Коломойський Ігор Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Валерійович Коломойський
Ігор Валерійович Коломойський
Голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації
2 березня 2014 — 24 березня 2015
Президент Олександр Турчинов
Петро Порошенко
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк
Попередник Дмитро Колєсніков
Наступник Валентин Резніченко
Народився 13 лютого 1963(1963-02-13) (59 років)
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Відомий як бізнесмен, банкір, політик
Громадянство Ізраїль Ізраїль
Кіпр Кіпр
Україна Україна (до липня 2022)
Національність єврей
Alma mater Національна металургійна академія України
Політична партія політична партія «Українське об'єднання патріотів — УКРОП»
Діти Анжеліка, Григорій
Релігія юдаїзм
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медаль «За жертовність і любов до України»

Ігор Вале́рійович Коломо́йський (13 лютого 1963(1963-02-13), Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР) — український олігарх, політик і колишній управлінець єврейського походження, співвласник групи «Приват», відомий корупціонер[1], фінансує українську політичну партію «За Майбутнє»

2020 року, за оцінкою OCCRP, входив до четвірки найбільших корупціонерів світу, через звинувачення у крадіжці 5 млрд $ Приватбанку через низку офшорів[2].

Колишній член наглядових рад «Приватбанку», нафтопереробного комбінату «Нафтохімік Прикарпаття», а також нафтовидобувної компанії «Укрнафта».

2 березня 2014 — 24 березня 2015 — голова Дніпропетровської ОДА[3].

Має ізраїльське і кіпрське громадянства.[4][5] Фігурант бази «Миротворець»[6].

З 5 березня 2021 року перебуває під санкціями США у зв'язку з причетністю до значної корупції[7][8].

Життєпис

За освітою інженер, закінчив Дніпропетровський металургійний інститут.

За його словами, першим самостійним заробітком стало здавання порожньої склотари (разом із приятелями), що він зробив потай від батьків, які б цього не зрозуміли. Отримані кілька радянських карбованців Ігор витратив на морозиво.

Бізнесом займається з 1985 року. Є членом наглядових рад «Приватбанку», нафтопереробного комбінату «Нафтохімік Прикарпаття», а також нафтовидобувної компанії «Укрнафта». Заявив, що особисто йому належить 30 % акцій «Приватбанку»[9]. Сумарна вартість підприємств групи, крупними пайовиками якої також є Боголюбов і Мартинов, оцінюють у $3,3 млрд.

У рейтингу журналу «НВ» «топ-100 найбагатших українців», опублікованому в жовтні 2019 року, статки Коломойського оцінили в $1,480 млрд — це 4 місце рейтингу[10].

Володіє медіа-холдингом «Главред-медіа», до якого входять щоденники «Газета по-київськи», «Новая», «Известия в Украине», суспільно-політичні тижневики «Главред» та «Профіль», також — інформагентство УНІАН і телеканал «ПлюсПлюс».

У квітні 2010 року сплив термін дії угоди з придбання 100 % медіа-групи «1+1», до складу якої входять телеканали «1+1» та «2+2». Крім того, володіє часткою в холдингу Central European Media (CME) і є членом ради директорів СМЕ (засновник і головний акціонер Рональд Лаудер)[11].

2008 року обраний президентом Об'єднаної єврейської громади України[12], 2010 року — президентом Європейської єврейської ради[13]. Президент ФК Дніпро.

2019 — внесений до бази сайту «Миротворець», причини: подвійне (потрійне) громадянство, дестабілізація суспільно-політичного життя в Україні, маніпуляція суспільно-значущою інформацією, поширення недостовірної інформації на підконтрольному телеканалі[14][6].

Сім'я

  • Батько — Валерій Григорович, мати — Зоя Ізраїлівна (пом. 4 серпня 2020 року у віці 80 років)[15].
  • Одружений, має двох дітей Анжеліку та Григорія. Жив переважно у Швейцарії, з 2018 року переховувався в Ізраїлі, побоюючись екстрадиції за фінансові махінації. 2019 року, після перемоги Зеленського на виборах президента, повернувся до України.

Активи

За даними[джерело не вказане 2172 дні] інтернет-видання «proUA», Ігор Коломойський здійснює контроль над такими комерційними підприємствами:

