Колектив

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Колекти́в — cукупність людей, об'єднаних спільною діяльністю, спільними інтересами, метою, проектом. Група людей, зв'язаних спільною працею в одній організації, установі, на підприємстві тощо. За видом діяльності розрізняють трудові, навчальні, військові, спортивні, художньої самодіяльності та інші колективи. У більш широкому сенсі — люди, об'єднані спільними ідеями, інтересами, потребами.

Також, в сучасній теорії систем, термін колектив використовується для позначення деяких видів розподілених децентралізованих систем.[1]

Ознаки колективу:

За М.М. Фіцулою:

а) наявність суспільно значимої мети;

б) щоденна спільна діяльність, спрямована на її досягнення;

в) наявність органів самоврядування;

г) встановлення певних психологічних стосунків між членами колективу.

За Н.М. Пейсаховим:

  • Оптимальна структура групи – є 3–4 мікрогрупи за інтересами;
  • Жорстка структура – немає мікрогруп;
  • Автономна структура – кількість мікрогруп більша 4-х.

Функції колективу:

а) організаторська – сам керує своєю суспільно корисною діяльністю;

б) виховна – стає носієм моральних переконань;

в) стимулювання – сприяє формуванню морально цінних сти-мулів усіх суспільно корисних справ, регулює поведінку своїх членів, їх взаємовідносини.

Шляхи згуртування колективу:

а) наявність системи перспективних ліній;

б) дотримання макаренківського принципу паралельної дії;

в) зміцнення позитивних традицій;

г) формування громадської думки;

д) використання студентського самоврядування у згуртуванні;

е) організація змагання;

є) спільні справи;

ж) взаємна інформація про стан справ у різних контактних колективах.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]