Коломійцев Олексій Володимирович

Коломійцев Олексій Володимирович
Народився	16 квітня 1972(1972-04-16) (51 рік) Нікополь, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	композитор, театральний режисер, співак, актор, винахідник, театральний педагог
Alma mater	Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Науковий ступінь	кандидат наук
Заклад	Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Військове звання	лейтенант-полковник
Сайт	teatrok.com

Олексі́й Володи́мирович Коломі́йцев (нар. 16 квітня 1972, Нікополь, Дніпропетровська область) — український композитор, театральний режисер і співак, засновник авторського «Театр Олексія Коломійцева» (Одеса).

Кар'єра

• 1989 р., після закінчення загальноосвітньої та музичної школи, вступив до Дніпропетровського музичного училища ім. Глінки на відділ народних інструментів за спеціальністю " гітара ".
• 1990 р. Призваний до лав Радянської Армії. Дворічну службу проходив у Берліні, в оркестрі 6-ї гвардійської мотострілецької бригади ЗГВ. Повернувшись із армії, продовжив навчання у музичному училищі й у 1995 р. закінчив його за спеціальностями гітара та вокал . Паралельно з навчанням став солістом дніпропетровського театралізованого ансамблю «Козаки-запорожці».
• 1994 р. Як соліст у складі вокального ансамблю «Гамма» (художник М. М. Цигуткін) став лауреатом міжнародного джазового фестивалю «Горизонти джазу», р. Кривий Ріг .
• 1995 р. Вступив до Харківського державного університету мистецтв імені І. І. П. Котляревського (ХДІІ) де вчився у Н. Н. Ф. Манойло та В. І. Підсадного.

У 1997 році зарахований на режисерський факультет ХДІІ. Обидва факультети закінчив у 2000 р. та у 2001 р. відповідно.

• 1996–2002 рр. Під час навчання в інституті мистецтв та після його закінчення працював режисером та солістом у Харківському державному академічному театрі опери та балету імені М. Н. Ст. Лисенка (ХАТОБ), режисером та солістом у Харківському театрі музичної комедії, викладачем оперної студії харківської консерваторії .
• 2002 р. Головний режисер Харківського театру музичної комедії (ХТМК).
• 2003 р. Вийшов у фінал міжнародного конкурсу оперних режисерів та сценографів RING AWARD (Вагнер Форум Грац, Австрія) за розробку концепції постановки опери Ж. Оффенбаха «Казки Гоффмана» . У грудні став переможцем національного конкурсу молодих майстрів мистецтв «СтАрт», Міжнародний фонд «Відродження» у номінації «Театр» за постановку одноактних оперет Ж. Оффенбаха .
• 2003–2006 рр. Учасник більш ніж 20 європейських театральних фестивалів у складі трупи Харківського Українського Академічного Драматичного Театру ім. Т. Шевченка .
• 2005 р. робота над музичним сайд-проектом . Проект поєднує у собі обрані музичні композиції з його ж мюзиклів та рок-опер, таких як, «Леон Асторга, на прізвисько Керубіно», «Фемінізм по-українськи», «Вівісекція» та ін. За стилем, Esthetic Empire близький до Неокласичного кросоверу та артроку.
• 2006 р. Створив «Театр Знедолених» — музично-театральний проект, у якому, поряд із професійними музикантами та співаками, беруть участь актори з обмеженими можливостями.
• З 2006 р. Композитор, аранжувальник компанії «Graviteam» (розробка комп'ютерних ігор).
• З 2007 р. режисер «Steinway Junior Дебют»
• У 2008–2009 рр. викладач кафедри режисури та майстерності актора театру анімації Харківського національного університету мистецтв ім. І. Котляревського
• Здійснив понад двадцять постановок, (опер, мюзиклів, музичних спектаклів) у тому числі у Харківському, Дніпропетровському оперних театрах, Донецькому, Дніпродзержинському та Одеському музично-драматичних театрах, московському театрі «Школа сучасної п'єси»
• З 2012 р. Художній керівник Полтавського академічного українського музично-драматичного театру ім. н. Ст. Гоголя.
• З березня 2014 до серпня 2015 р. керівник Львівського драматичного театру ім. Л. Українки/
• У серпні 2015 року спільно з Дарією Мелькіною створив театр «Театр Олексія Коломійцева» (ТеатРоК)/

