Козлівщина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Козлівщина
Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку в селі Козлівщина.JPG
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Котелевський район
Рада/громада Козлівщинська сільська рада
Код КОАТУУ 5322281901
Locator Dot2.gif
Розташування села Козлівщина
Козлівщина на карті Котелевського району
Основні дані
Населення 518
Площа 618,7 га. км²
Поштовий індекс 38632
Телефонний код +380 5350
Географічні дані
Географічні координати 49°46′41″ пн. ш. 34°44′35″ сх. д. / 49.77806° пн. ш. 34.74306° сх. д. / 49.77806; 34.74306
Середня висота
над рівнем моря
101 м
Місцева влада
Адреса ради 38632, Полтавська обл., Котелевський р-н, с.Козлівщина, вул.Жовтнева,4 , тел. 9-31-31
Карта
Козлівщина is located in Україна
Козлівщина
Козлівщина
Козлівщина is located in Полтавська область
Козлівщина
Козлівщина

WC: Козлівщина у Вікісховищі

Козлі́вщина — село в Україні, в Котелевському районі Полтавської області. Населення становить 518 осіб. Орган місцевого самоврядування — Козлівщинська сільська рада, до складу якої також входять села — Ворони, Діброва, Зуби, Касяни, Підварівка та Терещенки.

Географія[ред.ред. код]

Село Козлівщина розташоване в північно-східній частині України та Полтавської області, знаходиться на відстані 1 км від села Терещенки та за 1,5 км від сіл Назаренки та Мар'ївка (Полтавський район). В межах Полтавської області Козлівщинська сільська рада має досить сприятливе географічне розташування, вона знаходиться на межі чотирьох районів — Котелевського, Диканського, Полтавського та Чутівського. Протяжність меж із ними є наступною — із Полтавським районом — 19 км, Котелевським — 14,5 км, Диканським — 13,5 км та Чутівським — 7 км. Площа села складає 6.187 км² (≈1 % площі Котелевського району), це більше навіть ніж площа деяких країн світу — Ватикану (0,44 км²) та Монако (1,96 км²). Географічні координати населеного пункту — 49°46′41″ пн. ш. та 34°44′35″ сх. д.

Козлівщина розташована в межах Східноєвропейської рівнини, на межі Придніпровської низовини та Полтавської рівнини. Рельєф даної місцевості рівнинний, середня висота над рівнем Світового океану становить 101 м. Дана територія має нахил на південний захід, тому тимчасовий водотік Брошна тече в бік річки Ворскли. В долині Ворскли, територія часто заболочена та формує ряд озер — стариць, через мандрування річки на межі із Диканським районом. Отже територія села відноситься до басейну річки Ворскли, його лівобережної частини. В ландшафтному плані — село виключно відноситься до зони Лісостепу України — Лівобережно-Дніпровської лісостепової провінції — Східно-лісостепової прильодовикової підобласті — Котелевсько-Полтавського фізико-географічного району, що входить до рівнинної Східноєвропейської фізико-географічної країни.

Козлівщина лежить в межах північного помірного континентального кліматичного поясу, де переважають західні вітри та повітряні маси із Північної Атлантики. Найкоротша відстань від рубежів Козлівщини до узбережжя Азовського моря — 366 км, Чорного — 420 км, а до узбережжя Балтійського моря — понад 1090 км.

Поблизу села Козлівщина проходить автомобільний шлях Т 1707 Полтава — Суми, яка має важливе регіональне значення для Полтавської області.

Основні заняття населення та визначні пам'ятки[ред.ред. код]

Основні галузі сільського господарства це рослинництво та скотарство. В селі розташовано пам'ятники Тарасу Григоровичу Шевченку та воїнам визволителям, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни.

Вшанування 200-річчя із дня народження Т. Г. Шевченка жителями села Козлівщина
Погруддя Тараса Шевченка в селі Козлівщина
Пам'ятник героям Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр.

Історія села[ред.ред. код]

Козацька доба[ред.ред. код]

Село засноване паном Козловим, на місці так званого Голого поля, яке ще зображувалось на карті Г.де Боплана XVII ст. Початок існування теперішньої Козлівщини точно і не встановлено . Відомо лише, що років з двісті тому на цій тереторії були Микілківські хутори. Ними володів пан Козлов, котрий розділив землю між двома синами Михайлом і Миколою та присвоїв поселенням своїх кріпаків їхні імена. В ті часи були дві Козлівщини: Козловщина Михайлівська та Козловщина Микілківська.

