Колгосп тварин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колгосп тварин
Animal Farm
Колгосп тварин.jpg
М. Григоріїв. Обкладинка першого видання українською мовою. Мюнхен, 1947 рік
Жанр антиутопія, політична сатира, політична казка
Автор Джордж Орвелл
Мова англійська
Написано 19431944
Опубліковано 17 серпня 1945
Видавництво Велика Британія Secker and Warburg
Окреме видання Farm der Tiered
Опубліковано українською 1947
Переклад Іван Чернятинський (1947)
Ірина Дибко (1984)
Юрій Шевчук (1991)
О. Дроздовський (1991)
Наталка Околітенко (1992)
Попередній твір «За ковтком свіжого повітря»
Наступний твір «1984»
ISBN-13: 978-0-452-28424-1
ISBN-10: 0-452-28424-4
Нагороди Премія Г'юґо за найкращу повість

CMNS: Цей твір на Вікісховищі
Q:  Цей твір у Вікіцитатах
Обкладинка першого видання повісті Орвела

Колгосп тварин (англ. Animal Farm; в інших українських перекладах також: «Ферма „Рай для тварин“», «Скотоферма», «Скотохутір», «Хутір тварин») — повість-антиутопія Джорджа Орвелла, написана у 19431944 роках, вперше видана 17 серпня 1945 р.

Номер 61 у «Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів» журналу Ньюсвік[1]. «Колгосп тварин» у списках книг:[2][3][4][5]

Історія написання[ред. | ред. код]

В романі відображено переродження революційних принципів і програм, тобто поступовий перехід з ідей загальної рівності і побудови утопії до диктатури і тоталітаризму. «Колгосп тварин» — це притча, алегорія на революцію 1917 року і наступні події в СРСР під час становлення та існування епохи сталінізму перед Другою світовою війною.[6]

Орвелл, будучи за переконаннями соціалістом[7] і членом Незалежної лейбористської партії[en], критично ставився до Йосипа Сталіна та до керованої з Москви політики комуністичних партій, особливо після участі в громадянській війні в Іспанії, звідки йому довелося тікати через переслідування сталіністів[8].

Саме події в Іспанії стали поштовхом до написання цього твору — як писав автор, саме тоді він «збагнув, ясніше як до того, — негативний вплив Совітського міту на західній соціялістичний рух»[9]. Орвелл був впевнений, що знищення радянського міфу є необхідною передумовою відродження західного соціалістичного руху. Під «радянським міфом» він мав на увазі переконання, буцімто СРСР справді є соціалістичною країною. Сам автор писав:

« більш-менш від 1930 р. я не бачу жодної ознаки, що СССР дійсно поступає в напрямку чогось, що можна б обґрунтовано назвати соціалізмом, зате я помічаю дуже багато ознак, що СССР перетворився в ієрархічне суспільство, де володарі мають не більше причин відректися від влади, як який-небудь інший панівний клас[10] »

Ідея написання цього твору прийшла до автора невдовзі після повернення з Іспанії. У передмові до видання 1947 року Джордж Орвелл згадував:

« Одного разу (я жив тоді в маленькому селі) я побачив хлопчика років десяти, який правив конем, запряженим у величезний віз, і бив його батогом щоразу, коли той намагався звернути з вузького шляху. Мені спало на думку, що, якби коні знали про свою силу, ми би не мали над ними влади і що взагалі люди експлуатують тварин, як багатії експлуатують пролетаріат[11]. »

Після цього Орвелл «взявся перекладати теорію Маркса на мову тваринячих понять». Але написання самого твору відклав до 1943 року, оскільки, за словами автора, до цього він був постійно зайнятий іншою роботою[10].

19 березня 1944 року Орвелл написав Віктору Голланцу, що володів авторськими правами на його твори:

« Я закінчив маленьку казку на 30 тисяч слів з політичним змістом. Але переконаний, що Ви її не надрукуєте. Вона зовсім неприйнятна для Вас з політичної точки зору: вона антисталінська[11]. »

Дійсно, Голланц та декілька інших видавців відмовились друкувати «Колгосп тварин». Кепп, якому твір сподобався, надіслав його до Міністерства інформації, але там обурились «політичною безтактовністю» автора. Джордж Орвелл передав рукопис великій фірмі «Фабер і Фабер». Директор цього видавництва Т. С. Еліот, консервативний теолог і письменник, дав суперечливу оцінку: з одного боку, він вважав твір «шедевром майже на рівні Свіфта», а з іншого, оцінив його як «занадто правий»[11].

