Перейти до вмісту

Колін Кларк (економіст)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Колін Кларк
Народився2 листопада 1905(1905-11-02)[1][2][…]
Лондон, Сполучене Королівство[4]
Помер4 вересня 1989(1989-09-04)[1][2][…] (83 роки)
Брисбен, Австралія
Країна Велика Британія
 Австралія
 Сполучене Королівство
Діяльністьекономіст, статистик, державний службовець
Alma materБрейсноуз коледж, Dragon Schoold і Вінчестер-коледжd
Знання мованглійська[5][6]
ЗакладУніверситет Квінсленда і Кембриджський університет
ЧленствоRoyal Academy of Economic and Financial Sciencesd і Економетричне товариство[7]
Нагороди

член Економетричного товариства[d] (1944)

Колін Грант Кларк (англ. Colin Grant Clark, нар.2 листопада 1905(19051102) — пом.4 вересня 1989) — британський та австралійський економіст і статистик, який працював у Великій Британії та Австралії. Він став першовідкривачем використання валового національного доходу (ВНД) як основи для вивчення національних економік.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Колін Кларк народився в м. Лондоні в 1905 р. і здобув освіту в Школі Дракона[en] в м. Оксфорді, а потім у Вінчестерському коледжі[en]. Згодом він навчався в Оксфордському коледжі Брейсноуз[8], де завершив вивчати хімію в 1928 році. Після закінчення навчання він працював асистентом-дослідником у Вільяма Беверіджа[en] в Лондонській школі економіки (1928—1929), а потім у сера Олександра Кар-Сондерса[en] та Еліна Ебота Янга[en] в Ліверпульському університеті (1929—1930). Протягом цього часу він провів невдалі кампанії за обрання до парламенту від Лейбористської партії в виборчому окрузі Північний Дорсет (1929), а пізніше в Ліверпулі Уевертрі (1931) і Південному Норфолку (1935).

У 1930 р. він був призначений дослідником Національної економічної консультативної ради[en], що була скликана прем'єр-міністром Ремзі Макдональдом. Він пішов у відставку невдовзі після призначення, коли його попросили написати меморандум, щоби обґрунтувати протекціонізм. Незважаючи на це, він справив достатньо враження на одного з членів ради (Д. М. Кейнса), щоби отримати призначення на посаду викладача статистики в Кембриджському університеті.

Викладач у Кембриджі

[ред. | ред. код]

У Кембриджі він був викладачем статистики у 1931—1938 роках. Там він також написав три книги: «Національний дохід 1924—1931» (1932), «Економічне становище Великої Британії» (спільно з А. C. Пігу) (1936) і « Національний дохід і витрати» (1937). Його перша книга була надіслана видавцю Деніелю Макмілану з рекомендацією Д. М. Кейнса: «[. . . ] Кларк, я думаю, трохи геній: чи не єдиний економічний статистик, якого я коли-небудь зустрічав, який здається мені цілком першокласним»[9].

Переїзд до Австралії

[ред. | ред. код]
Секторна модель економіки Кларка, яка зазнає технологічних змін. На пізніх етапах росте четвертинний сектор економіки.

Під час візиту до Австралії та Нової Зеландії в 1937—1938 роках він прийняв посаду в уряді[en] Квінсленду на запрошення прем'єр-міністра Форгана Сміта[en][10]. Тоді він написав Кейнсу про своє рішення залишитися в Австралії. За його словами, можливість проконсультувати прем'єр-міністра Квінсленду з «практично всього, що пов'язано з економічними питаннями» було «занадто чудовою можливістю, щоб її можна було упустити для втілення економіки на практиці»[11].

6 травня 1938 р. він був призначений на роботу до Державної статистики, директором Бюро промисловості та фінансовим радником казначейства Квінсленду, а в 1940 р. надав перший набір економічних рахунків австралійського штату Квінсленд. Він також обіймав посаду заступника директора Департаменту військової організації промисловості Співдружності у Квінсленді у 1942—1946 роках. 28 лютого 1947 р. Кларк пішов у відставку з посади в Державній статистиці, щоби стати заступником міністра праці та промисловості Квінсленда.

Незвично для державного службовця, він продовжив свою академічну роботу, опублікувавши численні статті з економіки та підготувавши свою книгу «Умови економічного прогресу», яка була опублікована в 1940 році.

Пізніші роки

[ред. | ред. код]
Карл Ром[nl] (ліворуч) і Кларк отримують почесний докторський ступінь Тілбурзького університету в 1962 році. Між ними стоїть дружина Кларка Марджорі.
Кларк (ліворуч) і Карл Ром[nl] на сцені

У 1951 р. він був відряджений до Продовольчої та сільськогосподарської організації в м. Римі, а потім до Чиказького університету (1952), а потім став директором Дослідницького інституту економіки сільського господарства (англ. AERI) в Оксфордському університеті (1952—1969). Він повернувся до Австралії в 1969 р. як директор Інституту економічного прогресу в Університеті Монаша (1969–78) і, врешті, став науковим консультантом кафедри економіки в Університеті Квінсленда, де працював до своєї смерті в 1989 році.

У 1948—1952 роках був у Раді Економетричного товариства[12].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Кларк одружився з Марджорі Тетерсол у 1935 році; у них було 8 синів і дочка, які, у свою чергу, народили загалом 50 онуків. Його син Грегорі[en] став письменником і вченим в Японії. Його племінник — когнітивний психолог і комп'ютерник Джефрі Хінтон.

Сестра Марджорі Віва Тетерсол була театральною акторкою та зіркою голлівудського кіно.

Смерть

[ред. | ред. код]

Кларк помер у Брісбені (Австралія), у 1989 році. Він похований разом зі своєю дружиною Марджорі на кладовищі Маунт Грават[en] у Брісбені (секція 3B)[13].

Відзнаки

[ред. | ред. код]

У 1984 р. Світовий банк назвав його одним із «піонерів розвитку»[14] разом із сером Артуром Льюїсом, Гунаром Мюрдалем, В. В. Ростоу та Яном Тінберґеном[15].

У 1987 р. Кларк був разом з професором Тревором Своном[en] першим лауреатом нагороди «Видатні співробітники», врученої Економічним товариством Австралії[16].

Почесті

[ред. | ред. код]

Публікації

[ред. | ред. код]

Статті

[ред. | ред. код]
  • «Система рівнянь, що пояснює торговий цикл США, 1921—1941», Econometrica[en], Vol. 17, No 2 (квітень 1949 р.), с. 93–124
  • «Економічні функції міста щодо його розміру», Econometrica, Vol. 13, No 2 (квітень 1945 р.), с. 97–113
  • «Економічний розвиток у комуністичному Китаї», The Journal of Political Economy[en], Vol. 84, No 2 (квітень 1976 р.), с. 239–264
  • «Теорія економічного зростання», Econometrica, Vol. 17, Додаток: звіт про Вашингтонську зустріч (липень 1949 р.), стор. 112–116
  • «Вимір національної заможності: обговорення» (з Мілтоном Гілбертом; Дж. Р. Н. Стоуном; Франсуа Перру; Д. К. Ліє; Евелпідом; Франсуа Дівізіа; Тінберген; Кузнець; Смітіс; Шірас; Макгрегор), Econometrica, Vol. 17, Додаток: Звіт Вашингтонської зустрічі. (липень 1949 р.), стор. 255–272
  • «Критика російської статистики Коліна Кларка», Economica[en], травень 1941 р., NS 8, с. 212.
  • «Статистика доходів і виробництва Росії», The Review of Economics and Statistics[en], вип. 29, No 4 (листопад 1947 р.), с. 215–217.
  • «Після роздумів про Пейлі», The Review of Economics and Statistics, вип. 36, No 3 (серпень 1954 р.), с. 267–273.
  • «„Містер Колін Кларк про межі оподаткування“: Відповідь», The Review of Economics and Statistics, Vol. 36, No 1 (лютий 1954 р.), с. 101
  • «Нова рада індексів торгівлі», The Economic Journal[en], Vol. 45, No 178 (червень 1935), с. 370–375.
  • «Визначення мультиплікатора зі статистики національного доходу», The Economic Journal, Vol. 48, No 191 (вересень 1938 р.), с. 435–448.
  • «Державні фінанси та зміни вартості грошей», The Economic Journal, Vol. 55, No 220 (грудень 1945 р.), с. 371–389.
  • «Додаткові дані про національний дохід», The Economic Journal, вип. 44, No 175 (вересень 1934 р.), с. 380–397.
  • «Вартість фунта», The Economic Journal, Vol. 59, No 234 (червень 1949 р.), с. 198–207.
  • «Національний дохід на вершині», The Economic Journal, Vol. 47, No 186 (червень 1937 р.), с. 308–320.
  • «Світове постачання та вимоги до сільськогосподарських продуктів», Journal of the Royal Statistical Society[en], серія A (General), Vol. 117, No 3 (1954), с. 263–296
  • «Джерела майбутнього постачання продовольства: економічні проблеми», Journal of the Royal Statistical Society, серія A (General), Vol. 125, No 3 (1962), с. 418–448
  • «Густоти міського населення», Journal of the Royal Statistical Society, серія A (General), Vol. 114, No 4 (1951), с. 490–496
  • «Національний дохід і чистий випуск промисловості», Journal of the Royal Statistical Society, Vol. 96, No 4 (1933), с. 651–659