  • АБ «Приватінвест»;
  • АТ «Таобанк»;
  • ВАТ Завод «Червона гвардія»;
  • ВАТ НПЗ «Нафтохімік Прикарпаття»;
  • ВАТ НПК «Галичина»;
  • ВАТ «ДніпроАзот»;
  • ЗАТ «Авіас плюс»;
  • ЗАТ «Ержан»;
  • ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат»;
  • ЗАТ «Чорноморський паливний термінал»;
  • ЗАТ «Львівський жирокомбінат»;
  • ЗАТ МКБ «Москомприватбанк»
  • ЗАТ «Орлан-Беверіджиз»;
  • ЗАТ «Приват-інтертрейдинг»;
  • ЗАТ «Приват-онлайн»;
  • ЗАТ «СП» Комсомольська правда ";
  • ЗАТ Страхова компанія «Інгосстрах»;
  • ЗАТ «Телесистеми України»;
  • ЗАТ ФК «Дніпро-96»;
  • ЗАТ «Харківський жировий комбінат»;
  • ВАТ «Авіакомпанія» Кіровоградські авіалінії ";
  • ВАТ «Антарктика» (у тому числі Іллічівський морський рибний порт)
  • ВАТ «Дніпровагонмаш»;
  • ВАТ «Дніпронафтопродукт».
  • ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну»;
  • ВАТ «Днепрспецстрой»;
  • ВАТ «Ексімнафтопродукт»;
  • ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»;
  • ВАТ «Житомирнафтопродукт»;
  • ВАТ «Запорізький завод феросплавів»;
  • ВАТ «Запорожьенефтепродукт»;
  • ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат»;
  • ВАТ «Київміськнафтопродукт»;
  • ВАТ «Київгума»;
  • ВАТ «Кіровограднафтопродукт»;
  • ВАТ Коксохімічний завод «Дніпрококс» (15 квітня 2010 приєднаний до заводу ім. Петровського і перейменований у ПАТ «Євраз-ДМЗ ім. Петровського»);
  • ВАТ «Кременчугнефтепродуктсервс»;
  • ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат»;
  • ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»;
  • ВАТ «Нафта-південь»;
  • ВАТ «Миколаївнафтопродукт»;
  • ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»;
  • ВАТ «Одесанафтопродукт»;
  • ВАТ «Одеський завод сільськогосподарського машинобудування»;
  • ВАТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат»;
  • ВАТ ВКФ «Хмельницькнафтопродукт»;
  • ВАТ «Приват-Холдинг»;
  • ВАТ «Проектно-пошуковий інститут» Південмедбіосинтез ";
  • ВАТ «Севнефтепродукт-сервіс»;
  • ВАТ «Стахановський завод феросплавів»;
  • ВАТ «Суминафтопродукт»;
  • ВАТ «Укрнафта»;
  • ВАТ «УкрНДІінжпроект»;
  • ВАТ «Укрхіменерго»;
  • ВАТ «Чернігівнафтопродукт»
  • ВАТ «Чернівцінафтопродукт»;
  • ТОВ «Авангардбуд»;
  • ТОВ «Авіас»;
  • ТОВ «Агропромтехнологія»;
  • ТОВ «АЕФ»;
  • ТОВ «Алапаєвський металургійний завод»;
  • ТОВ «Альфа-нафта»;
  • ТОВ «Архон»;
  • ТОВ "Безпека. Охорона. Гарантія ";
  • ТОВ «Биотрейд»;
  • ТОВ «Бюро кредитних історій України»;
  • ТОВ «Вард»;
  • ТОВ «ВЕЛТЕКС»;
  • ТОВ «Віалінт»;
  • ТОВ «Витязь»;
  • ТОВ ГИК «Бізнес-Інвест»;
  • ТОВ ГИК «Бізнес-інвест»;
  • ТОВ ГИК «Славутич-Капітал»;
  • ТОВ «Міський інформаційний розрахунковий центр»;
  • ТОВ «Еквіла»;
  • ТОВ «Індеко»;
  • ТОВ «Інком-2001»;
  • ТОВ «Кадрове агентство» Альтернатива ";
  • ТОВ «Компанія» Енергоальянс ";
  • ТОВ «Концерн» Основа ";
  • ТОВ «Корсан»;
  • ТОВ «Лінея-С»;
  • ТОВ «Лорант»;
  • ТОВ «мелоніна»;
  • ТОВ «Металлотехніка»;
  • ТОВ «ільні платежі України»;
  • ТОВ НВП «Консист»;
  • ТОВ «Одеснефтепродуктсервіс»;
  • ТОВ «ПБ-консалтинг»;
  • ТОВ «Перше українське бюро кредитних історій»;
  • ТОВ «поул-позишн»;
  • ТОВ «Прадо»;
  • ТОВ «Приват Комплект»;
  • ТОВ «Пріватсервіс»;
  • ТОВ «Приват Сервіс Центр»,
  • ТОВ «Приват-Сток-Сервіс»;
  • ТОВ «Приват-Фарм», Дніпропетровськ;
  • ТОВ «Приват-Таксі», Дніпропетровськ;
  • ТОВ «Промінмет»;
  • ТОВ «Ріваліон»;
  • ТОВ «Ритм 120»;
  • ТОВ «Сентоза»;
  • ТОВ «Сентоза»;
  • ТОВ Солм ЛТД:
  • ТОВ «Сонг»;
  • ТОВ СП «Енеко»;
  • ТОВ «СПЕЦТЕХМАШ»;
  • ТОВ СП «Хімпром»;
  • ТОВ СП CST-invest;
  • ТОВ «Будівельно-промислова компанія „Приват-інвестор“»;
  • ТОВ «Технологія»;
  • ТОВ «Торговий дім „Приват“»;
  • ТОВ ТРК «Приват-ТБ-Дніпро»;
  • ТОВ «Українські лотереї»;
  • ТОВ «Українське бюро кредитних історій»;
  • ТОВ «Укрфондінвест»;
  • ТОВ «Ферон»;
  • ТОВ «ФК Гамбіт»;
  • ТОВ «Центральне бюро кредитних історій України»;
  • ТОВ «Ченел-люкс»;
  • ТОВ «Юнікс»;
  • ТОВ «Краков»;
  • ТОВ «БроносЛ»;
  • ТОВ «Контрол»;
  • ТОВ «Арбонеском»;
  • ТОВ «Сомалбуд»;
  • ТОВ «Юридична фірма „А-Лекс“»;
  • Afina Investments Ltd;
  • Alan Investments S.A.;
  • Albroath International Corp;
  • Alexton Holdings Limited;
  • Allstream Ventures Ltd;
  • Almanzar Holdings Limited;
  • Almas Limited;
  • Atһina Investments Ltd;
  • Atra Inc.;
  • Aulbrey Alliance S.A.;
  • Ballioti Enterprises LTD
  • Barat Enterprises S.A.;
  • Barrington Industries Ltd.;
  • BigOptima Limited;
  • Bishop Invest & Finance Inc;
  • Blue Island Group limited;
  • Brotstone Ltd;
  • Burrard Financial Corp.;
  • Clanton Consultings Limited;
  • Claresholm Marketing Ltd;
  • Clemente Enterprises Limited;
  • Clenton Consulting Limited;
  • Copland Industries S.A.
  • Daytripper LCC;
  • Directfield Ltd.;
  • Duvall Limited;
  • Edgar Alstorm Holdings S.A.;
  • EVRAZ plc.[16]
  • Evraz Group SA (Люксембург)[17](Євраз)
  • Express Times Limited;
  • Exseed Investments Limited;
  • Feral СА;
  • Flink Investments S.A.;
  • Garelio Trading Limited;
  • Gehold S.A.;
  • Geveld Holdings Inc.
  • Glos Trading Ltd;
  • Grinton Management Limited;
  • Hayden trading Inc.;
  • Highlanders Alloys LLC;
  • Highlanders Alloys LLC;
  • Hovand Corp;
  • Inofos Management Limited;
  • Jarwin trade & finance copr.;
  • Koresta Investments Ltd;
  • Kreontas Commercial Ltd;
  • Kronstaf Management S.A.;
  • Lanebrook Ltd (Кіпр);
  • Malton Industries Corp;
  • Margaroza Commercial Limited
  • Matrimax Limited;
  • Melchet Invest limited;
  • Mildenhall Limited;
  • Mint Data Holdings Limited;
  • Mortondale Assets Limited;
  • Naxten, Inc;
  • Newell Industries Ltd;
  • Newton Capital Enterprises Inc.;
  • Occidetal Management Co Ltd.;
  • Olbi Production Ltd;
  • Palmary Enterprises Limited;
  • Paritate Banka, AS;
  • Pontadel Limited;
  • Portial Trading Limited;
  • Posner Trading Limited;
  • Preskona Management Limited;
  • PrivatBank, AS [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.] (Латвія);[18]
  • PrivatBank Sucursal em Portugal, AS (Португалія);
  • Privat Bank AG [Архівовано 10 березня 2017 у Wayback Machine.], (Австрія);
  • ТаоПріватБанк [Архівовано 10 вересня 2013 у Wayback Machine.] (Грузія)[19]
  • Profetis Enterprises Limited;
  • Rafels Ltd.;
  • Ravenscroft Holdings Limited;
  • Rosstock U.K. Limited;
  • Seiba Limited;
  • Sepyltura Holdings Limited;
  • Soltex Limited;
  • Stalmag sp z.o.o. м.;
  • Starmill Limited;
  • S.T.C. Limited;
  • St. John Trading;
  • Sturlak Investments Limited;
  • Tapesta Limited;
  • Torbock Holdings Limited;
  • Transeurope Trade & Inv. Corp. Ltd;
  • Trekin Investments Limited;
  • Ulricһ Limited;
  • Varkedge Limited;
  • Verblud Traders and Consultants Ltd.;
  • Victorex Limited;
  • Wadless Holdings Limited
  • Walltron Limited;
  • Wisewood Holdings Ltd;

