Козівка (Тернопільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Козівка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Рада/громада Козівська сільська рада
Код КОАТУУ 6125284101
Locator Dot2.gif
Розташування села Козівка
Основні дані
Засноване 1458
Населення 686
Територія 1.240 км²
Густота населення 637.1 осіб/км²
Поштовий індекс 47745
Телефонний код +380 352
Географічні дані
Географічні координати 49°23′49″ пн. ш. 25°47′56″ сх. д. / 49.39694° пн. ш. 25.79889° сх. д. / 49.39694; 25.79889Координати: 49°23′49″ пн. ш. 25°47′56″ сх. д. / 49.39694° пн. ш. 25.79889° сх. д. / 49.39694; 25.79889
Середня висота
над рівнем моря
317 м
Водойми Сорока
Відстань до
обласного центру
25 км
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Прошова
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 47745, с. Козівка
Сільський голова Вовчанський Ігор Степанович
Карта
Козівка is located in Україна
Козівка
Козівка
Козівка is located in Тернопільська область
Козівка
Козівка

Козі́вка — село Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Сорока. Центр сільради. До Козівки приєднано хутір Боднарка.

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Великогаївської сільської громади.

Населення — 686 осіб (2015).

На хуторі Боднарка є джерело сірчаної води.

Фізико-географічне та господарське положення села[ред.ред. код]

Козівка – це останнє село, яке відноситься до Тернопільського району. Сусіднє село Сороцьке, з яким межує Козівка належить вже до Теребовлянського району. Козівка знаходиться в південно-східній частині Тернопільського району. Відстань до Тернополя із села становить 25 км. А відстань до найближчої залізничної станції, яка знаходиться в Прошові становить 8 км. Крім Сороцького Козівка межує з такими селами як Магдалівка, яке відноситься до Підволочиського району, Грабовець і Скоморохи, які відносяться до Тернопільського району.

Найближчим сільським поселянням для Козівки є Сороцьке. Відстань до якого становить 2 км. До Магдалівки з Козівки відстань становить 5 км. Відстань до Грабовець становить від Козівки 7 км.

Оцінка природних умов довкілля і території поселення Козівки[ред.ред. код]

Село розташоване на Подільській височині. Тому територія села є переважно рівниною. Тільки в поодиноких місцях спостерігаються такі форми рельєфу як горби та долини. Через Козівку протікає річка Сорока, яка ділить село практично на дві рівні частини.

Клімат Козівки є помірно континентальний, з теплим вологим літом і м'якою зимою. Середня температура повітря коливається від — 3 °C у січні до +21 °C у липні. Середньорічна кількість опадів становить 470—550 мм.

Історія[ред.ред. код]

Первісне поселення вперше згадується у письмових джерелах за 1458 р. під назвою Лозівка.

За переказами старих людей давнє поселення знаходилось у Яру, який називали Бендери, на південь від теперішньої Козівки. Під час татарських нападів поселення було зруйноване, а люди, що врятувалися, переселились поблизу р. Сороки, береги якої вкривали розкішні густі лози. Саме з цим пов’язують первісну назву села – Лозівка. Згодом у цих місцях почали розводити кіз і, напевно, через це село змінило свою назву на теперішню.

23 листопада 1918 р. польський відділ під командою полковника Ч. Рибінського, сформований в Одесі, перейшов кордон під Сатановим і направився до Тернополя. Він складався з 22 офіцерів і 700 жовнірів. Полковник ЗУНР Дмитро Вітовський вислав назустріч січовиків, які 27 листопада під с. Козівка оточили польський загін і взяли у полон. Решта групи, яка залишилася в Микулинцях склала зброю. Полонених відвезли до Тернополя.

В селі було створено військову організацію “Стшелєц”, члени якої жорстоко били тих українців, які носили вишиті сорочки. Було організовано й інші польські товариства (“Школа Людова”, “Кулко Рольніче”).

Осередок ОУН в селі було створено в 1939 р. Його очолювали Поляк Михайло, Гурин Йосип та Петрик Іван.

Виробничі функції села[ред.ред. код]

Колгосп в Козівці було створено в 1945 р.

