Колискова пісня

Колиско́ва, також колиса́нка, колиха́нка — жанр народної пісенної творчості, який виділяють за його функціональною ознакою (призначенням). З певними застереженнями колискові пісні можуть бути зараховані до дитячого фольклору. Щодо їхньої жанрової приналежності існують розбіжності: частина дослідників вважає їх окремим жанром родинно-побутової пісенності, тоді як інші відносять до родинно-обрядової.

Функції

Колискові пісні найповніше реалізують свої когнітивні можливості тоді, коли їх виконують для дітей, які вже починають розуміти мову. Завдяки простому змісту цих пісень, трохи старші діти отримували перші уявлення про навколишній світ (предмети та людей), активно опановували мову та її поетичну образність.

Саме в цьому віці дітям ставали цікавими епізоди, сповнені вигадки та гумору, які водночас слугували першими уроками розуміння етичних категорій — про «добре» і «погано», «можна» і «не можна». Таким чином, колискові пісні виконували функцію першого кроку у відкритті дитиною навколишнього світу.

Ритмомелодійні особливості колискових пісень безпосередньо пов'язані з необхідністю їх виконання в такт погойдування колиски. Майже всі зафіксовані колискові мають у своїй структурі заспіви та приспіви, що задають ритм, як-от: «люлі», «люлесі», «люлечки», «а-а-а» та їхні комбінації. На західних українських етнічних територіях (зокрема, Лемківщина та Пряшівщина) для цього використовують «чуч-беле» або «гайчі». Ці ритмічні елементи не лише об'єднують різні фрагменти тексту, а й можуть функціонувати як самостійні поспівки.

Функції колискових пісень (за Наталією Сивачук):

• практично-побутова,
• пізнавальна,
• емоційна,
• морально-етична,
• психотерапевтична,
• формування естетичного чуття.

Колискові пісні та замовляння

Дослідники припускають, що колискові мають генетичний зв'язок із замовляннями і сягають глибокої давнини. На цьому ранньому етапі словом і наспівом прагнули не лише приспати дитину, але й відвернути від неї злі сили, які вважалися особливо небезпечними вночі, а також прикликати сон та дрімоту, що згодом трансформувалися в художні образи.

Замовляння та колискові пісні мають такі спільні риси:

• колискові пісні й замовляння виникли в період, коли відбувся остаточний перехід від мисливства до землеробства, коли матріархат прийшов на зміну патріархату, коли жінка вшановувалася як символ родючості;

• колискова пісня має таку ж магічну функцію, що й замовляння, — привернути певну якість чи дію, свідченням чого є словесні формули побажання дитині;

• і в замовляннях, і в колискових піснях персонажами виступають магічні істоти (Сон-Дрімота, «спання»), тотемні тварини (гуси, кіт, чайка, зозуля);

• як і в замовляннях, так і в колискових піснях мова звернена до всього білого Світу: пташок, котика, калини, берези, вітру;

• в обох жанрах оповідь розгортається за аналогією, бажане повинно стати дійсністю, слово — ділом;

• інтонаційно-ритмічна будова колискових пісень подібна до інтонаційно-ритмічної будови замовлянь.

Тематика та образи колискових пісень

Більшість колискових пісень зосереджена на «дитячій» тематиці, а їхніми головними персонажами є Сон, Дрімота, Кіт (часто сам спів колискових називають «Котка співати») та голуби. Ці образи традиційно піклуються про дитину, забезпечують їй сон та спокій.

Водночас частина колискових пісень споріднена з родинно-побутовими за настроєм та образністю. У них відображаються почуття та переживання молодої матері, часто сумні, спричинені її власною нещасливою долею або тривогою за майбутнє дитини.

Численні побажання дитині, які мають переважно формульний характер, слугують додатковим аргументом на користь гіпотези про давнє походження жанру та його зв'язок із замовляннями.

