Колето (птах)
| ?Колето | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Шпакові (Sturnidae) |
| Рід: | Колето (Sarcops) Walden, 1875 |
| Вид: | Колето |
| Біноміальна назва | |
| Sarcops calvus (Linnaeus, 1766) | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Gracula calva Linnaeus, 1766 | |
| Посилання | |
| Sarcops calvus | |
| Sarcops calvus | |
| 562824 | |
| 22710985 | |
| 245067 | |
Коле́то[2] (Sarcops calvus) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae). Ендемік Філіппін. Єдиний представник монотипового роду Колето (Sarcops).
Довжина птаха становить 18 см. Самці мають повністю чорне забарвлення з пурпуровими і зеленими відблисками. Забарвлення самиць сірувато-коричневе, нижня частина тіла світліша. Хвіст короткий, з прямим кінцем. Дзьоб чорний, короткий і міцний, очі червоні.

В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис колето до своєї книги "Ornithologie", описавши птаха за зразком з Філіппін. Він використав французьку назву Le merle chauve des Philippines та латинську назву Merula Calva Philippensis[3]. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури[4]. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї Systema Naturae, він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном[4]. Одним з цих видів був колето, для якої Лінней придумав біномінальну назву Gracula calva[5]. Згодом колето було виділено в окремий монотиповий рід Sarcops[6].
Виділяють три підвиди:[7]
- S. c. calvus (Linnaeus, 1766) — північні Філіппіни;
- S. c. melanonotus Ogilvie-Grant, 1906 — центральні і південні Філіппіни;
- S. c. lowii Sharpe, 1877 — архіпелаг Сулу.
Колето живуть в тропічних лісах і на плантаціях. Гніздяться в покинутих дуплах, живляться плодами.
- ↑ BirdLife International (2016). Sarcops calvus. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (French та Latin) . Т. Volume 2. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. XXX, Plate 26 fig 2. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
{{cite book}}:|volume=має зайвий текст (довідка) - 1 2 Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335. hdl:2246/678. Архів оригіналу за 19 вересня 2012. Процитовано 16 листопада 2021.
- ↑ Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. Volume 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 164. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
{{cite book}}:|volume=має зайвий текст (довідка) - ↑ Walden, Arthur (1875). A list of the birds known to inhabit the Philippine Archipelago. Transactions of the Zoological Society of London. 9 (2): 125–252 [205]. doi:10.1111/j.1096-3642.1875.tb00238.x. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |