Коливанське намісництво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коливанське намісництво
Coat of Arms of Kolyvan (Novosibirsk oblast) (1846).png

Герб
Map of Kolyvan Namestnichestvo 1796 (small atlas).jpg
Центр Коливань
Утворена 17831796
Попередники Тобольська губернія
Наступники Тобольська губернія, Іркутська губернія

Колива́нське намі́сництво (рос. Колыванское наместничество) — адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії в 17831796 роках. Адміністративний центр — Коливань. Створене 6 березня 1783 року на основі Коливанської області Тобольської губернії. Складалося з 5 повітів. 31 грудня 1796 року поділена між Тобольською й Іркутською губернією

Історія[ред. | ред. код]

Створене 6 березня 1783 року за наказом російської імператриці Катерини ІІ. Розташоване на території Сибіру і Середньої Азії, в місці проживання ельтирів, бірюсинців і сагайців, що мешкали на лівому березі річки Абакан, верхівях Томі, річки Іюсів, а також річко Мраса і Кондома. Ці народи сплачували ясак Кузнецьку. Також до намісництва належали землі качинців і арінців, що проживали на лівобережжі річки Єнісей, від річки Білий Іюс до Камишта.

Адміністративний центр розташовувася у місті Коливань, на місці Бердського острогу (сучасне місто Бердськ)

Повіти[ред. | ред. код]

  1. Бійський
  2. Коливанський
  3. Красноярський (Красноярськ)
  4. Кузнецький (Кузнецьк)
  5. Семипалатінський (Семипалатінськ)

Карти[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]