Книги

[ред. | ред. код]
  • Національний дохід, 1924—1931, 1932
  • Економічна позиція Великої Британії, з A.C. Пігу, 1936
  • Національний дохід і витрати, 1937
  • Критика російської статистики, 1939
  • Умови економічного прогресу, 1940
  • Економіка 1960, 1942
  • Статистичне товариство
  • Австралійські надії та страхи, 1958
  • Зростання, 1961
  • Економіка натурального сільського господарства, with M. R. Haswell, 1964
  • Зростання населення і землекористування, 1967
  • Голод чи достаток?, 1970
  • Міф про надмірне населення і чому зростання населення може бути бажаним, червень 1975 р.
  • Бідність перед політикою, 1977
  • Економіка іригації з Дж. Карутерсом, 1981
  • Регіональне та міське розташування, 1982

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в SNAC — 2010.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedijaLZMK, 1999. — 9272 с.
  4. Кларк Колин // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. CONOR.Sl
  7. https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/memoriam
  8. The college retains a small collection of his papers (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 22 січня 2022.
  9. Don Patinkin, «Keynes and Econometrics: On the Interaction between the Macroeconomic Revolutions of the Interwar Period», Econometrica[en], Vol. 44, No. 6 (November 1976), pp. 1091—1123.
  10. Кларк назвав свого другого сина Ніколасом Форганом на знак визнання пропозиції Сміта обійняти таку посаду.
  11. 03_Colin_Clark_speech. archive.treasury.gov.au. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 22 січня 2022.
  12. Archived copy. Архів оригіналу за 13 December 2007. Процитовано 11 лютого 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. (англ.) Kenwood, A.G. Clark, Colin Grant (1905–1989). Australian Dictionary of Biography. National Centre of Biography, Australian National University. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 22 січня 2022.
  14. (англ.) Pioneers in development
  15. (англ.) Peters, G. «Colin Clark (1905–89) Economist and Agricultural Economist», QEH Working Paper Series, Working Paper Number 69, April 2001
  16. All About Us. esacentral.org.au. Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 22 січня 2022.
  17. https://web.archive.org/web/20130322005848/http://www.econometricsociety.org/inmemoriam.asp
  18. https://web.archive.org/web/20110606070723/http://www.britac.ac.uk/fellowship/directory/deceased.cfm?type=cor
  19. https://archive.today/20100128010817/http://www.ecosoc.org.au/awards
  20. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 жовтня 2010. Процитовано 22 січня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  21. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 лютого 2017. Процитовано 22 січня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  22. A guide to the Great Court. 1 січня 1992. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 22 січня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]