Койне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Greek alphabet alpha-omega.svg

Стаття з серії:
Грецька мова


Койне́ (від грец. κοινὴ διάλεκτος — спільна мова) — діалект грецької мови періоду приблизно від 300 до н. е. до 300 року н. е. Цим діалектом написані майже усі твори Нового Заповіту та велась проповідницька діяльність Апостола Павла та інших христянських апостолів із розповсюдження Євангелії у країнах Середземноморського басейну. Однією з найвідоміших пам'яток письма койне є Розетський камінь.

Поступово слово «койне» набуло інших значень, наприклад, як функціональний тип мови, що використовується як основний засіб повсякденного спілкування з широким діапазоном комунікативних сфер в умовах регулярних соціальних контактів між носіями різних діалектів або мов.

Спочатку термін «койне» використовувався в лінгвістиці лише стосовно загальногрецької мови, яка склалася в еліністичний період (IV—III ст. до н. е.) на іонійсько-аттичній діалектичній основі і виконувала функції спільної мови ділової, наукової і художньої літератури Греції до II—III ст., хоча вже на початку нової ери виникає рух «аттикистів» (Лукіан) проти панування койне, за відродження норм старої аттичної літератури. Еліністичне койне, що заступило давні грецькі діалекти, стало історичною основою для сучасних грецьких діалектів, утворених після розпаду койне.

Сучасна соціолінгвістика трактує койне у ширшому сенсі — як будь-який засіб спілкування (головним чином усного), що забезпечує постійну комунікативну зв'язаність певного регіону.

Вирізняють міські койне і койне ареалу (країни). Роль койне може виконувати наддіалектна форма певної мови, розвинута на базі одного або кількох її діалектів, а також одна з мов, якими розмовляють у цьому ареалі (наприклад, у багатомовній Республіці Малі роль койне грає мова бамана (бамбара), що має наддіалектну форму, яка склалася як столичне койне у Бамако). Усні койне посідають проміжне становище між лінгва-франка та загальнонаціональною літературною мовою. Койне (особливо міське) є важливою передумовою формування літературної мови. Іноді койне розглядають поруч з піджинами, однак процес формування койне є суттєво відмінним: піджинізація передбачає істотну структурну модифікацію мови-джерела, натомість койне здебільшого розвивається у бік збереження і збагачення мови або діалекту, що перетворюються на койне. Піджин формується в умовах контакту і взаємного впливу різних мов, а койне найчастіше (хоча й не завжди) утворюється на базі діалектів однієї мови або близько споріднених мов. У деяких випадках піджин може набути функцій койне з наступним розвитком у бік креольської мови. Крім усних, можливі також письмові форми койне — наприклад, латинська мова у ролі науково-письмового койне у середньовічній Європі.

В Російській імперії койне російської мови було формалізовано в Граматиці російської мови на основі граматики української чи то староруської мови попередника. Граматика Ломоносова виписана на основі української мови та московського і північного койне. В США було створене мінімізовано койне у вигляді основного функціонального набору для натуралізації мігрантів, що став прототипом та основою одної з мов програмування — бейсик. Найбільш відоме сучасне койне світового рівня — есперанто. Російська мова хоч і стала одною з мов міжнародного спілкування за часів СРСР, але по суті була і є мовою Російської колоніальної імперії і по цей час становить загрозу в знищені мовного розмаїття національних меншин.

Характерно для койне, що первинна мовна основа має кореневі слова а більш природні замінено іншомовними. Наприклад:

- коло (описана фігура навколо кілка з допомогою мотузки чи лози (жердини) — російські похідні: коловращение, коловорот, колобок, коловерть, колобродить, околоток;

- цеглина, цегла (виріб з глини, так і прозивався це є глина) проти російськомовного кирпич, що походить з тюркського.

Коло для слов'ян означала Сонце, тому поклоніння Сонцю було в основі навіть планування міст, ритуальних будов (хороми, а пізніше церков, а ще пізніше, куполів храмових будов. Тому російська мова є штучно створеним російським койне. Показово порівняння російської зі слов'янськими мовами, що свідчать про не руське походження московитського, тобто російського койне: червоний, праця, гай, цибуля, рушник, зрада, порада, приклад, дякую, ранок, сніданок, будинок. Ці слова мають тотожні по звучанню та значення в інших слов'янських мовах: в білоруській, польській, словацькій, чеській, тощо, на відміну від московської.

Російська мова відмінна від слов'янських мов малим вмістом слів слов'янського походження, містить переважно слова фіно-угорського, тюркського та західно-європейського походження. Тому назва російської руською є історичний фейк запроваджений імператорами російськими, як і фальшування історії України-Руси.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • В. А. Виноградов. Койне. Лингвистический энциклопедический словарь. Москва, Советская энциклопедия, 1990.
  • Головач Уляна, Шепель Галина. Грецька мова: койне елліністично-римського періоду. — Львів: Видавництво УКУ, 2011—492 с.