Колесников Володимир Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Колесников.

Колесников Володимир Володимирович
Народження	27 серпня 1977(1977-08-27) (48 років)  Полтава, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Жанр	пейзаж, портрет і натюрморт
Навчання	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (2001)
Вчитель	Стороженко Микола Андрійович
Діяльність	художник
Вчене звання	доцент
Працівник	Київський національний університет технологій та дизайну
Член	Національна спілка художників України
Батько	Колесников Володимир Григорович
Мати	Волошко Тетяна Миколаївна
Брати, сестри	Колесников Дмитро Володимирович
Нагороди

Володи́мир Володи́мирович Коле́сников (нар. 27 серпня 1977, Полтава) — український живописець, член Національної спілки художників України з 2013 року. Лауреат Полтавської міської премії імені Миколи Ярошенка за 2021 рік в номінації «Образотворче мистецтво. Живопис». Син Володимира Колесникова і Тетяни Волошко, брат Дмитра Колесникова, чоловік Марини Розуванової.

Життєпис

Народився 27 серпня 1977 року в місті Полтаві. У 1992 році вступив у Харківське державне художнє училище на факультет живопису; протягом 1995—1998 років продовжив навчання у Львівській національній академії мистецтв; 1998 року перевівся на факультет живопису в Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури в Києві (майстерня Миколи Стороженка), де закінчив навчання у 2001 році.

Від 2002 року працює у Київському університеті технологій і дизайну; з 2009-го — доцент кафедри рисунка та живопису.

Творчість

Працює в галузях станкового (у реалістичному стилі створює натюрморти, пейзажі, портрети) та монументального живопису (створює монументальні розписи, вітражі та мозаїки). Серед робіт:

• «Музи» (2001);
• «Художник за роботою (Батько)» (2007);
• «Торс у природі» (2010);
• «Кримський каньйон узимку» (2010);
• «Чудесні скелі» (2010);
• «Перед грозою» (2010);
• «Виноградники» (2010);
• «Осінь» (2010);
• «Останній промінь світла» (2010);
• «Гора Кішка» (2010);
• «Оголена» (2010);
• «Верба» (2011);
• «Піони» (2011);
• «Дивовижний острів» (2017—2018);
• «Фруктова фея» (2018);
• «Весна» (2019);
• «Літо» (2019);
• «Осінь» (2019);
• «Зима» (2019);
• «Вітрильник» (2019);
• «Ніжна фіалка» (2019);
• «Народження весни» (2019);
• «Сонячні зайчики» (2019);
• «Спокушена місячним світлом» (2019);
• «Замріяна» (2020);
• «Ніч така місячна» (2020);
• «Ранкові промені» (2020);
• «Спалах почуттів» (2020);
• «Сон у квітах» (2020);
• «День та ніч» (2020);
• «На березі жовтого моря» (2020);
• «Ніч на Івана Купала» (2021);
• «Рожеві фламінго» (2021);
• «Серед червоних скель» (2021);
• «Мати соняшників» (2021);
• «Губи твої червоні» (2021);
• «Квітка» (2021);
• «Moon watching» (2021).

Від 2008 року як другий художник-постановник брав участь у зйомках телесеріалів «Без особливих прикмет», «Двері», «Свати».

З 2004 року учасник всеукраїнських художніх виставок. Персональні відбувалися у Києві у 2006 році, Полтаві у 2010 та 2012 роках, Пряшеві у 2011 році, Липанах у 2013 році. Активний учасник пленерів в Україні та за кордоном. 10 лютого 2022 року в галереї НЮ АРТ (Київ) відкрилась персональна виставка художника «У пошуках амазонок» . В експозиції виставки представлено близько 50 витворів живопису і графіки, більшість з яких ще не виставлялася публічно.

Література

• О. М. Курчакова. Колесников Володимир Володимирович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.