2007 року «Приват» за $ 100 млн придбав 3 % акцій компанії Central European Media Enterprises Ltd, яка контролює телеканал «1+1». За словами Корбана, Коломойський володіє феросплавним холдингом, який контролює 20-30 % світового ринку феросплавів.

В кінці грудня 2007 року придбав 12,62 % акцій британської нафтогазовидобувної компанії JKX Oil & Gas, близько 80 % нафтогазових активів якої розташовані в Україні.

2009-го група «Приват» почала покупку активів в галузі авіаперевезень. У серпні 2009 року Фонд держмайна України продав 94,5 % акцій Дніпроавіа компанії «Галтера» (Дніпро), яку пов'язують із Коломойським і Боголюбовим.[20]

2009 — дружні групі «Приват» фірми викупили 25%-ву частку в авіакомпанії міжнародного масштабу — «Аеросвіт» (згодом збанкрутіла).[21] Власник МАУ.

Вересень 2010 — стає власником авіакомпанії Windrose («Роза вітрів»).[22] На базі авіакомпаній «Дніпроавіа», «Аеросвіт», «Донбасаеро» і «Роза вітрів» створено Українську авіаційну групу (УАГ), яка дозволила її власникам контролювати 48,5 % ринку авіаперевезень в Україні.

2011 — вийшов на міжнародний ринок авіаперевезень, купивши 66,7 % акцій датської авіакомпанії Cimber Sterling.

2012 — авіакомпанії альянсу опинились у борговій кризі.

У грудні 2021 року Ігор вийшов зі складу наглядової ради телеканалу 1+1, після чого канал почав процедуру переоформлення ліцензії[23][24].

Приватбанк

До грудня 2016 року Коломойський був власником Приватбанку, який було націоналізовано. 17 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва схвалив рішення про скасування націоналізації банку, яке було оскаржене НБУ.

19 квітня 2019 року, той же суд ухвалив ще одне рішення на користь Коломойського щодо націоналізації ПриватБанку. Зокрема, було скасовано ключове рішення НБУ щодо визначення переліку пов'язаних з ПриватБанком осіб.

Згідно аудиту борг пов'язаних із Коломойським осіб і компаній перед «ПриватБанком» на 7 червня 2019 р. становить 212 млрд. грн.[25].

13 вересня 2019-го Коломойський заявив, що хоче отримати частину акцій банку, а також «покарати» тих, хто задумав і здійснював націоналізацію[26].

Конфлікт навколо «Укрнафти»

19 березня 2015 року ВРУ позбавила Коломойського контролю над «Укрнафтою»[27]. Того ж дня, тобто до того, як закон вступив у дію, озброєні люди захопили в центрі Києва будівлю «Укрнафти». Сам Коломойський назвав це «рейдерським захопленням підприємства російськими диверсантами» і сказав, що за цим стоїть Кононенко з «Блоку Петра Порошенка»[28].

Того ж дня близько півночі біля офісу «Укртранснафти» Коломойський, відповідаючи на запитання журналіста «Радіо Свобода» Андрушка, вульгарно і роздратовано висловлював журналісту свою зневагу, за що отримав критику медійників та догану від Президента України.[29]

22 березня заявив, що озброєні люди, які знаходяться в будівлі компанії представляють приватну охоронну фірму, яка працює за дозволом «Укрнафти» і що планується рейдерське захоплення компанії групою депутата Єремеєва. Голова правління «Укрнафти» Віктор Захаров заявив, що встановлення паркану біля «Укрнафти» було погоджено з СБУ[30].

23 березня Президент Порошенко наказав роззброїти усіх людей, які знаходиться в «Укрнафті»[31][32]

25 березня голова СБУ Валентин Наливайченко заявив про роззброєння міліцією охорони «Укрнафти»[33].

28 березня Порошенко заявив, що приватна охорона «Укрнафти» позбавлена ліцензії[34].

Зупинка діяльності Жидачівського ЦПК

У вересні 2014 року комбінат зупинив діяльність. Станом на грудень 2014, його працівники на знак протесту понад 2 місяці наприкінці 2014-го перекривали трасу Київ — Чоп, також пікетували Львівську ОДА.[35]

Австрійські статки

Коломойський є власником чотирьох готелів у колись елітному Земмерінгу, австрійському гірськолижному курорті, розташованому за 100 км від Відня. Як пояснив колишній власник готелю «Panhans» Андреас Штюлінґер, готелі було куплено і оформлено на народного депутата Ігоря Палицю (колишній голова правління Укрнафти), Сергія та Андрія Клюєвих та Олексія Азарова (син Миколи Азарова)[36].

2012 — найбільший курорт Земмеринга «Panhans Grandhotel» (за ціною 5 млн євро), навесні 2013 придбано «ARTIS Hotel». Власником готелю названо «IBS Umwelt- und Verkehrstechnik GmbH», яка 2010 року обговорювала плани з будівництва ГЕС на Тернопільщині. Формальними власниками компанії є австрієць Томас Шелленбахер (75 %) та Ігор Палиця (25 %). Один зі штатних працівників компанії — Віктор Бабущак, колишній радник голови Івано-Франківської облдержадміністрації, колишній член ВО «Батьківщина»[37].

2017-го року готелі зачинені, формально перебуваючи на ремонті. Кілька разів у готелях проводилась планова перевірка, яка щоразу виявляла нелегальних працівників з України, їх було депортовано[36].

Окрім того, у Зиммерингу Коломойському належать Sporthotel та Ringhotel (зачинений як нерентабельний)[38].

Буковель

Ігор Коломойський є власником багатьох закладів найвідомішого українського гірськолижного курорту Буковель[39], зокрема тут йому через численні підконтрольні компанії та офшори належить елітний готель Radisson Blu Resort[40][41].

