Колосова Вікторія Петрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колосова Вікторія Петрівна
Народилася 10 серпня 1923(1923-08-10)
Бар
Померла 2010[1]
Діяльність літературознавиця
Галузь літературознавство[1] і поезія[1]

Вікто́рія Петрі́вна Ко́лосова (10 серпня 1923, місто Бар, нині Вінницької області) — українська літературознавиця, текстолог, книгознавиця. Кандидат філологічних наук (1963).

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в місті Бар у родині агронома Петра Івановича Водолажського та Антоніни Михайлівни Гневишевих, викладачів агропромислової школи. Петро Водолажський закінчив Кам'янець-Подільське технічне училище, був директором школи. 1931 року його призначили завідувачем планової частини Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрової промисловості, родина переїхала до Києва[2].

У 1948 році закінчила Київський державний університет. У 1948-1950 роках працювала в Інституті археології АН УРСР. У 1950–1957 роках була редакторкою у виданні «Блокнот агітатора», що його видавав ЦК Компартії України. У 1957–1979 роках була науковою співробітницею відділу давньої української літератури Інституту літератури АН УРСР.

У 1962 році захистила дисертацію на ступінь кандидата філологічних наук на тему «Климентий Зиновиев — украинский поэт конца XVII—начала XVIII вв.» під керівництвом Олександра Білецького, 1971 року здобула вчене звання старшого наукового співробітника.

У 2021 році опубліковано щоденник Вікторії Колосової, у якому вона описує життя в Києві під час німецької окупації[2]

Наукові публікації[ред. | ред. код]

Видала монографію «Климентій Зіновіїв син. Життя і творчість» (1964). Брала участь у написанні «Історії української літератури» у восьми томах (перший том — 1967) та «Історії Української РСР» у десяти томах (перший том, книга 2 — 1979). Їй належить низка статей до «Шевченківського словника»(том 1 — 1976; том 2 — 1977). Авторка наукових статей з дослідження української поезії, історії української філософії, українсько-білоруських літературних зв'язків, історії книгодрукування в Україні. Брала участь у підготовці публікації зібрання творів Івана Франка.

  • Преемники Ивана Федорова в Беларуси и на Украине // Иван Фе­­до­­ров и восточнославян. книгопечатание. Минск, 1984
  • Идеологические предпо­сылки деятельности острожского круж­­ка: Герасим Смотрицкий как редактор-полемист // Федоров. чтения. 1981 г. Москва, 1985
  • К вопросу о втором юж­но­­славянском влиянии на Украине и в Белоруссии: философско-филологи­чес­кая концепция Острожского кружка // Славян. культуры и мировой куль­­тур. процесс. Минск, 1985
  • «Слово на ере­­тики» Козьмы Пресвитера в преди­словии к Острожской Библии Ивана Фе­­дорова // Федоров. чтения. 1983 г. Мос­­ква, 1987.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]