Колодне (Тернопільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Колодне
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Збаразька міська громада
Облікова картка Колодне 
Основні дані
Засноване 1465
Населення 1445
Площа 0,532 км²
Густота населення 2716,17 осіб/км²
Поштовий індекс 47335
Телефонний код +380 3550
Географічні дані
Географічні координати 49°45′19″ пн. ш. 25°43′18″ сх. д. / 49.75528° пн. ш. 25.72167° сх. д. / 49.75528; 25.72167Координати: 49°45′19″ пн. ш. 25°43′18″ сх. д. / 49.75528° пн. ш. 25.72167° сх. д. / 49.75528; 25.72167
Середня висота
над рівнем моря
374 м
Відстань до
обласного центру
25 км
Відстань до
районного центру
12 км
Найближча залізнична станція Зарудечко
Місцева влада
Адреса ради 47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4
Карта
Колодне. Карта розташування: Україна
Колодне
Колодне
Колодне. Карта розташування: Тернопільська область
Колодне
Колодне
Мапа
Мапа

CMNS: Колодне у Вікісховищі

Коло́дне — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2015 орган місцевого самоврядування — Колодненська сільська рада.

До Колодного приєднано хутір Жолоби. Хутір Стадарня було знято з обліку у зв'язку із переселенням жителів. Населення — 1457 осіб.[1]

Від вересня 2015 року — центр Колодненської сільської громади.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Збаразької міської громади.[2]

Географія[ред. | ред. код]

Колодне

Розташоване на лівому березі річки Гнізна, за 12 кілометрів на північ від центру громади — міста Збаража. Частина Колодного «Лісовеччина» розташована південніше, за 10 кілометрів від міста, колись було окремим селом.

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка про Колодне сягає 1465 року. Згідно з актом про перерозподіл земель між предками князів Збаразьких Семеном, Солтаном і Василем, до князя Семена відійшло місто Колодень, а сам він отримував титул князя Колодненського. У 15181545 роках містечком володіли князі Острозькі. У 1545 році власником став краківський каштелян Ян Амор Тарновський — засновник Тернополя, тесть Василя Костянтина Острозького.

У 1589 році на Колодень напали татари, відтоді поселення — село.

Під час Визвольної війни проти польського поневолення під проводом Богдана Хмельницького жителі села брали участь у облозі Збаразького замку.

Від Острозьких Колодне перейшло у власність до Цетнерів, потім — Жевуських, від них у 17 столітті до Свейковських. У 19 столітті селом володів граф Грохольський. У 18941895 роках у Колодному була епідемія холери.

Вкінці 19 — на початку 20 століття діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інші українські національні організації.

За даними 1913 року, у селі Колодне, Заруденської волості, Кременецького повіту, мешкало 2471 жителі. Південніше села, в урочищі Збараж, була Збаразька митна застава. Були: 2-класне сільське училище, фельдшерський пункт, 2 бакалійні крамниці, винна лавка та кредитне товариство.

У 1793—1918 роках південніше села пролягав кордон між Австрійською та Московською імперіями.

Після ліквідації Збаразького району 19 липня 2020 року підпорядковується Тернопільському району[3].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 97,51%
російська 2,49%

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

В селі є загольноосвітня сільська школа І-ІІІ ступенів, АЗПСМ (амбулаторія загальної практики сімейної медицини), клуб, бібліотека, відділ зв'язку.

Промисловість[ред. | ред. код]

Працюють підприємства ТзОВ «Весна» та «Лісовиччина», також є підприємство «Захід Агро-сервіс»

Пам'ятники[ред. | ред. код]

1969 споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельчанам.

Храми[ред. | ред. код]

Є церкви Святого Михаїла (1575, дерев'яна), реставрована у 1991 році. А також кам'яна Святого Миколая з 18 століття. Є також Дім молитви, споруджений у 1990-х роках.

17 листопада 2013 року відбулося освячення Свято-Михайлівського храму, таїнство зверший постійний член Священного синоду УПЦ КП, митрополит Черкаський та Чигиринський Іоан[5].

Відомі люди[ред. | ред. код]

У селі народилися:

 У місцевій школі навчалися:
  • Петро Багрій -- спортсмен-гирьовик, майстер спорту міжнародного класу;
  • Павло Марчук -- поет, письменник-романіст, автор художніх романів "Благородний НЕГІДНИК", "Зловредний ДОБРОДІЙ", "АРТіСТ(и)" та підручників для студентів університетів України.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Тернопільський Енциклопедичний Словник», том 2, стор. 142
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  5. У с. Колодно освячено Свято-Михайлівський храм. Архівовано.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]