Яхти

Має у статках дві яхти загальною вартістю близько $145 млн. Наразі вони здаються в оренду. За даними профільного видання Superyachtfan, першу з них — 90-метрова Lauren L — була куплена у 2016 році за 65 млн євро. Інша, 65-метрова яхта Trident, побудована в 2009 році компанією Feadship, коштує приблизно $70 млн.[42]

Політика

2004—2005 — фінансово підтримав Помаранчеву революцію. За його словами, витратив ~$5 млн, гроші проводилися через підконтрольні йому канали. Під час інтерв'ю Найєму та Лещенкові заявив, що ніколи не підтримував «Партію регіонів» та комуністів, а за своїми поглядами більше соціаліст-демократ. Після революції підтримував Ющенка[43].

2 березня 2014 р. в.о. президента України Олександр Турчинов призначив Ігоря Коломойського головою Дніпропетровської обласної держадміністрації[44]. За словами Коломойського він сам запропонував призначити себе на цю посаду.

Коломойському належить пропозиція будівництва укріпленої стіни вздовж кордону з Росією на території Донецької, Луганської та Харківської областей[45], що отримала назву «Лінія Коломойського».

8 червня 2014 року Коломойський запропонував конфісковувати майно та заводи прихильників сепаратизму[46].

28 серпня заступник голови Дніпропетровської ОДА Корбан заявив, що Коломойський візьме під «кураторство» Запорізьку область, а також прилеглі райони Донеччини, оскільки російське вторгнення загрожує їм в першу чергу[47].

Добровольчі батальйони

14 квітня з ініціативи і фінансової підтримки Коломойського почали формуватися загони добровольців «Дніпро»[48], а згодом допоміг у створенні батальйону «Донбас»[49].

Боротьба з сепаратизмом

22 лютого 2014 року заявив, що на Дніпропетровщині сепаратизм не пройде. Відкриття Кернесом «Українського фронту» він назвав непорозумінням й закликав політиків тверезо дивитися на ситуацію й формувати свою позицію «враховуючи Конституцію України»[50][51].

17 квітня 2014 року заступник глави ДОДА Філатов заявив, що Коломойський виплачуватиме за кожного переданого російського диверсанта 10 тис. $[52]. 22 квітня заступник штабу національного захисту Дніпропетровської області Михайло Лисенко повідомив, що Коломойський виплатив 10 тисяч доларів США за затримання 8 російських диверсантів[53]

3 червня 2014 року було оголошено винагороду в розмірі $500 тис. за доставку лідера сепаратистів Олега Царьова правоохоронним органам України[54].

Про ООС

«Те, що відбувається в Донбасі — це заколот, інспірований зовнішньою стороною — в даній ситуації Росією — повністю забезпечила важким, легким і іншим озброєнням … Але сьогодні я можу називати його сміливо громадянським конфліктом за однією ознакою — по обидва боки в ньому беруть участь громадяни України»[55]

2 травня 2019 року Коломойський заявив в інтерв'ю BIHUS info про війну на сході України так: «Громадянський конфлікт, можна сказати і громадянська війна, але це занадто глобально, а це громадянський конфлікт»[56].[57]

Реакція

«Я розраховував на те, що українці всі розуміють, хто саме воює на Донбасі, якою зброєю, і хто здійснив агресію і в Криму, і в Донецьку, і в Луганську. Про це знають і в більшості країн світу. Я ще раз хотів би наголосити, що Російська Федерація у 2014 році здійснила агресію проти України. І сьогодні ми захищаємось від агресора» — міністр оборони Полторак Степан.[58]

Ведучий телеканалу «1+1» Сергій Іванов розкритикував заяву Коломойського про «громадянську війну» в Україні. "Співробітники ФСБ РФ Гіркін і Бородай, офіцери ГРУ Александров і Єрофєєв, генерал-майор Асапов, до сотні десантників першої роти 76 псковської дивізії ВДВ, знищених під Луганськом etc. «На Донбасі внутрішня громадянська війна, що тут незрозумілого? Дійсно, що, бл*ть, незрозумілого», — зазначив Іванов у Facebook[59].

Ставлення до Путіна

3 березня 2014 року під час зустрічі з активістами Дніпропетровської області назвав Путіна та Януковича — двома шизофреніками.

«Мені не зрозуміло, як українці й росіяни можуть воювати. Враховуючи — я скажу недипломатично — шизофренію другого опонента… У нас був один великий шизофренік (Янукович), а там — шизофренік невеликий на зріст (Путін). Він повністю неадекватний, повністю збожеволів. Його месіанство, відновлення Російської імперії 1913 року або СРСР 1991 року може довести світ до катастрофи»[60].

«Братерство» України й Росії

«… Росія — це вже не кровний брат, ні. Можливо — далекий родич, який може дозволити собі прийти до тебе в будинок, якщо ти захворів, і почати там господарювати, виселяти тебе. Путін розрізав пуповину, що з'єднувала наші народи. У Києві є Арка Дружби народів, так от Володимир Володимирович прямим попаданням з „сорокап'ятки“ її зруйнував, а тепер намагається георгіївською стрічкою перев'язати, і щось у нього не виходить»[61].

