Колоколин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Колоколин
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Івано-Франківськкий район
Рада Букачівська селищна рада
Код КОАТУУ 2624482901
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване 1394
Перша згадка 1463
Населення 682
Площа 12,666 км²
Густота населення 53,84 осіб/км²
Поштовий індекс 77060
Телефонний код +380 3435
Географічні дані
Географічні координати 49°18′06″ пн. ш. 24°28′45″ сх. д. / 49.30167° пн. ш. 24.47917° сх. д. / 49.30167; 24.47917Координати: 49°18′06″ пн. ш. 24°28′45″ сх. д. / 49.30167° пн. ш. 24.47917° сх. д. / 49.30167; 24.47917
Водойми Охаба
Відстань до
обласного центру
60 км
Відстань до
районного центру
60 км
Найближча залізнична станція Букачівці
Відстань до
залізничної станції
6 км
Місцева влада
Адреса ради Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, смт.Букачівці
Карта
Колоколин. Карта розташування: Україна
Колоколин
Колоколин
Колоколин. Карта розташування: Івано-Франківська область
Колоколин
Колоколин
Мапа

Колоко́лин (пол. Kołokolin) — село у складі Букачівської селищної об'єднаної територіальної громади,Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, Село міститься за 6 км від центру ОТГ смт.Букачівці,та залізничної станції Букачівці.

Історія[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка свідчить про існування села до 29 червня 1394 року[1].

Також згадується у книгах галицького суду 4 березня 1437 року[2].

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква), млин у Руді та 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі[3].

Під впливом першої російської буржуазно-демократичної революції[джерело?] влітку 1906 року тут відбувся страйк селян. Для його придушення сюди прибув ескадрон кавалерії.

У 1939 році в селі проживало 1830 мешканців (1530 українців-грекокатоликів, 100 українців-римокатоликів, 180 поляків, 20 євреїв)[4].

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в тодішньому Букачівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Колоколин, Васючин, Княгиничі, Помонята і Явче.[5]

У селі була центральна садиба колгоспу ім. Дзержинського. Артіль мала 1206 га земельних угідь, млин, електростанцію, майстерні. Колгосп розробляв поклади ангідритового каменю. В селі працював металообробний промкомбінат, який виготовляв: металеві ліжка, карнизи, вішалки, залізобетонні конструкції, гіпсоблоки, електро-рубильники.

За післявоєнні роки понад 400 мешканців здобули вищу й середню освіту.

Населення[ред. | ред. код]

Населення села станом на 31.12.1880 р. становило 871 ч., на 09.12.1931 р. — 1682, на 01.01.1970 р. — 1562, на 01.01. 2009 р. — 582.

Сьогодення[ред. | ред. код]

  • Восьмирічна школа (діяльність призупинена, не працює з 01.09.2020)[6]
  • Клуб
  • Бібліотека
  • Амбулаторія[7]
  • Магазин.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У селі є чотири археологічні пам'ятки та десять пам'яток мистецтва, які знаходяться на державному обліку. На території села виявлено поховання доби неоліту, бронзи та липицької культури.

Село, багате на поклади алебастрового каменю, було одним із осередків призабутого народного промислу — різьби по алебастровому каменю. У селі побутують легенди про те, що під час нападу на село татар люди ховалися від ворогів у давніх алебастрових печерах.

У Колоколині збереглася дерев'яна 3-зрубна церква Собору Івана Хрестителя (1837), яку розписав букачівецький іконописець Йов Варніцький, в 2008 р. — С. Вдовичин. Одну з ікон Й. Варніцького в 1986 р. було передано через О. Бойкевича до Рогатинської Святодухівської церкви-музею.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

У селі споруджено пам'ятник Тарасу Шевченку.

Персоналії[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]