Окрім власне колискових, у цій функції традиційно використовували й інші твори: окремі балади з історичними мотивами («Ой у полі лобода»), деякі родинно-побутові пісні («Мати сина колихала») та твори алегоричного змісту («Ой висиділа, ой висиділа перепеличка діти»). Спільним елементом для всіх них є відображення стосунків між матір'ю та дітьми.

Відомі українські колискові

Народні

• Ой ходить сон коло вікон — текст був надрукований ще у 1837 в альманасі «Русалка Дністровая».
• Із-за річки, з-за Десни
• Котику сіренький
• Спи, маленький козачок

Авторські

• Рученьки, ніженьки, лагідні очі — автор слів Микола Сом
• Казкові диво-мандри [Архівовано 10 квітня 2012 у Wayback Machine.] — автор слів Наталія Гуркіна

Цитати відомих письменників

«Найдорожча пісня, з якою мати колисала». З народного джерела.

«Якби не мамина пісня, яким убогим було б наше життя». В. Скуратівський.

«Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим». Т. Шевченко.

Література

• Дитячий фольклор: Колискові пісні та забавлянки / Упор., прим. Г. В. Довженок. — К.: Наукова думка, 1984. — 471 с.
• Колискові пісні / Упорядкування і вст. стаття Г. С. Сухобрус та Й. Ю. Федаса. — К.: Музична Україна, 1973. — 207 с.;
• Пісні родинного життя / Упоряд. та вст. стаття Г. В. Довженок. — К.: Дніпро, 1988. — 359 с.;
• Український дитячий фольклор / Упор. і вст. стаття В. Г. Бойка. — К.: Вид-во АН УРСР, 1962. — 248 с.

Посилання

• Колисанка // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
• Колиханка // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
• Колискові пісні // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 493—496.
• Колисанки // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 677. — 1000 екз.
• Колисанки, або Колискові пісні // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 498.
• Колисанка (Колискова пісня) // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 255—256. — 634 с.
• Коропніченко Г. М. Колискові пісні // Історія української музики: У 7 т. Т. 1. Кн. 1: Від найдавніших часів до XVIII століття. Народна музика / НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, редкол.: Г. А. Скрипник (голова) та ін. — К., 2016. — С. 108—126.
• Колискові пісні // Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007. — С. 352—353.
• Пѣсни колыбельныя // Сборникъ украинскихъ пѣсен, издаваемый Михайломъ Максимовичемъ. — Часть первая. — Кіевъ: Въ Тип. Феофила Гликсберга, 1849. — С. 95—106.
• Колыбельныя // Народныя южнорусскія пѣсни. Изданіе Амвросія Метлинскаго. — Кіевъ: Въ Унив. тип., 1854. — С. 1—4.
• Колыбельныя // Народные песни Галицкой и Угорской Руси: в 3 ч. — Ч. 2: Обрядные песни / собрал Я. Ф. Головацкий. — Москва: Изд. Имп. ОИДР при Моск. Ун-те, 1878. — С. 142. (рос. дореф.)(укр.)
• Ходить сонко по вулиці. Українські народні колискові пісні: пісенник / Упоряд. Шевчук О. — Київ: Музична Україна, 1988. — 156 с.

• Колискові України: колискові пісні з усіх регіонів України від «Музею колискових»
• Українські народні колискові та дитячі пісні — слова, ноти [Архівовано 15 січня 2013 у Wayback Machine.]
• Колискові пісні (mp3) + слова, ноти [Архівовано 25 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
• НАШЕ (тексти пісень) — колискові [Архівовано 29 грудня 2012 у Wayback Machine.]
• Українські народні колискові в режимі on-line [Архівовано 27 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
• Колискові українською мовою [Архівовано 14 травня 2022 у Wayback Machine.]
• Колискові пісні (тексти пісень) [Архівовано 3 листопада 2014 у Wayback Machine.]
• Колискова, імпровізація, класична гітара