Зрештою рукопис потрапив до видавництва «Секкер і Ярбург». Його голова, Фред Ярбург, зголосився надрукувати твір у липні 1944 року, а перший наклад потрапив до крамниць у серпні 1945-го. Під час виходу книги Орвелла попрохали не писати до газети «Трибьюн», в якій він працював, оскільки побоювались, що скандал навколо видання завадить виборчій кампанії лейбористів, однак рецензії були схвальними, а комерційний успіх величезний. Фред Ярбург, який єдиний не побоявся ризикнути, пожиттєво зберіг за собою авторські права на «Колгосп тварин»[11].

Найджел Коллі описав вплив Голодомору та його заперечення Волтером Дюранті у статті, присвяченій «Колгоспу тварин»[12]. На його думку, фермер «пан Джонс», названий на честь британського журналіста Ґарета Джоунса, який першим під власним іменем оприлюднив повідомлення про Голодомор в західній пресі.

Персонажі[ред. | ред. код]

[13]

  • Дереза (Мюріел) — коза
  • Беніямін (Бенджамін) — осел
  • Наполеон — кнур
  • Білан (Сніжок) — кнур
  • Квікун (Пищик) — кабан — годованець
  • Гнідко або Боксер (Боксер) — робочий кінь
  • Конюшина (Конюшинка) — кобила
  • пан Джонс (Містер Джонс) — власник хутора «Дідівщина» (ферми «Садиба»)
  • пані Джонс (місіс Джонс) — його дружина
  • Старий Марко (старий Майор)
  • Мурко (Квітка) — собака
  • Лисько (Джессі) — собака
  • Бровко (Пінчер) — собака
  • Марічка (Моллі) — кобила
  • Мойсей — приручений крук
  • Мінім (Мінімус) — свиня-поет
  • пан Скавутишин (містер Вімпер) — повірник, що проживає у Вілінгдоні (Уїллінгдон)
  • пан Пількінгтон (містер Пілкінгтон) — власник «Лисичого Гаю» («Лисячого Гаю»)
  • пан Фридрих (містер Фредерік) — власник Дериполя («Лужка»)
  • вівці
  • гуси
  • кури
  • кішка (кіт)
  • свині
  • голуби
  • корови

Переклади українською[ред. | ред. код]

Перший переклад[ред. | ред. код]

Перше видання українською мовою водночас було першим перекладом повісті на іншу мову. Його зробив Іван Чернятинський, а видало 1947 року видавництво «Прометей» в Мюнхені[14] (за іншою інформацією в Ной-Ульмі[15]). Український варіант роману-антиутопії був адресований тисячам українських «переміщених осіб», що після закінчення Другої світової війни опинилися на території окупованої Німеччини.[16]

Під псевдонімом «Іван Чернятинський» ховався відомий згодом вчений-візантиніст, голова Міжнародної асоціації візантиністів, почесний голова Української Академії Мистецтв та Наук в США, професор Гарвардського університету Ігор Шевченко. Саме йому належить ідея перекладу й саме він запропонував Дж. Орвеллу написати передмову[17] до українського видання. До того ж Дж. Орвелл сам сплатив кошти за український наклад. З листування видавців стало відомо, що близько 1.500 примірників видання роману було конфісковано американською окупаційною владою в Мюнхені та за угодою передано радянській окупаційній адміністрації[14][18]

Список українських видань[ред. | ред. код]

Станом на 2017 існує 5 перекладів книги "Animal Farm" українською мовою, включно з українським перекладом Ігоря Шевченка (під псевдонімом Іван Чернятинський) зробленим у 1947 році.[19][20] Згідно з даними Ольги Лучук, дослідниці українських перекладів Орвелла, найбільше перекладів книги українською з'явилося у період відновлення незалежності України 1991-1992 роках[21]:

Ігор Шевченко не був єдиним, хто переклав твір Джорджа Орвелла «Animal Farm» українською мовою. У 1980-х — на початку 1990-х років з'явилося ще кілька перекладів. Один із них — явно експериментальний, а саме: «вільний переклад» Ірини Дибко під назвою «Хутір тварин», що вийшов друком 1984 року і був присвячений, як зазначалося на титульній сторінці, жертвам голодомору в Україні. Два переклади української мовою з'явилися 1991 року: один із них під назвою «Ферма „Рай для тварин“» (у перекладі Юрія Шевчука) вийшов друком у журналі «Всесвіт», інший — це книжкове видання, в якому твір Орвелла під назвою «Скотоферма» надруковано поруч із романом Артура Кестлера «Ніч ополудні». Перекладачем Орвелла у цьому виданні зазначено О.Дроздовського. Наступного року в журналі «Вітчизна» з'явився ще один переклад твору Орвелла під назвою «Скотохутір». Ім'я перекладача не було зазначено; передмову до публікації цього перекладу написала Наталія Околітенко.