Часи Російської імперії[ред.ред. код]

Десь в середині вісімнадцятого століття пан збанкрутував і його маєтки прибрав до рук відомий у Полтавській губернії купець і промисловець Айзенштейн. Також йому належала частина лісу навколо сіл Терещенки та Касяни. Ним побудована перша мельниця в селі. Про те, як жила тоді Козлівщина, засвідчує бунт в 1900 році. Для придушення бунтівників у село прибула сотня козаків, відшмагала нагаями всіх без винятку чоловіків.

Громадянська війна 1917—1921 рр.[ред.ред. код]

Цей «борг» селяни сповна віддали панам у 1917 році, і вітром здуло айзенштейнів, глитаїв-куркулів, урядників і всяку іншу нечисть. Повернулися, було вони в обозі спочатку кайзерівських військ, згодом денікінських та з тим і відбули збуття. Відомо, що ні банди Денікіна, ні Петлюри з гайдамаками, ні гетьмана Скоропадського не одержали з села поповнення. Всі хто міг носити зброю, влелися до регулярних військ Червоної Армії або вступили до лав червоних партизан. На боротьбу з ними вісімнадцятирічний, ще зовсім юний Андрій Курочкін організував людей, які пішли в ліс і об'єдналися з загоном Глушка Микити Івановича, щоб спільно боротися проти ворожих банд. Відважного патріота-підпільника було схвачено коли він прийшов до рідної домівки, щоб взяти хліба для людей, які знаходилися в лісі. Його вбито на рідному дворищі. Після вигнання Денікіна, в 1919 році в село прийшла Радянська влада.

Колективізація та Голодомор 1932—1933 рр.[ред.ред. код]

В 1924 році була зібрана сходка, на якій було ухвалено об'єднатися в одну комуну, яку назвали «Радянське село». В 1931 році було повністю завершено колективізацію. Не обминув стороною Козлівщину і голод 1932—1933 років який забрав у вічність 18 односельців. У 50-ті роки поселення носили назву Друга Михайлівка та Козловщина. На 17 грудня 1926 року у Михайлівській сільській раді було 282 двори і 1294 жителі. Входили села: Михайлівське, Михайлівська Козлівщина, хутори Момотівка, Куркулі, Пестременки, Середнє, Твердохліби. Сільська рада відносилась до Руновщанського району Полтавської округи. Село Діброва належало Диканському району.

Друга світова війна 1939—1945 рр.[ред.ред. код]

В 1941 році — 216 односельчан пішли до армії, щоб із зброєю в руках захистити свою землю і лише 46 ветеранів повернулося додому з Перемогою. 2-го жовтня 1941 року в Козлівщину завітали німецькі війська, які творили свої криваві розправи. В період окупації в німецьке рабство було загнано 84 чоловік молоді. Під час відступу гітлерівці спалили 124 будинки. 21 вересня 1943 року Козлівщина була повністю звільнена від нацистських загарбників.

Післявоєнний та сучасний період[ред.ред. код]

Після Другої світової війни у Козлівщині в 1950 році з 3-х колгоспів було створено єдине господарство — колгосп імені Войкова. Активна фаза розбудови села відбувається з кінця 1960-х років і триває по 1980-ті роки. 12 вересня 1985 року в селі Козлівщина відбулася перша обласна науково-практична конференція з питань соціальної економічної перебудови. В цей час у селі Козлівщина створюються — Козлівщинська ЗОШ (1967 р.), сільський клуб (1970 р.)та будуються дві нові вулиці — Молодіжна та 40-річчя Перемоги, а також новий дитячий садок, будинок побуту, лазню, новий магазин і кафе, багато житлових будинків. В селі провели водопровід, газ. В радянські часи до 1967 року на території сільради діяло 3 початкові школи: у селах Терещенки, Друга Михайлівка і Козлівщина. В 2003 р. у с. Козлівщина створюється спортивний зал та шкільна їдальня.

Галерея[ред.ред. код]

Також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.