Творчість

Режисерські роботи

• 2000 — Д. Чимароза «Таємний шлюб», комічна опера, Харківський академічний театр опери та балету, мала сцена 1999 — Гі де Мопассан «Порт», музична мононовела, ХДІІ
• 2001 — А. Дружинін, В. Коломійцев, А. Коломійцев «Таємниця чарівного ключика», музична казка, Харківський театр музичної комедії
• 2001 — Д. Д. Шостакович «Антиформалістичний райок», трагіфарс, Харківський академічний театр опери та балету, основна сцена
• 2002 — Г. Перселл «Дідона і Еней», опера-легенда, Харківський академічний театр опери та балету, мала сцена
• 2002 — Ф. Легар «Граф Люксембург», оперета, Харківський театр музичної комедії
• 2003 — Ж. Оффенбах «Маленькі шедеври Великого Майстра», оперні комікси, Харківський театр музичної комедії
• 2003 — О. Коломійцев «Таракан», музична мононовела, Харківський державний академічний український драматичний театр імені Т. Г. Шевченка
• 2005 — Д. Чимароза «Таємний шлюб», opera-buff, Дніпропетровський академічний театр опери та балету
• 2006 — А. Коломійцев «Esthetic Empire», естрадно-театралізоване дійство в жанрі неокласичний кросовер
• 2006 — А. Коломійцев «Таракан, (Вівісекція)», музичний трагіфарс, Театр Знедолених
• 2007 — А. Коломійцев «Вівісекція», рок-новели під місяцем, Донецький Академічний Український Музично-драматичний Театр*
• 2009 — А. Коломійцев «Фемінізм по-українськи» — мюзикл, автор музики та лібрето, режисура, сценографія, Дніпродзержинський академічний музично-драматичний театр ім. Лесі Українки. Театральний конкурс-Фестиваль «Січеславна
• 2009 — А. Коломійцев „Нічний обшук“ — футуристична опера, автор музики та лібрето, режисура, сценографія. Театр Знедолених
• 2009» — найкраща вистава, найкраща музика, найкраща режисура, найкраща сценографія, найкраща жіноча роль, найкраща чоловіча роль, найкраща пластика
• 2010 — А. Коломійцев «Пригоди Мюнхгаузена в Україні», мюзикл; режисура, сценографія, Одеський Академічний музично-драматичний театр ім. Василько
• 2012 — А. Коломійцев «Легенда про Тараса», лайт-опера; режисура, сценографія, Полтавський академічний український музично-драматичний театр ім. Н. В. Гоголя. Премії ім. І. П. Котляревсокого та ім. Леся Курбаса
• 2012 — А. Коломійцев «Пригоди пана Мюнхгаузена» (Пригоди Мюнхгаузена в Україні), мюзикл; режисура, сценографія, Полтавський академічний український музично-драматичний театр ім. Н. В. Гоголя
• 2012 — А. Мардань «Аншлаг», сумна комедія; режисура, сценографія, Московський театр «Школа сучасної п'єси»
• 2013 — Д. Шостакович «Антиформалістичний райок», сатирична опера, Полтавський академічний український музично-драматичний театр ім. М. В. Гоголя, заборонена управлінням культури полтавської держадміністрації
• 2014 — Д. Шостакович «Антиформалістичний райок чи Сталін був, Сталін є, Сталін буде?», Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки
• 2014 — Олексій Коломійцев (автор лібрето, музики, режисура, сценографія), «Divka» (автор лібрето, музики, режисура, сценографія), український мюзикл, Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки
• 2014 — Олексій Коломійцев (автор лібретто, музики, режисура, сценографія), живе кіно «Вівісекція» (автор лібретто, музики, режисура, сценографія), Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки
• 2015 — І. Поклад, О. Вратарьов, О. Коломійцев — «Ірод чи історія однієї пристрасті», рок-опера, Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки
• 2016 — «2014» — футуристична опера за мотивами п'єси В. Хлєбнікова, ТеатРоК
• 2016 — А. Коломійцев «Divka» — мюзикл (друга редакція), ТеатРоК
• 2016 — Л. Пантелєєв — «Хвенька», музична казка, ТеатРоК
• 2016 — О. Коломійцев, «Вівісекція — живе кіно», (друга редакція), ТеатРоК
• 2017 — «Нічний обшук» — футуристична опера, ТеатРок
• 2017 — «Рок-маніяки», музично-театралізоване дійство, ТеатРоК
• 2017 — «Самовівісекція» — моновистава, ТеатРоК
• 2018 — «Квіточки», живе кіно (за мотивами п'єси Д. Корчинського «Віденська кава»), ТеатРоК
• 2019 «Bloom» (автор сюжету та інсценування, режисер-постановник, художник-постановник, аранжувальник, автор відеомапінгу)

