Колгосп тварин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Колгосп тварин
Колгосп тварин.jpg
М. Григоріїв. Обкладинка першого видання українською мовою. Мюнхен, 1947 рік
Жанр антиутопія, політична сатира
Автор Джордж Орвелл
Мова англійська
Написаний 19431944
Видавництво Велика Британія Secker and Warburg
Виданий 17 серпня 1945
Окреме видання Farm der Tiere[d]
Виданий українською 1947
Переклад Іван Чернятинський (1947)
Ірина Дибко (1984)
Юрій Шевчук (1991)
О. Дроздовський (1991)
Наталка Околітенко (1992)
ISBN-13: 978-0-452-28424-1
ISBN-10: 0-452-28424-4
Нагороди Премія Г'юґо за найкращу повість
Попередній твір «За ковтком свіжого повітря»
Наступний твір «1984»
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
Обкладинка першого видання повісті Орвела

Колгосп тварин (англ. Animal Farm; в інших українських перекладах також: «Ферма „Рай для тварин“», «Скотоферма», «Скотохутір», «Хутір тварин») — повість-антиутопія Джорджа Орвелла, написана у 19431944 роках, вперше видана 17 серпня 1945 р.

Номер 61 у «Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів» журналу Ньюсвік[1].

Історія написання[ред.ред. код]

В романі відображено переродження революційних принципів і програм, тобто поступовий перехід з ідей загальної рівності і побудови утопії до диктатури і тоталітаризму. «Колгосп тварин» — це притча, алегорія на революцію 1917 року і наступні події в СРСР під час становлення та існування епохи сталінізму перед Другою світовою війною.[2]

Орвелл, будучи за переконаннями соціалістом[3] і членом Незалежної лейбористської партії[en], критично ставився до Йосипа Сталіна та до керованої з Москви політики комуністичних партій, особливо після участі в громадянській війні в Іспанії, звідки йому довелося тікати через переслідування сталіністів[4].

Саме події в Іспанії стали поштовхом до написання цього твору — як писав автор, саме тоді він «збагнув, ясніше як до того, — негативний вплив Совітського міту на західній соціялістичний рух». Орвелл був впевнений, що знищення радянського міфу є необхідною передумовою відродження західного соціалістичного руху. Під «радянським міфом» він мав на увазі переконання, буцімто в СРСР справді є соціалістичною країною. Сам автор писав:

« більш-менш від 1930 р. я не бачу жодної ознаки, що СССР дійсно поступає в напрямку чогось, що можна б обґрунтовано назвати соціалізмом, зате я помічаю дуже багато ознак, що СССР перетворився в ієрархічне суспільство, де володарі мають не більше причин відректися від влади, як який-небудь інший панівний клас[5]  »

Ідея написання цього твору прийшла до автора коли він, невдовзі після повернення з Іспанії, побачив як малий хлопець б'є коня. Після цього Орвелл «взявся перекладати теорію Маркса на мову тваринячих понять» — де замість визискування буржуазією пролетаріату, люди експлуатують домашню худобу. Але написання самого твору відклалося до 1943 року, оскільки, за словами автора, до цього він був постійно зайнятий іншою роботою[5].

Найджел Коллі описав вплив Голодомору та його заперечення Волтером Дюранті у статті, присвяченій «Колгоспу тварин»[6]. На його думку, фермер «пан Джонс», названий на честь британського журналіста Ґарета Джоунса, який першим під власним іменем оприлюднив повідомлення про Голодомор в західній пресі.

Переклади українською[ред.ред. код]

Перший переклад[ред.ред. код]

Перше видання українською мовою водночас було першим перекладом повісті на іншу мову. Його зробив Іван Чернятинський, а видало 1947 року видавництво «Прометей» в Мюнхені[7] (за іншою інформацією в Ной-Ульмі[8]). Український варіант роману-антиутопії був адресований тисячам українських «переміщених осіб», що після закінчення Другої світової війни опинилися на території окупованої Німеччини.[9]

Під псевдонімом «Іван Чернятинський» ховався відомий згодом вчений-візантиніст, голова Міжнародної асоціації візантиністів, почесний голова Української Академії Мистецтв та Наук в США, професор Гарвардського університету Ігор Шевченко. Саме йому належить ідея перекладу й саме він запропонував Дж. Орвеллу написати передмову до українського видання. До того ж Дж. Орвелл сам сплатив кошти за український наклад. З листування видавців стало відомо, що близько 1.500 примірників видання роману було конфісковано американською окупаційною владою в Мюнхені та за угодою передано радянській окупаційній адміністрації[10].

