Колаж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колаж з фото і документів

Кола́ж (від фр. coller — склеювати) — технічний прийом в образотворчому мистецтві, який ґрунтується на введені у твір різних за фактурою та кольором предметів: шматків газет, афіш, шпалер тощо.

У широкому сенсі колаж — включення за допомогою монтажу в твори літератури, театру, кіно, живопису, музики різностильових об'єктів або тем для посилення естетичного ефекту.

Серед сучасних технік колажу, слід виокремити рухливий колаж. Відрізняється від класичних зразків, одночасною присутністю в канві твору статики та динаміки.

Фотоколаж[ред. | ред. код]

Колаж із фотографій або частин фотографій називається фотомонтажем. Фотомонтаж — це процес (та результат) створення композиційної фотографії за допомогою розрізання інших фотографій і склеювання цих частин в одне фотографічне зображення. Особливо простим цей процес став з появою цифрової фотографії. Тепер фотоколажі створюють використовуючи програмне забезпечення для редагування зображень.

В Україні є відомі фотоколажисти: Параджанов Сергій Йосипович, Роман Баран, Арсен Савадов , Олена Голуб , Олександр Ляпін, Микола Недзельский, Святченко Сергій та ін.

Колаж в літературі[ред. | ред. код]

У літературі XX століття колаж характерний для напрямків, які використовували техніку фрагментації тексту, «клеєного» з не зв'язаних зовнішньою оповідною логікою епізодів — цитат, документів і т. п. До таких напрямків відносяться футуризм, модернізм і сюрреалізм. Він знайшов втілення в творчості Л. Арагона, Дж. Джойса, Дж. Дос Пассоса (роман «Манхеттен», 1925), Е. Паунда, Т. С. Еліота, М. Бютора, А. Дебліна (роман «Берлін — Александерплац», 1929) та ін. У футуристів вербальні елементи могли з'єднуватися з елементами живопису («віршокартини» В. В. Каменського).

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]