Козел відпущення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Картина Вільяма Голмана Ганта «Офірний цап», 1854

Козе́л відпу́щення[1] або козе́л офі́рний[2] (розм. цап-відбувайло)[3] — у юдаїзмі особлива тварина, яку, після символічного покладання на нього гріхів всього єврейського народу, відпускали в пустелю в свято Йом-Кіпур. Ритуал, який існував тільки за часів Єрусалимського Храму, описано в книзі Ваїкра (Старому Заповіті (Левіт, 16))[4].

У сучасній мові переносно так кажуть про людину, на яку зіштовхують чужу провину, відповідальність за чийсь учинок, або на прикладі котрої роблять вигляд боротьби з наслідками злочину, відволікаючи таким чином увагу від справжніх винуватців[5].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Юдаїзм Це незавершена стаття про юдаїзм.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.