Список українських видань[ред.ред. код]

Станом на 2017 існує 5 перекладів книги "Animal Farm" українською мовою, включно з українським перекладом Ігоря Шевченка (під псевдонімом Іван Чернятинський) зробленим у 1947 році.[11][12] Згідно з даними Ольги Лучук, дослідниці українських перекладів Орвелла, найбільше перекладів книги українською з'явилося у період відновлення незалежності України 1991-1992 роках[13]:

Ігор Шевченко не був єдиним, хто переклав твір Джорджа Орвелла «Animal Farm» українською мовою. У 1980-х — на початку 1990-х років з'явилося ще кілька перекладів. Один із них — явно експериментальний, а саме: «вільний переклад» Ірини Дибко під назвою «Хутір тварин», що вийшов друком 1984 року і був присвячений, як зазначалося на титульній сторінці, жертвам голодомору в Україні. Два переклади української мовою з'явилися 1991 року: один із них під назвою «Ферма „Рай для тварин“» (у перекладі Юрія Шевчука) вийшов друком у журналі «Всесвіт», інший — це книжкове видання, в якому твір Орвелла під назвою «Скотоферма» надруковано поруч із романом Артура Кестлера «Ніч ополудні». Перекладачем Орвелла у цьому виданні зазначено О.Дроздовського. Наступного року в журналі «Вітчизна» з'явився ще один переклад твору Орвелла під назвою «Скотохутір». Ім'я перекладача не було зазначено; передмову до публікації цього перекладу написала Наталія Околітенко.

Пізніше з'ясувалося, що Наталя Околітенко не лише написала передмову до «Скотохутора» (журнал «Вітчизна», № 3, 1992), а й виконала сам переклад повісті (на жаль, з російської, а не з англійської, що суттєво вплинуло на якість перекладу).

Сценічні адаптації[ред.ред. код]

У 2014 році Олексій Дроздовський написав п'єсу на дві дії «Ското-хутір», в основу якої лягла книжка Орвела «Колгосп тварин»[14].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (англ.)
  2. Мигальчинська В.М. Від утопії до антиутопії. Сатирична повість – притча Д. Орелла «Звіроферма» як алегорія революції 1917 року та наступних подій в Росії // часопис "Зарубіжна література в школах України". — 7 листопада 2012.
  3. «Why I Write» (1936) (The Collected Essays, Journalism and Letters of George Orwell Volume 1 — An Age Like This 1945—1950 p.23 (Penguin)) (англ.)
  4. Данина Каталонії
  5. а б Передмова автора до українського видання
  6. Was Gareth Jones's surname behind George Orwell's naming of ‘Farmer Jones' in Animal Farm? (Перевірено 23 липня 2012)
  7. Дмитро Дроздовський: «Мандри» Ґ.Оруела до українського «Колгоспу тварин». (Перевірено 23 липня 2012)
  8. Okeanos: Essays presented to Ihor Ševčenko on his Sixtieth Birthday by his Colleagues and Students, ed. by Cyril Mango and Omeljan Pritsak // Harvard Ukrainian Studies 7 (1983), р. 8. (англ.)
  9. Оруел, Ґ., 1947, с. 7-12
  10. Дмитро Дроздовський: «Мандри» Ґ.Оруела до українського «Колгоспу тварин». (Перевірено 23 липня 2012)
  11. Ольга Лучук (2013). Ігор Шевченко і Джордж Орвелл: історія одного перекладу (До 90-річчя від дня народження Ігоря Шевченка і 65-річчя публікації першого українського перекладу “Колгоспу тварин”) // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”: Історичні науки., Вип. 21. стор. 127-131.
  12. Янко Н. А. Деякі особливості відтворення в українському перекладі прагматики казки Дж. Орвелла «Animal Farm»] // Проблеми зіставної семантики. 2009. Вип. 9 [недоступне посилання з 01.01.2017]
  13. Ольга Лучук (2012). Animal Farm Джорджа Орвелла — в українській перекладній літературі // Вісник Львівського університету: Серія: Міжнародні відносини. №04 за 2012. Вип. 30. стор. 382-395.
  14. Олексій Дроздовський. Ското-Хутір. П'єса на дві дії за мотивами притчі Дж. Орвелла // Ukrcenter.com

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Література Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.