Коломийський район (1940—2020)
| Коломийський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Район на карті Івано-Франківська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Івано-Франківська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 2623200000 | ||||
| Утворений: | 17 січня 1940 | ||||
| Населення: | (2020) 96 573 ▲ | ||||
| Площа: | 1000 км² | ||||
| Густота: | 100.8 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3433 | ||||
| Поштові індекси: | 78200—78294 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Коломия | ||||
| Селищні ради: | 3 | ||||
| Сільські ради: | 47 | ||||
| Смт: | 3 | ||||
| Села: | 78 | ||||
| Селища: | 2 | ||||
| |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Дячук Роман Васильович | ||||
| Голова РДА: | Глушков Любомир Олексійович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Коломийська РДА Коломийська райрада | ||||
| Адреса: | 78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Верещинського, 17 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Коломи́йський райо́н — колишній район України у центрі Івано-Франківської області. Районний центр: Коломия. Населення становить 100 511 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 1000 км². Район утворено 17 січня 1940 року. Мав у своємо складі три селища і 80 сіл.
Географія[ред. | ред. код]
Розташована вона на південному сході Івано-Франківської області; район займає площу понад 1026 км².
| Тисменицький район | Тлумацький район | |
| Надвірнянський район | Городенківський район | |
| Косівський район | Снятинський район |
Вигідне географічне розташування, зосередження у районі особливих природних ресурсів зі своєрідною флорою і фауною передгірних районів Карпат, сприятлива екологія, велика кількість пам'яток архітектури різних стилів та епох, приміська заповідна зона, збережені культурні традиції предків, відомі мистецькі осередки і мистецько-фестивальний імідж, а також історична спадщина без сумніву визначають Коломийщину як привабливий туристичний об'єкт.[джерело?][2]
Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]
У Коломийському районі на площі близько 70 га поблизу села Княждвір зберігся тис Ягідний — Княждвірський тисовий гай. Княждвірські ліси — привабливий куточок Карпатського передгір'я, найбільший тисовий заповідник в Україні.
- Ботанічні заказники:
Княждвірський (загальнодержавного значення).
- Гідрологічні заказники:
Ріка Пістинька з прибережною смугою.
- Ботанічні пам'ятки природи:
Горіх сірий, Дуб Івана Франка, Дуб Карпінського, Магнолія.
- Геологічні пам'ятки природи:
Ковалівське буровугільне родовище.
- Заповідні урочища:
Кропивець, Облоги, Над станами, Під горою-1, Під горою-2, Плоски-1, Плоски-2, Стайки, Станіславівка, Толока, Чимшори, Шепарівський ліс.
- Дендрологічні парки:
Історія[ред. | ред. код]
На території Коломийського району розташовані найстародавніші поселення на Покутті: смт. Отинія (XIII ст.) — головний опорний пункт під час селянського повстання під проводом С.Височана (1648); смт. Печеніжин (XIV ст.) — місце народження О.Довбуша (1700—1745), керівника руху опришків на Покутті, с. Коршів (в письменних джерелах згадується вперше у 1434 році).
Район утворено 17 січня 1940 року.
Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. до Коломийського району передані сільські ради:
- Назирнянська — з Гвіздецького району
- Троїцька — з Заболотівського району
- Іспаська — з Печеніжинського району.
6 червня 1957 р. до Коломийського району приєднано частину Печеніжинського району, 11 березня 1959 р. — частину Коршівського району, 30 грудня 1962 р. — Отинянський і Заболотівський райони та частини Городенківського, Ланчинського і Яблунівського районів, натомість частина Коломийського передана до Косівського.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Виноградську сільраду Тлумацького району до складу Коломийського району.[3]
Івано-Франківська обласна Рада рішенням від 21 лютого 1995 року передала Спаську сільраду з Косівського району до складу Коломийського району.[4]
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Адміністративно-територіально район поділяється на 3 селищні ради та 47 сільських рад, які об'єднують 83 населені пункти та підпорядковані Коломийській районній раді. Адміністративний центр — місто Коломия, яке є містом обласного значення та не входить до складу району[5].
Економіка[ред. | ред. код]
В економіці району провідне місце займає сільське господарство.
Населення[ред. | ред. код]
Розподіл населення за віком та статтю (2020)[6]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 49 741 | 11 326 | 8140 | 15 323 | 9707 | 5096 | 149 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 56 561 | 10 790 | 8021 | 14 865 | 11 764 | 10 357 | 764 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[7]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 105272 | 99,37 % |
| росіяни | 396 | 0,37 % |
| поляки | 87 | 0,08 % |
| молдовани | 40 | 0,04 % |
| білоруси | 37 | 0,03 % |
| інші | 108 | 0,10 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 105456 | 99,54 % |
| російська | 380 | 0,36 % |
| молдовська | 27 | 0,03 % |
| білоруська | 24 | 0,02 % |
| польська | 13 | 0,01 % |
| інші | 40 | 0,04 % |
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Коломийського району було створено 83 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 72,51 % (проголосували 58 245 із 80 323 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 63,81 % (37 164 виборців); Юлія Тимошенко — 17,77 % (10 352 виборців), Олег Ляшко — 9,38 % (5 465 виборців), Анатолій Гриценко — 4,03 % (2 349 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,70 %.[8]
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Про багате історичне минуле Коломийщини свідчать пам'ятки архітектури, що збереглися до наших днів. У селах і селищах району є 54 споруди, які цінні своїм стилем, способом будівництва, використанням місцевих будівельних матеріалів. Найважливіші й найдавніші з них — костел бернардинів, келія монастиря і надбрамна дзвіниця у Гвіздці; церква св. Михайла у Великій Кам'янці; дзвіниця XVIII ст. і школа-дяківка в Печеніжині; церква Вознесіння Господнього у Струпкові; церква св. Юрія та дзвіниця в Баб'янці; костел — пам'ятка готичної архітектури в Отинії. А чого лише вартує перлина дерев'яної архітектури — Благовіщенська (або Спаська) церква в Коломиї, збудована в 1587 році і відома ще й своїм чудовим іконостасом і дзвіницею.
Персоналії[ред. | ред. код]
Коломия завжди була важливим політичним і культурним центром. З містом пов'язана діяльність Івана Франка (1856—1916), М.Павлика (1853—1915), О.Терлецького (1850—1905).
У Коломиї жили і працювали: український педагог і громадський діяч Й.Кобринський (18 8-1901) — засновник музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського, син Івана Франка — Петро Франко (1890—1941), художник Я.Пстрак, поет Ю.Шкрумеляк, письменниця Ірина Вільде. Тут народився відомий український композитор, народний артист України Анатолій Кос-Анатольський.
У Коломийській гімназії вчилися майбутні письменники, громадські діячі Василь Стефаник (1871—1936), Марко Черемшина (1874—1927), Мирослав Ірчан, Петро Козланюк.
- Андріяшко Роман Олексійович — заслужений журналіст України.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 491/2019-рп «Про призначення Л. Глушкова головою Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області»
- ↑ Івано-Франківська область — Коломийський район. www.karpaty.info (укр.). Процитовано 25 лютого 2024.
- ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 3 листопада 2016.
- ↑ Нормативно-правові акти з питань адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 29 жовтня 2019.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Коломийського району [Архівовано 21 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать. Архів оригіналу за 26 липня 2021.
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 15 лютого 2019.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 13 лютого 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Коломийський район (1940—2020) |
- Коломийська районна рада
- Коломийська районна державна адміністрація
- Коломийський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Івано-Франківська область у складі УРСР [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 639 с.)
| |||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
|
