Козлов Олексій Іванович (партійний діяч)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Козлов Олексій Іванович
Народився 18 лютого 1904(1904-02-18)
село Бельково Московської губернії, тепер Рузького району Московської області, Російська Федерація
Помер 23 липня 1992(1992-07-23) (88 років)
Москва, Росія
Поховання Кунцевський цвинтар
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР, Росія Росія
Національність росіянин
Alma mater Вища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора медаль «За відвагу» медаль «За трудову доблесть» медаль «За освоєння цілинних земель»

Олексій Іванович Козлов (нар. 18 лютого 1904(19040218), село Бельково Московської губернії, тепер Рузького району Московської області, Російська Федерація — 23 липня 1992, місто Москва) — радянський державний діяч, 1-й секретар Читинського обласного комітету КПРС, голова Читинського облвиконкому. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1956—1961 роках. Депутат Верховної ради РРФСР 3—4-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 5-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника. З 1919 по 1923 рік працював у сільському господарстві батьків в селі Бельково Московської губернії. У 1919 році вступив до комсомолу.

У 1923—1925 роках — завідувач відділу політичної просвіти, секретар Рузького волосного комітету комсомолу Московської губернії.

У 1925—1927 роках — завідувач організаційного відділу Єгор'євського повітового комітету ВЛКСМ Московської губернії.

Член ВКП(б) з 1926 року.

У 1927—1928 роках — секретар Шатурського районного комітету ВЛКСМ Московської губернії.

У 1928—1929 роках — секретар партійного комітету Шатурських торфорозробок Московської губернії.

У 1929—1930 роках — заступник завідувача організаційного відділу Орєхово-Зуєвського окружного комітету ВКП(б).

У 1930—1931 роках — секретар партійного комітету фабрики в місті Орєхово-Зуєво Московської області.

У 1931—1932 роках — заступник керуючого Московського обласного тресту торф'яної промисловості.

У 1932—1933 роках — слухач Промислової академії імені Л. М. Кагановича в Москві.

У 1933—1935 роках — начальник політичного відділу Шиловської машинно-тракторної станції (МТС) на Рязанщині.

У 1935—1936 роках — секретар районного комітету ВКП(б).

У 1936—1938 роках — заступник завідувача сільськогосподарського відділу Московського обласного комітету ВКП(б).

У 1938—1940 роках — начальник управління конярства Московського обласного земельного відділу.

У 1940—1941 роках — начальник інспекції при народному комісарі землеробства СРСР.

У 1941—1942 роках — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. У 1942 році був важко поранений і демобілізований із армії.

У 1942—1943 роках — начальник інспекції при народному комісарі землеробства СРСР.

У 1943 році — слухач Вищої школи партійних організаторів при ЦК ВКП(б).

У 1943—1946 роках — інструктор сільськогосподарського відділу ЦК ВКП(б).

У 1946—1947 роках — завідувач сектора Управління із перевірки партійних органів ЦК ВКП(б).

У 1947—1950 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).

У липні 1950 — серпні 1953 року — 2-й секретар Читинського обласного комітету ВКП(б) (КПРС).

У серпні 1953 — квітні 1955 року — голова виконавчого комітету Читинської обласної ради депутатів трудящих.

5 квітня 1955 — 13 квітня 1961 року — 1-й секретар Читинського обласного комітету КПРС.

З 1961 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 23 липня 1992 року. Похований в Москві на Кунцевському цвинтарі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]