Відставка

24 березня 2015 року після конфлікту навколо «Укрнафти» Президент Порошенко задовольнив прохання Коломойського про відставку з посади голови Дніпропетровської ОДА[62]. Радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко коментуючи роботу Коломойського на посаді губернатора заявив, що він та його команда здійснили справжнє диво, не давши проросійським силам розхитати ситуацію в регіоні[63].

28 березня в Дніпропетровську відбувся великий мітинг-концерт «прощання» з командою Коломойського під назвою «За єдність». Під час мітингу зі сцени виступали Борис Філатов, Антон Геращенко, Юрій Бутусов, Володимир Рубан та Олег Ляшко[64][65].

18 грудня 2018 р. НБУ подав позов до Першої інстанції Суду республіки і Кантону Женеви проти Коломойського на 6,64 млрд грн[66].

Націоналізація ПриватБанку

Втеча з України

Повернення до України

16 травня 2019 року після двох років поза Україною та перемоги Зеленського на президентських виборах, Коломойський повернувся до України[67]. Тоді ж олігарх заявив, що планує наступні 5 років прожити в Україні[68].

15 лютого 2022 олігарх заявив, що симпатизує Зеленському і його вцілому все влаштовує[69].

21 липня того ж року депутат Батьківщини Сергій Власенко опублікував таємний указ, згідно з яким Зеленський позбавив Коломойського, Корбана та Рабіновича громадянства України, бо вони мають громадянство інших країн[70].

Зміна політики щодо Росії

У листопаді 2019 року Коломойський в інтерв'ю NYT розказав, що хоче аби Україна налагодила партнерські відносини з Росією і взяла у неї 100 млрд $.[71] Також Коломойський сказав, що він як і раніше має намір повернути собі право власності на ПриватБанк або отримати компенсацію. Він заявив, що особи, такі, як Порошенко, відповідальні за націоналізацію банку, мають бути покарані, «і для них має бути повернута смертна кара».[72][73]

14 листопада 2019 року директор зовнішньополітичної служби ЄС Люк Девінь висловив сумнів Європейського союзу щодо доцільності надання фінансової допомоги Україні, зокрема через відсутність законного та справедливого покарання осіб, що причетні до виведення грошей з Приватбанку.[74]

Справа за законом Ріко

Коломойському і Геннадію Боголюбову закидають в США порушення спеціального федерального закону про організації, що діють під впливом рекету і корупції.[75][76] Обох звинувачують у відмиванні грошей та придбання на них нерухомості. Вартість придбаної нерухомості в Кентуккі, Огайо та Техасі оцінюють у 60 млн $[77].

Санкції США та реакція на них

5 березня 2021 року Держдепартамент США запровадив проти Коломойського санкції через його причетність до корупції[7][8]. Держсекретар США Ентоні Блінкен повідомив, що обмеження — а це заборона на в'їзд до США — розповсюджуються також на найближчих членів його родини[77]. Дружину Ірину Коломойську, дочку Анжеліку Коломойську та сина Ізраїля Цві Коломойського[78][1].

Коментуючи санкції США, в Офісі президента України заявили, що «Україна повинна подолати систему, в якій домінують олігархи»[79]. У провладній фракції «Слуга народу» заявили, що США «дали сигнал всім, кому важливі відносини з Вашингтоном, що з Коломойським не бажано мати справу»[80]. Ексміністр МЗС Павло Клімкін повідомив, що санкції готувалися ще за попередньої американської адміністрації (Трампа) і «США чекають від президента України запровадження санкцій проти Коломойського» на національному рівні[81].

При цьому, станом на кінець 2021 року, українська прокуратура не пред'явила Коломойському жодних звинувачень[82][83].