Музичні твори

• 1987 — «Афганістан країною смертей залишився в пам'яті моєї …», рок-баладу на вірші Володимира Коломійцева
• 1996 — «Bambluki», збірка пісень
• 1997 — «Нічний обшук» (Футуристична опера «2014») - камерна опера за мотивами однойменної поеми Велимира Хлєбнікова
• 2003 — «Вівісекція», рок-новели на вірші Миколи Олійникова 2001 — «Назустріч сонцю» — цикл пісень до музичної казки «Таємниця чарівного ключика»
• 2004 — «Сон Кароліни», музичні номери до оперного спектаклю «Таємний шлюб»
• 2005 — Le nozze di Figaro. Postscriptum", музичний цикл. Музичне дослідження опери В.-А. Моцарта «Весілля Фігаро».
• 2006 — «Слов'янські забави», шоу-балет
• 2007 — «Не заради пафосу», саундтрек до комп'ютерної гри «Сталева лють»
• 2007 — «Леон Асторга на прізвисько Керубіно» — рок-опера, незавершена
• 2008 — «Трубадур і його друзі», кавер-версія однойменного мюзиклу Геннадія Гладкова
• 2008 — «Фемінізм по-українськи», мюзикл за п'єсою Григорія Квітки-Основ'яненка «Бой-жінка» друга редакція
• 2008 — «Опалена сталь», саундтрек до комп'ютерної гри «Харків-1943»
• 2010 — «Пригоди Мюнхгаузена на Україні», мюзикл, автор музики та лібрето
• 2011 — «Синя Борода», мюзикл, автор музики та лібретто
• 2012 — «Ірод чи історія однієї пристрасті», кавер рок-опери Ігоря Поклада та Олександра Вратарьова
• 2012 — «Дівка», фольк-мюзикл за мотивами п'єси І. Котляревського «Наталка-Полтавка», автор музики (лібретто І. Озаркевича)
• 2012 — «Легенда про Тараса», лайт-опера за мотивами повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба», автор музики та лібрето
• 2012 — «Марія Стюарт», лайт-опера, автор музики та лібрето

Оперні партії та ролі

• Мішель Ракітін у спектаклі А. Жолдака «Місяць кохання»
• Фігаро, (В. А. Моцарт «Весілля Фігаро»)
• доктор Бартоло (Дж. Россіні «Севільський цирульник»)
• Граф Робінзон (Д. Чимароза «Таємний шлюб»)
• Вільям Гаррісон (Ю. Рибчиський «Моя дружина — брехня»)
• Граф Альмавіва, (В. А. Моцарт " Весілля Фігаро ")
• Доктор Малатеста, (Г. Доніцеті «Дон Паскуалі»)
• Філіп ла Турет (І. Кальман «Баядера»)
• Граф Люксембург (Ф. Легар «Граф Люксембург»)
• Султан, Імам (С. Гулак-Артемовський " Запорожець за Дунаєм ")
• Цар Ірод, (Ігор Поклад, рок-опера «Ірод»)
• Двойкін, (Дмитро Шостакович, опера «Антиформалістичний райок»)

Фільмографія

• 2008 — Кошка под дождем. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
• 2011 — Фемінізм по-українськи — телеверсія вистави
• 2013 — Легенда про Тараса — телеверсія вистави
• 2018 — Солнечный танк.

Esthetic Empire

Esthetic Empire — музичний сайд-проект Олексія Коломійцева, створений ним у 2006 році . Проект поєднує музичні композиції з його ж мюзиклів та рок-опер, таких як, «Леон Асторга, на прізвисько Керубіно», " Фемінізм по-українськи ", «Вівісекція» та ін. За стилем, Esthetic Empire близький до Неокласичного кросоверу та артроку .

Посилання

• Олег Вергеліс. Старі стіни, нові драми. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
• Сайт Театру О. Коломійцева. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.(англ.)
• Киевские гастроли Алексея Коломийцева. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.(рос.)
• Кучеренко, Людмила (12 квітня 2013). Полтавська битва. Під музику Шостаковича. ZN.UA. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 9 січня 2014.
• Рибалка, Сергій (28 травня 2013). У Полтаві показали заборонену виставу режисера-вигнанця. Газета.ua. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 9 січня 2014.