Кокуца Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Іванович Кокуца
Kokutsa.I.I.14.08.2018.jpg
Іван Кокуца (Київ, 2018)
Народився 25 лютого 1957(1957-02-25) (66 років)
c. Пелинівка Чернівецького району Вінницької області
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Місце проживання Київ
Діяльність література, журналістика
Alma mater Київський державний університет імені Тараса Шевченка

Іва́н Іва́нович Коку́ца (нар. 25 лютого 1957 р., c. Пелинівка Чернівецького району Вінницької області) — український журналіст, редактор, письменник.

Член Національної спілки журналістів України (1983), Національної спілки письменників України (2012).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився на Поділлі в селянській сім'ї. Трудову діяльність розпочав колгоспником (1973—1975). Після строкової служби в армії (1975—1977) вступив на факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка, де здобув вищу освіту (1977—1982).

Працював відповідальним секретарем районної газети «Наддністрянська правда» (м. Могилів-Подільський, 1982—1984). Згодом — кореспондент, відповідальний секретар, заступник редактора, редактор обласної молодіжної газети «Комсомольське плем'я» (з 1991 року — «Панорама», м. Вінниця). У 1995—1996 роках — перший заступник, в. о. генерального директора Вінницької обласної державної телерадіокомпанії, після чого певний час працював заступником головного редактора часопису «За Батьківщину», відповідальним секретарем газети «Подолія». У 1996—1999 роках — завідувач корпункту тижневика «Закон і Бізнес» (м. Київ), потім власкор Українського радіо в Київській області (1999—2008), головний редактор журналу «Вісник податкової служби України» (2006—2010). З 2010 року — пенсіонер.

Від 1990-х років творчо працював як письменник і журналіст, засновник друкованих видань — газет «Фото Правда», «Поштівка».

З 2017-го — голова громадської організації «Моя Отчизна», зареєстрованої в Києві як суб'єкт інформаційної діяльності[1]. Засновник і головний редактор емігрантського радіо «Отчизна».

Творчість[ред. | ред. код]

Автор (співавтор) книжок художньої прози різних жанрів.

  • Софія Потоцька: драма на три дії з поетичними відступами / Іван Кокуца, Михайло Каменюк. — К.: ТОВ «УВПК „ЕксОб“», 2004. — 109 с.
  • Вибрані п'єси та оповідання / Іван Кокуца. — К.: ТОВ «УВПК „ЕксОб“», 2006. — 184 с.
  • Крутий спуск. — К. : ТОВ «УВПК „ЕксОб“», 2003. — 80 с.
  • Сліди на Печерську. — К. : ДП ІВЦ ДПА України, 2010. — 591 с. (роман у співавт. з Олександром Дмитруком)
  • Снідало сонце в тумані : поема / І. Кокуца. — Київ : Білоцерківська книжкова фабрика, 2012. — 183 с.
  • Піввогонь. Від народження до початку : [поезії] / Іван Кокуца. — К. : Дніпро, 2012. — 153, [4] с.
  • Втопила корба відро / І. Кокуца. — К. : Агентство «Україна», 2015. — 159 с.
  • Молоко від дикого півня : Повість / І. Кокуца. — К. : Агенство «Україна», 2017. — 192 с.

Нагороди, відзнаки[ред. | ред. код]

  • Вінницька обласна журналістська премія імені Костянтина Гришина
  • медаль «За врятування потопаючих» (1984)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лисенко В. Кокуца Іван Іванович // Вінниччина журналістська: журналісти нашого краю в засобах масової інформації і не тільки… /авт.-упоряд. В. Лисенко. — Вінниця, 2010. — С. 103—104 : портр.

Посилання[ред. | ред. код]