Козланюк Петро Степанович

Петро Степанович Козланюк
Петро Козланюк
Псевдо	Прутовий, Мережка, Переривський
Народився	12 (25) серпня 1904 або 12 серпня 1904(1904-08-12) Коломийський район, Івано-Франківська область
Помер	19 березня 1965(1965-03-19) (60 років) Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання	Личаківський цвинтар :
Країна	Польща  СРСР
Національність	українець
Діяльність	письменник, літературний критик, політик
Мова творів	українська і польська
Жанр	оповідання
Magnum opus	«Юрко Крук»
Партія	КПРС і Комуністична партія Західної України
Нагороди
Козланюк Петро Степанович у Вікісховищі
Роботи у  Вікіджерелах

Петро́ Степанович Козланю́к (літературні псевдоніми: Прутовий, Мережка, Переривський) (30 липня (12 серпня) 1904(19040812), село Перерив, тепер Коломийський район, Івано-Франківська область — 19 березня 1965, Київ) — український радянський письменник-москвофіл, публіцист, комуніст від КПЗУ, літературний критик. Депутат Верховної Ради СРСР 3—5-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1952—1960 роках.

Біографія

Народився у багатодітній селянській сім'ї (у родині було троє братів та троє сестер). Батько помер на початку 1915 року.

Петро Козланюк наймитував у рідному селі. Восени та на початку зими 1918 року навчався у Коломийській гімназії. Потім працював на ремонті залізничної колії, робітником Коломийського пивоварного заводу, чорноробом Коломийського паровозного депо.

Почав друкуватися в 1926 році. У 1927—1930 роках — фейлетоніст у газеті «Сельроб». У 1930—1932 роках — редактор газети «Сила». Один із засновників прорадянської письменницької організації «Горно» і журналу «Вікна». Був членом ЦК «Сель-Роб-Єдність». У 1930—1939 роках його кілька разів заарештовувала польська влада як українського прорадянського активіста. У 1936 році був одним із організаторів Антифашистського конгресу діячів культури у Львові.

У 1939—1941 роках активно працював в оргкомітеті Спілки радянських письменників України у Західній Україні, був членом редакції львівської обласної газети «Вільна Україна».

Під час німецько-радянської війни був кореспондентом фронтових газет (у тому числі «Радянської України»), коментатором радіостанції «Дніпро». Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1944—1952 і 1954—1965 роках — голова Львівської організації Спілки письменників України. У 1945—1951 роках — головний редактор журналу «Радянський Львів».

25 серпня 1952— 9 лютого 1954 року — голова виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих.

Надгробок Петра Козланюка.

Помер 19 березня 1965 року у Києві. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові (поле № 1). Автор надгробного пам'ятника — скульптор Е. Мисько.

Творчість

Автор понад 50 книжок оповідань, памфлетів, повістей, нарисів. Його нариси і статті містять багатий фактичний матеріал про суспільно-політичну, культурно-освітню атмосферу на західноукраїнських землях 1920-1930-х років під польською окупацією.

Серед них:

• «Юрко Крук» (1946—1956, трилогія)
• «Мандрівники». — Л.: Каменяр, 1979 (повість).

Багатотомники:

• Твори в 3-х томах (1960).
• Твори в 4-х томах (1974—1975).

Твори Петра Козланюка перекладені на ряд мов народів СРСР та «соціалістичного табору».

Нагороди, пам'ять

Пам'ятна дошка в рідному селі (нині відсутня)

Нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора (18.09.1964), орденом Червоної Зірки, а також медалями.

У Львові ім'ям Петра Козланюка названо вулицю (бічна Личаківської, на Кайзервальді).

Ім'ям письменника названа також вулиця в Радивилові на Рівненщині, де він жив у 1930-ті роки.

Публікації П. Козланюка

• Нові школи, хати-читальні і клуби
• Апологет куркульства (про роман У. Самчука «Волинь»)
• Осадники — люті вороги українського народу // П. Козланюк, Л. Сокол. Вільна Україна, 26.02.1940 / «Zbruč», node 33244
• Шевченко наш
• День народного гніву (До четвертих роковин квітневих подій у Львові)
• Іван Франко і буржуазні націоналісти
• В рідному селі Івана Франка
• Народний герой Буковини
• Зустрічі з Франком
• Екскурсія в майбутнє
• Клопоти пана Кубійовича (1974)
• Питання про переміщення. Гітлер у пеклі (1984)

Джерела

• О. С. Рубльов. Козланюк Петро Степанович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 436. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• В. А. Качкан. Козланюк Петро Степанович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
• В. О. Жадько. Український Некрополь. — К., 2005. — С. 201. — ISBN 966-8567-01-3.
• Велика радянська енциклопедія.
• Буряк Б. Служение народу. — М., 1955.
• Байда Ю. Петро Козланюк. Життя і творчість. — К., 1959.
• История украинской советской литературы. — К., 1965. — С. 802—817.
• Спогади про Петра Козланюка. - Л., 1974.