Колективна пам'ять

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Колективна пам'ять — це знання та інформація, які поширюються між двома або більше членами соціальної групи. У 1930-ті рр. французький соціолог Моріс Альбвакс визначив соціальну природу індивідуальної пам'яті, у праці «Колективна пам'ять», яка була опублікована 1950 році, уже посмертно, науковець пропонує новий соціальний конструкт — колективна пам'ять — який може спільно використовуватися та передаватися і побудований за допомогою великих та малих соціальних груп. Прикладами таких груп можуть бути уряд або масова культура[1]. Можна провести паралель між колективною пам'яттю та пам'яттю людини, яка краще пригадує образи, ніж слова, але також демонструє основні відмінності та особливості, подібно як у техніці перехресного удару.

Дослідження[ред. | ред. код]

Дослідження колективної пам'яті є «непарадаґматичним, трансдисциплінарно децентралізованим починанням»[2]. Цей концепт кореляційний до концептів історичної пам'яті, соціальної пам'яті, культурної пам'яті, який розробляється Яном Ассманом та Алейдою Ассман, комунікативної пам'яті тощо.

Першоджерела[ред. | ред. код]

Maurice Halbwachs. Les cadres sociaux de la mémoire. — Paris, Les Travaux de L'Année Sociologique, 1925 Maurice Halbwachs. La mémoire collective [1939], Paris: Presses Universitaires de France, 1950.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]