Зараз в селі діє фермерське господарство «Дідик 2012», яке спеціалізується на:

–      вирощуванні зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;

–      вирощуванні овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів;

–      змішане сільське господарство: виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості;

–      оптовій торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Характеристика земельних угідь Козівки[ред.ред. код]

У Козівці поширені ясно-сірі і сірі лісові ґрунти. Вони сформувалися на лесах і лесоподібних суглинках під лісовою рослинністю. Гумусовий горизонт у них незначний і майже безструктурний, уміст гумусу невеликий (1,3-1,8%). Ці ґрунти мають кислу реакцію, і тому для підвищення їхньої родючості необхідне вапнування, внесення органічних і мінеральних добрив.

Розораність території села становить приблизно 70 %. Цей показник є одним із найвищих по всій Україні. В середньому кожне домашнє господарство має у своєму користуванні до 1,5-2 га землі. Проте більше як половина родючих ґрунтів села перебуває у тимчасовій власності середніх підприємців. Село виробляє велику кількість березового соку.

Населення села[ред.ред. код]

На даний час у селі проживає 686 осіб. У національному складі населення села українцям належить 99,6 %, 0,4 % становлять грузини. Як і в більшості сіл в Україні у Козівці відбувається старіння нації. Старіння нації відбувається у селі перш за все тому, що є від'ємним природний приріст та висока смертність у селі. Також відбувається переселення молоді села у міста, через що відбувається як зменшення жителів у селі так і старіння нації. Тому за останнє десятиліття у селі кількість жителів різко зменшується (за 10 років кількість жителів в селі практично зменшилась на 100 осіб). У статево-віковій структурі населення в селі понад 57 % становлять жінки, а чоловіки – 43%. 

Релігія[ред.ред. код]

Є церква святого Миколая Чудотворця (1888, кам'яна) Священиком є декан Великобірківський отець Василь Брегін, капличка (1991).

Пам'ятки[ред.ред. код]

Пам'ятник С. Бандері, 1992

Збереглася козацька могила, встановлений пам'ятний хрест на честь скасування панщини, споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), Степанові Бандері (1992, скульптор Б. Григоренко, перший на Тернопільщині).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.

Першу школу в селі відкрили у 1850 р. Навчання велося українською мовою і навчав дітей лише один вчитель. В 1894 р. було добудовано ще одну класну кімнату та закріплено ще одного вчителя. Управителями школи були поляки (Лібасовський, Роговський, Чесніковський, Рутка), а вчителями українці (Пастушенко, Паливода, Горошко, Федишин, Завадович, Петровський, Гриценівна (Грицина). Хоч школа офіційно була з українською мовою навчання, проте уже в 1 класі діти вчилися за польським букварем.

Ще з часів панської Польщі залишилося 2 фільварки: один з них належав Мохнацькому, а другий – Созанському.

Перед ІІ світовою війною в селі було майже 500 господарств та проживало 2500 мешканців, в тому числі 85 поляків і 46 євреїв.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Працювали[ред.ред. код]

Працював 1-й землевпорядник — В. Литвин (1995–1998 рр.)

Топоніміка унікальних урочищ та населених пунктів Козівки[ред.ред. код]

Жителі села ділять Козівку умовно на 5 районів: західна частина села носить назву «Баба», центральна частина – «Центр», північно-східна частина села називається «Радчий кут», а східна частина села має назву «хутір Боднарка». Південна частина села називається «Заріка», через те, що річка Сорока яка протікає через село ділить його практично на дві рівні частини – північну та південну. Тому південну частину Козівки, яка знаходиться по лівий берег Сороки жителі села назвали Заріка.

Перспективи розвитку села[ред.ред. код]

Для інтенсивного розвитку села Козівка необхідно удосконалити систему самоврядування, яке дійсно ефективно змогло б організувати роботу на селі. Проте, без допомоги державної влади не обійтись. Для запуску нової машини необхідна техніка, кваліфіковані працівники та фінансування. Для розвитку сільської місцевості не достатньо гарного керівника, для цього необхідна  фінансова допомога.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]