Козир Олександр Хомич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Козир Олександр Хомич
Народився 27 січня 1903(1903-01-27)
Київ, Російська імперія
Помер 15 березня 1961(1961-03-15) (58 років)
Київ, СРСР
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність кінорежисер
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
IMDb nm0469040

Козир Олександр Хомич  (19031961) — радянський і український кінорежисер. Нагороджений медалями.

Народився 27 січня 1903 р. в Києві в родині службовців. Закінчив кінофакультет Київського музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка (1929).

З 1929 р. — режисер Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка.

Був асистентом режисера у фільмі «Одного разу влітку» (1936); другим режисером у стрічках: «Подвиг розвідника» (1947), «Нерозлучні друзі» (1952), «Мати» (1955), «Загибель ескадри» (1965), «Їх знали тільки в обличчя» (1966), «Театр і поклонники» (1967), «Камінний хрест» (1968), «Серце Бонівура», «Важкий колос» (1970), «Назад дороги немає» (1971, т/ф), «Осяяння» (1972), «Мріяти і жити» (1974, у співавт. з А. Івановим; реж. Юрій Іллєнко) та ін.

Багато працював у галузі дубляжу.

Поставив фільми: «Стьопа-капітан» («Адмірал», 1953), «Далеке і близьке» (1957, у співавт. з М. Макаренком), «Небо кличе» (1959, у співавт. з М. Карюковим).

Був членом Спілки кінематографістів України.

Помер 15 березня 1961 р. в Києві.

Література[ред. | ред. код]

  • Кино и время. Вьш. 3-й. Режиссерн и фильмьі советского художественного кино. М., 1963. — С.140;
  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.75.

Посилання[ред. | ред. код]