Козел свійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Козел свійський
Irish Goat.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Оленеподібні (Cerviformes)
Родина: Бикові (Bovidae)
Підродина: Козлові (Caprinae)
Рід: Козел (Capra)
Вид: Домашня коза
Біноміальна назва
Capra hircus
Синоніми
Capra aegagrus
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Goats
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Capra aegagrus hircus
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9925

Козе́л свійський, або цап — одомашнений підвид козла звичайного (Capra hircus), представник роду Козел (Capra), підродини козлових родини бикових (Bovidae).

Систематика, походження[ред. | ред. код]

За старішими класифікаціями одомашнених козлів вважали окремим видом Capra hircus, якого протиставляли «виду» безоаровий козел (Capra aegagrus). Тепер обидві форми — свійську і дику — вважають одним видом, Capra hircus.

Пращури свійського козла походять із Південно-західної Азії і Східної Європи.

Назви[ред. | ред. код]

«Цап» — поширена назва самця козла, «коза» — самки. Слово «цап» може бути запозиченим з румунської мови (t̨ар). Схоже слово є в італійській мові (zappo). Вони являють собою субстантивований вигук для підкликання цапів, а за іншою версією — походять від лат. caperпраіндоєвроп. *kapro)[1][2].

Біологічні особливості[ред. | ред. код]

Кози найбільше люблять їсти бур'яни, а також листя дерев.

Господарське значення[ред. | ред. код]

Див. також: Список порід кіз

Домашня коза — один з найстаріших одомашнених видів тварин. Протягом тисяч років вони використовуються для отримання молока, м'яса, вовни і шкіри. Козяче молоко є дуже поживним і набагато кориснішим для людей, ніж коров'яче.[джерело?]

У часи давніх великих експедицій, як морських (наприклад, Х. Колумба), так і сухопутних (наприклад, М. Пржевальського), козлів і кіз возили із собою. Вони давали молоко і були живим недоторканним запасом і провіантом, який не треба було спеціально зберігати.

Кози в культурі[ред. | ред. код]

У стародавніх народів козел символізував, як і бик, батька роду та родючість. Стародавні греки й римляни з огляду на це зображали сатирів і бога Пана як напів-людей, напів-козлів. На честь міфічної кози Амальтеї названо сузір'я Козорога[3].

У сучасній культурі козел є символом жертви за чужу провину через звичай юдеїв покладати на жертовного козла гріхи всього народу, після чого тварину відпускали в пустелю. Звідси зокрема походить фразеологізм «козел відпущення» та асоціація козла з дияволом. Інше джерело уявлень про стосунок козла до сил зла — демонізація з приходом християнства язичницьких богів та персонажів[3]. У ранньохристиянському мистецтві козел слугував символом грішників, приречених на покарання в Страшний суд[4].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Вівці й кози — Рік 2003 (інтерв'ю з д.б.н. І. Акімовим) [1]
  • Рослини й тварини в народній уяві. Н. Стаценко [2]
  • Рассоха І. М. Південь України — один із світових центрів виникнення скотарства [3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982—2009.
  2. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  3. а б Miller, Dean (2014-01-01). Animals and Animal Symbols in World Culture (en). Cavendish Square Publishing, LLC. с. 68–71. ISBN 9781627125772. 
  4. Ferguson, George; Ferguson, George Wells (1959). Signs & Symbols in Christian Art (en). Oxford University Press. с. 19. ISBN 9780195014327.