Колесникова Лідія Морисівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Колесникова Лідія Морисівна
Народження 7 грудня 1916(1916-12-07)
  Банне
Смерть 13 березня 2003(2003-03-13) (86 років)
  Донецьк
Рід діяльності поетеса

Колесникова Лідія Морисівна (*7 грудня 1916(19161207), Банне, Слов'янський район, Донецька область — †13 березня 2003, Донецьк) — українська поетеса, член Спілки письменників України (з 1956).

З біографії[ред.ред. код]

Лідія Морисівна так писала про своїх батьків: «Мій тато, Морис Френе, родом з Бельгії. Жив у батька — директора невеликого заводу у Криничній, а мати — Наталія Петрівна Колесникова — у цій сім'ї працювала покоївкою. Коли мені минуло півтора роки, іноземцям запропонували покинути Донбас, а моя мама відмовилася їхати на батьківщину чоловіка». У дитинстві простудилася і потім на все життя залишилася з вадами слуху. Перший свій вірш вона побачила у газеті «Социалистический Донбасс» 1945 року. Потім публікувалась у газеті «Радянська Донеччина», київських журналах «Україна», «Радянська жінка», «Вітчизна», «Дніпро», харківському журналі «Прапор». Перша збірка поезій «З ліричного зошита» побачила світ у 1954 році. Про поезію Л. М. Колесникової тепло відгукувався П.Тичина: «Щодо глибини проникнення у людську душу мало хто з нас може порівнятися з нею». цінували творчі доробки Л. Колесникової М. Бажан, Л. Новиченко, С. Крижанівський, Г. Гордасевич, А. Клоччя, П. Бондарчук, І. Білий, С. Жуковський, Ю. Доценко.

Творчість[ред.ред. код]

  • В дорозі: Поезії. — К.: Рад. письм., 1979. — 86 с.
  • Вересневий цвіт: Поезії. — Донецьк: Донбас, 1976. — 80 с.
  • Вибрані поезії. — К.: Дніпро, 1986. — 134 с.
  • Намисто: Поезії. — Донецьк: Донбас, 1983. — 37 с.
  • Розмова в дорозі: Поезії. — Донецьк: Донбас, 1988. — 71 с.
  • Стріла, що мчить до зір: Поезії / Уклад.: В. Білецький, Л. Болонова. — Донецьк: Укр. культур. центр, 1997. — 68 с.

За останню збірку — «Стріла, що мчить до зір» — авторку удостоєно Донецької обласної премії ім. В. Сосюри (1998).

Джерела і література[ред.ред. код]

  • Колесникова Лідія. Стріла, що мчить до зір. Донецьк: Український культурологічний центр. 1997. — 68 с.
  • Білий І. Любові цвіт до рідної Вітчизни // Рад. Донеччина. — 1986. — 2 груд.
  • Бондарчук П. С любовью к родной земле // Соц. Донбасс. — 1963. — 19 сент.
  • Гордасевич Г. Слів прозора глибина // Літ. Україна. — 1969. — 26 груд.
  • Доценко Ю. Дай відчуть, що ти зі мною // Світлиця (Дод. до газ. «Донеччина»). — 1996. — 13 груд.
  • Жуковський С. Рокам не замести той дивний світ весни // Вечерний Донецк. — 1996. — 27 дек.
  • Її серце — в Святогір'ї: Буклет / Упор. І. Овчаренко. — Слов'янськ: «Печатный двор», 2004.
  • Крахмалева Н. С открытым сердцем // Веч. Донецк. — 1976. — 16 дек.
  • Лідії Колесниковій — 80 // Літ. Україна. — 1996. — 12 груд.
  • Лідія Колесникова / Письменники Донеччини: Довід. / Упор. І. О. Білий, С. В. Жуковський. — Донецьк: Нац. Спілка письменників України, журнал «Донбас», 2005. — С. 406.
  • Овчаренко І. Крізь далеч років: Письменники в нашому краї. — Слов'янськ: «Печатный двор», 2005. — С. 127–145.
  • Овчаренко І. Літературне Придінців'я: Письменники в нашому краї. — Слов'янськ, 1994. — С. 69-70.
  • Овчаренко І. Поетичний світ Лідії Колесникової // Донеччина. — 1996. — 5 груд.
  • Приходько І. Голос чистого серця // Донеччина. — 2001. — 6 груд.
  • Романько В. І. Література рідного краю: Навч. підруч. — Донецьк, 1995. — С. 22.
  • Щуров Г. «Судьба меня еще при жизни устроила в аду…» // Донецкие новости. — 1996. — 14-20 нояб. — С. 13; 21-27 нояб. — С. 6.

Інтернет-ресурси[ред.ред. код]