Нагороди

Див. також

Примітки

  1. а б США вводять санкції проти Коломойського. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 5 березня 2021. 
  2. Zaxid.net. OCCRP назвав Коломойського одним з найбільших корупціонерів року. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 5 березня 2021. 
  3. Указ Президента України № 196/2014 «Про призначення І. Коломойського головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації». Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 3 березня 2014. 
  4. З життя українських олігархів — вілла Коломойського на Женевському озері // Українська правда, 10 березня 2009. Архів оригіналу за 2 вересня 2010. Процитовано 14 січня 2011. 
  5. Коломойський зізнався журналісту, що має паспорти трьох держав || Програма «Схеми» [Архівовано 29 березня 2015 у Wayback Machine.] — відео «Радіо Свобода» на YouTube
  6. а б NATO. Коломойский Игорь Валерьевич. Myrotvorets.center (ru-RU). Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 13 вересня 2019. 
  7. а б США НАКЛАЛИ САНКЦІЇ НА КОЛОМОЙСЬКОГО. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 5 березня 2021. 
  8. а б Public Designation of Oligarch and Former Ukrainian Public Official Ihor Kolomoyskyy Due to Involvement in Significant Corruption. United States Department of State (англ.). Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 5 березня 2021. 
  9. В інтерв'ю газеті «Дзеркало тижня».
  10. Золотая сотня. Топ-100 самых богатых украинцев — рейтинг НВ и Dragon Capital. nv.ua. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 30 листопада 2019. 
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 6 лютого 2008. 
  12. Коломойский возглавил еврейскую общину Украины // [[Подробности]]. — 7 октября 2008. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 2 квітня 2012. 
  13. Совладелец ПриватБанка Коломойский возглавил Европейский еврейский совет // Интерфакс-Украина. — 26 октября 2010. (рос.)
  14. Олігарх Ігор Коломойський загримів до бази "Миротворець". 5 канал (uk-UA). Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019. 
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 5 серпня 2020. 
  16. Структура акціонерного капіталу EVRAZ plc., офіційний сайт EVRAZ Grou. Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 16 лютого 2013. 
  17. Коломойський увійшов з 5 % акцій до складу акціонерів Evraz Group, Журнал «Злиття і Поглинання». Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 16 лютого 2013. 
  18. Латвійський PrivatBank збільшив капітал на 40 % завдяки підтримці акціонерів. — 4 серпня 2012.
  19. Приватбанк придбав 75 % акцій грузинського ТАО Банк [Архівовано 28 квітня 2022 у Wayback Machine.]. — 16 травня 2007.
  20. ФДМ продав «Дніпроавіа» за 59 мільйонів гривень [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Подробности. — 28 серпня 2009.
  21. Коломойський взяв під контроль «Аеросвіт» [Архівовано 28 травня 2013 у Wayback Machine.] // СПРАВА. — 18 листопада 2009.
  22. «Приват» купив авіакомпанію «Роза Вітрів» [Архівовано 31 серпня 2012 у Wayback Machine.] // СПРАВА. — 27 вересня 2010.
  23. Коломойський вийшов із наглядової ради "1+1": Ймовірно, через закон про олігархів. www.depo.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021. 
  24. Коломойський вийшов з наглядової ради "1+1". РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021. 
  25. Коломойський винен ПриватБанку щонайменше 212 млрд, - банк. Espreso.tv. 07.06.2019. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 27 лютого 2021. 
  26. Коломойський хоче отримати частку в Приватбанку. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 13 вересня 2019. 
  27. Рада остаточно позбавила Коломойського контролю над «Укрнафтою». Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 20 березня 2015. 
  28. Коломойський заявив, що Укрнафту захоплюють російські диверсанти. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 20 березня 2015. 
  29. Президент Петро Порошенко оголосив догану Ігорю Коломойському [Архівовано 23 березня 2015 у Wayback Machine.] // Телекритика. — 21.03.2015.
  30. Коломойський приїхав під «Укрнафту». Каже, що планується рейдерське захоплення компанії. Архів оригіналу за 24 березня 2015. Процитовано 24 березня 2015. 
  31. Порошенко поручил разоружить всех лиц, находящихся в здании Укрнафты. Архів оригіналу за 30 березня 2015. Процитовано 30 березня 2015. 
  32. Порошенко наказав роззброїти усіх в «Укрнафті» — Наливайченко. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 30 березня 2015. 
  33. Милиция разоружила охрану «Укрнафты», — Наливайченко
  34. Порошенко: Частная охрана компании Укрнафта лишена лицензии. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 30 березня 2015. 
  35. Богдан Куфрик. Тест для мільярдера Коломойського // Експрес : газета. — Львів, 2014. — 4—11 грудня. — С. 9.
  36. а б (www.dw.com), Deutsche Welle. Українські мільйони в австрійських Альпах | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 19.12.2017. DW.COM (укр.). Архів оригіналу за 20 грудня 2017. Процитовано 21 грудня 2017. 
  37. Ігор Палиця, Австрія і курортний бізнес. ВолиньPost (англ.). Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 21 грудня 2017. 
  38. (www.dw.com), Deutsche Welle. Від судді до олігарха: Українська нерухомість Австрії | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 19.12.2017. DW.COM (укр.). Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 21 грудня 2017. 
  39. Zaxid.net. Господарі країни «Буковель». ZAXID.NET. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 21 грудня 2017. 
  40. Кому насправді належить курорт "Буковель" - 24 Канал. 24 канал. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 21 грудня 2017. 
  41. Нацбанк забрав у Коломойського. Club-tourist (амер.). Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 21 грудня 2017. 
  42. В українських олігархів знайшли елітні яхти вартістю $1,3 мільярда. 
  43. Ігор Коломойський: «Якщо президентом стане Тимошенко, я себе бачу в еміграції…». Архів оригіналу за 15 грудня 2015. Процитовано 13 грудня 2015. 
  44. І ТАРУТА СТАЛИ ГУБЕРНАТОРАМИ. Інші призначення. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 9 листопада 2014. 
