Козюля Іван Корнилович

Козюля Іван Корнилович
Народився	17 червня 1909(1909-06-17) Рогівська, Тимашевський район
Помер	20 липня 1984(1984-07-20) (75 років) Москва, СРСР
Поховання	Нове Донське кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	державний діяч
Знання мов	російська
Партія	КПРС
Нагороди

Іван Корнилович Козюля (нар. 4 (17) червня 1909(19090617), станиця Рогівська Темрюкського відділу Кубанської області, тепер Краснодарського краю, Російська Федерація — 20 липня 1984, місто Москва) — український радянський діяч, депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання, депутат Верховної Ради РСФСР 4-го скликання. Член ЦК КПУ в 1952—1956 роках.

Біографія

Народився в родині робітника-каменяра. Трудову діяльність розпочав у 1928 році підручним слюсаря-водопровідника заводу імені Ілліча в місті Маріуполі. У 1930—1933 роках — на будівництві заводу «Азовсталь» в Маріуполі: бригадир водопровідників, розцінник, майстер, одночасно вчився у Маріупольському вечірньому будівельному технікумі.

Член ВКП(б) з 1932 року.

У 1933—1936 роках — кресляр, практикант-конструктор проектно-технічного відділу заводу. У 1936—1937 роках — інженер-конструктор філіалу Державного інституту проектування металургійних заводів на будівництві «Азовсталі».

У 1941 році закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут. Після закінчення інституту працював у ньому асистентом.

У 1942—1943 роках — начальник будівельного відділу проектної організації «Карагандашахтопроект». У 1943—1944 роках — головний інженер тресту «Укрпромбудпроект» Наркомату житлово-цивільного будівництва УРСР у місті Харкові. У 1944—1945 роках — заступник начальника технічного управління Наркомату житлово-цивільного будівництва УРСР.

У 1945—1948 роках — представник УРСР в Адміністрації відбудови і допомоги Об'єднаних Націй (ЮНРРА) у Вашингтоні (США). У 1948—1949 роках — начальник технічного управління Наркомату житлово-цивільного будівництва УРСР.

27 травня 1949 — 19 лютого 1954 року — міністр житлово-цивільного будівництва Української РСР.

З 19 лютого по вересень 1954 року — заступник голови Ради Міністрів Української РСР.

У 1954—1957 роках — міністр міського і сільського будівництва СРСР.

У 1957—1960 роках — начальник Головмособлбуду. Одночасно у 1958-1959 роках — 1-й заступник голови виконавчого комітету Московської обласної ради депутатів трудящих.

У 1960—1961 роках — член колегії Держбуду СРСР — начальник Головного управління стандартного домобудування і меблевої промисловості при Держбуді СРСР. У 1961—1962 роках — начальник Головного управління по проектуванню сільських будівель і споруд. У 1962—1967 роках — заступник голови Держбуду СРСР.

У 1967—1975 роках — 1-й заступник міністра сільського будівництва СРСР. З 1976 року — начальник Головного управління по будівництву і заступник голови Оргкомітету XXII літніх Олімпійських ігор в Москві.

З 1981 року — на пенсії. У 1982—1984 роках — заступник начальника відділу організації і технології будівельного виробництва Держбуду СРСР.

Похований на Ново-Донському цвинтарі Москви.

Нагороди

• орден Леніна
• орден Жовтневої Революції (1979)
• три ордени Трудового Червоного Прапора
• медалі

Джерела та література

• Г. Г. Єфіменко. Козюля Іван Корнилович [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 439. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• О. В. Савченко. Козюля Іван Корнилович [Архівовано 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.

Посилання

• (рос.) http://www.az-libr.ru/index.shtml?Persons&AE7/5932df99/index [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.]