Пізніше з'ясувалося, що Наталя Околітенко не лише написала передмову до «Скотохутора» (журнал «Вітчизна», № 3, 1992), а й виконала сам переклад повісті (на жаль, з російської, а не з англійської, що суттєво вплинуло на якість перекладу).

Сценічні адаптації[ред. | ред. код]

У 2014 році Олексій Дроздовський написав п'єсу на дві дії «Ското-хутір», в основу якої лягла книжка Орвела «Колгосп тварин»[22].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (англ.)
  2. «15 класичних науково-фантастичних й фантастичних романів, які видавці відкинули» (англ.). 
  3. «Кращі науково-фантастичні та фантастичні романи всіх часів» - «Телеграф» (англ.). 
  4. «Кращі науково-фантастичні книги всіх часів» від Кеті Еденс (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2018. Процитовано 4 березня 2018. 
  5. «Топ-100 науково-фантастичних й фантастичних книг NPR» (англ.). 
  6. Мигальчинська В.М. Від утопії до антиутопії. Сатирична повість – притча Д. Орелла «Звіроферма» як алегорія революції 1917 року та наступних подій в Росії // часопис "Зарубіжна література в школах України". — 7 листопада 2012.
  7. «Why I Write» (1936) (The Collected Essays, Journalism and Letters of George Orwell Volume 1 — An Age Like This 1945—1950 p.23 (Penguin)) (англ.)
  8. Данина Каталонії
  9. Передмова автора до українського видання
  10. а б Передмова автора до українського видання
  11. а б в г Антиутопии XX века: Евгений Замятин, Олдос Хаксли, Джордж Оруэлл. — М.: Книжная палата, 1989. — С. 328.(рос.)
  12. Was Gareth Jones's surname behind George Orwell's naming of ‘Farmer Jones' in Animal Farm? Архівовано 16 липень 2011 у Wayback Machine. (Перевірено 23 липня 2012)
  13. Персонажі з перекладу «Колгосп тварин» Івана Чернятинського. У дужках персонажі з перекладу «Ферма «Рай для тварин» Юрія Шевчука.
  14. а б Дмитро Дроздовський: «Мандри» Ґ.Оруела до українського «Колгоспу тварин». (Перевірено 23 липня 2012)
  15. Okeanos: Essays presented to Ihor Ševčenko on his Sixtieth Birthday by his Colleagues and Students, ed. by Cyril Mango and Omeljan Pritsak // Harvard Ukrainian Studies 7 (1983), р. 8. (англ.)
  16. Оруел, Ґ., 1947, с. 7-12
  17. Орвелл, Джордж. Колгосп тварин. Передмова до українського видання / пер. з англ. Івана Чернятинського // Всесвіт. — 1991. — № 1. — С. 77–81.
  18. Як американці конфіскували український переклад Орвелла - BBC Україна, 18 січня 2018
  19. Ольга Лучук (2013). Ігор Шевченко і Джордж Орвелл: історія одного перекладу (До 90-річчя від дня народження Ігоря Шевченка і 65-річчя публікації першого українського перекладу “Колгоспу тварин”) // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”: Історичні науки., Вип. 21. стор. 127-131.
  20. Янко Н. А. Деякі особливості відтворення в українському перекладі прагматики казки Дж. Орвелла «Animal Farm»] // Проблеми зіставної семантики. 2009. Вип. 9 [недоступне посилання з 01.01.2017]
  21. Лучук, Ольга (2012.). Animal Farm Джорджа Орвелла в українській перекладній літературі. Вісник Львівського університету. Міжнародні відносини (30): 382—395. Архів оригіналу за 1 вересня 2017. 
  22. Олексій Дроздовський. Ското-Хутір. П'єса на дві дії за мотивами притчі Дж. Орвелла // Ukrcenter.com

Додаткова література[ред. | ред. код]

  • Andrea Chalupa. Orwell and the Refugees: The Untold Story of Animal Farm.. Amazon Digital Services. 71 pages. 2012 (kindle edition) (англ.)
    • (пер. укр.) Андреа Чалупа. Орвелл та біженці: Невідома історія "Колгоспу тварин". Пер. з англ.: Ірина Вушко, Маршал Комінс. Київ: Вид. Жупанського. 2015. 95 стор. ISBN 978-966-2355-64-2

Посилання[ред. | ред. код]