  45. Коломойський пропонує побудувати «лінію Маннергейма» на кордоні з Росією
  46. Коломойский предложил конфисковать имущество олигархов-спонсоров сепаратизма. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 березня 2015. 
  47. Коломойський бере під свою опіку Запоріжжя та частину Донеччини — Корбан. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 9 листопада 2014. 
  48. Коломойський створює батальйон спецпризначення для захисту від диверсантів. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 9 листопада 2014. 
  49. Народна армія. Все про добровольчі батальйони, що воюють на Донбасі (ФОТО). Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 9 листопада 2014. 
  50. Коломойский: «Сепаратизм на Востоке и Юге Украины не пройдет. Мы не дадим расколоть страну!»
  51. Бизнесмен Игорь Коломойский заявил, что считает недоразумением открытие Украинского фронта. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 березня 2015. 
  52. Коломойський оголосив винагороду за диверсантів. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 березня 2015. 
  53. Коломойський вже виплатив 80 тис. доларів за затриманих сепаратистів. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 березня 2015. 
  54. Коломойський оголосив винагороду за Царьова у півмільйона доларів. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 березня 2015. 
  55. Коломойский: Происходящее в Донбассе - это гражданский конфликт (ВИДЕО). comments.ua. 18/05/2018 11:26. Архів оригіналу за 15 квітня 2020. 
  56. Коломойський вважає війну на Донбасі “громадянським конфліктом”. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 4 травня 2019. 
  57. BIHUS info (2 травня 2019). Ігор Коломойський. Інтерв'ю "про все". Частина 1. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 4 травня 2019. 
  58. Полторак прокоментував заяву Коломойського про “громадянську війну”. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 4 травня 2019. 
  59. Ведучий 1+1 розкритикував Коломойського за слова про громадянську війну. Суспільство (укр.). Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 4 травня 2019. 
  60. Янукович і Путін — два шизофреніка. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 9 листопада 2014. 
  61. Коломойський: Це зовнішня свинцева, бронебійна оболонка, а всередині я великий романтик. Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 13 лютого 2015. 
  62. Президент підписав Указ про звільнення Ігоря Коломойського з посади голови Дніпропетровської ОДА. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 25 березня 2015. 
  63. Геращенко: Коломойский и его команда совершили настоящий подвиг в Днепропетровской области. Архів оригіналу за 27 березня 2015. Процитовано 25 березня 2015. 
  64. Філатов подякував Дніпропетровську на колінах. Архів оригіналу за 30 березня 2015. Процитовано 28 березня 2015. 
  65. Мітинг-концерт прощання з командою Коломойського у Дніпропетровську (онлайн-трансляція). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 30 березня 2015. 
  66. НБУ подав на Коломойського позов в суд Швейцарії. ukranews_com (ua). 19 грудня 2018. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 19 грудня 2018. 
  67. Коломойський повернувся в Україну — ЗМІ. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021. 
  68. Коломойський повернувся: «Я вирішив найближчі п'ять років прожити в Україні». Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021. 
  69. Ігор Коломойський: Я симпатизую Зеленському, мене в принципі все влаштовує. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022. 
  70. Зеленський позбавив українського громадянства олігархів: у списку Корбан, Коломойський та Рабінович
  71. Коломойський: Україна може взяти $100 млрд у Росії, вони хочуть нам їх дати. https://hromadske.ua/. Громадське телебачення. 13 листопада 2019. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 листопада 2019. 
  72. Коломойський готовий до розвороту України в бік Росії – New York Times. https://www.pravda.com.ua/. Українська правда. 13 листопада 2019. Архів оригіналу за 13 листопада 2019. Процитовано 12 листопада 2019. 
  73. Від планів щодо "Приватбанку" не відмовлюся. Для таких, як Порошенко, потрібно повернути смертну кару, - Коломойський. https://censor.net/ua/. Цензор.нет. 13 листопада 2019. Процитовано 12 листопада 2019. 
  74. Справа Приватбанку: Євросоюз висунув ультиматум Україні. https://gazeta.ua/. Gazeta.ua. 14 листопада 2019. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019. 
  75. Тест на Коломойського. https://dt.ua/. Дзеркало тижня. 22 червня 2019. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 12 листопада 2019. 
  76. Стало известно, в чем подозревают Коломойского и Боголюбова в США. https://biz.liga.net/. Ліга.Бізнес. 24 червня 2019. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 12 листопада 2019. 
  77. а б США запровадили санкції проти Коломойського [Архівовано 5 березня 2021 у Wayback Machine.], BBC News Україна, 5 березня 2021
  78. Сім'я Коломойського теж потрапила під санкції США. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 5 березня 2021. 
  79. «Україна повинна подолати систему, в якій домінують олігархи» – ОПУ після рішення США про санкції проти Коломойського. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 7 березня 2021. 
  80. У «Слузі народу» відреагували на санкції США проти Коломойського. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 7 березня 2021. 
  81. США чекають від Зеленського запровадження санкцій проти Коломойського – Клімкін. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 7 березня 2021. 
  82. Olearchyk, Roman (19 грудня 2021). Ukraine president fights oligarch on home front as Russia threat looms. Financial Times. Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021. 
  83. Україна не звинувачує Коломойського у справі "ПриватБанку" всупереч судовим рішенням, - FT. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021. 
  84. Указ Президента України від 19 серпня 2006 року № 697/2006 «Про відзначення державними нагородами України»
  85. Київський патріархат нагородив Коломойського медаллю «за жертовність». Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 29 березня 2015. 

Посилання