Перейти до вмісту

Колін Маклорен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Колін Маклорен
Colin Maclaurin
Зображення з A Treatise on Fluxions, видання 1801
Зображення з A Treatise on Fluxions, видання 1801
Народивсялютий 1698[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
The Mansed, Шотландське королівство[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер14 червня 1746(1746-06-14)[1][2][…] (48 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Единбург, Королівство Велика Британія[3][2][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
·набряк Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняГрейфраєрсd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняШотландія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Шотландське королівство
 Королівство Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьматематик, фізик, астроном Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Глазго (1713)[2]
Dumbarton Academyd (1709)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьматематика Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладMarischal Colleged[2]
Единбурзький університет[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникРоберт Сімсон[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніДжеймс Гаттон[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиДжеймс Гаттон[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Шведська королівська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриДжон Маклоренd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиДжон Маклоренd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Колін Маклорен у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ко́лін Макло́рен (англ. Colin Maclaurin; Scottish Gaelic: Cailean MacLabhruinn[9][10]; лютий 1698 — 14 червня 1746, Йорк) — шотландський математик.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в 1698 році в Кілмодані, Шотландія.

Батько Коліна хотів, щоб син отримав духовне звання. Але Маклорен присвятив себе математиці. Після вступу в 1709 році в університет міста Глазго, він вже у віці 15 років відкрив кілька теорем. У 19 років пройшовши конкурсний відбір, зайняв кафедру професора математики в Абердині, залишаючись на ній протягом 5 років. Ще через два роки Колін Маклорен, завдяки своїм мемуарам, присвяченим походженню кривих і їхній побудові, обирається в члени Лондонського королівського товариства. Ці мемуари привели його до відкриття кривих різних порядків. Книга Коліна Маклорена, що вийшла на цю тему в 1720 році, поставила його в один ряд до першокласних геометрів того часу. Особливу увагу з подальших творів Коліна Маклорена привертає «Трактат флюксій», де він заповнює пропуск в аналізі нескінченно малих, в яких не було навіть пропозицій цього аналізу. Докази, запропоновані Маклореном, були побудовані на основі старогрецьких геометрів і відрізнялися строгістю. Колін Маклорен був учнем Ісаака Ньютона, який йому часто допомагав в університетські роки. Прихильність Коліна Маклорена до вчення Ньютона позначається на його негативному відношенні до праць Декарта і Лейбніца. Математичні дослідження Коліна Маклорена включають числення скінченних різниць, аналіз теорії рядів і теорію плоских кривих вищих порядків, а також роботи в механіці.

Після 3-річного перебування у Франції знову отримав в 1726 році завдяки впливу Ньютона кафедру математики в Единбурзі. У 1724 році Маклорен отримав від Паризької академії наук премію за роботу з питання, що відноситься до падіння тіл, а 1740 року та ж академія ухвалила розділити премію за найкращий твір про приплив і відплив між ним, Даніелем Бернуллі і Ейлером. Його мемуар на цю тему носив назву «De causa physica fluxiis et refluxiis maris».

У 1745 році взяв діяльну участь у захисті Единбурга проти претендента, Карла-Едуарда.

Колін Маклорен помер 14 червня 1746 року в Йорку, Англія.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Коренцова М. М. Колин Маклорен, 1698—1746. М.: Наука, 1998.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в г д е ж и Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. ↑ а б Complete Dictionary of Scientific Biography — Детройт: Charles Scribner's Sons, 2008. — ISBN 978-0-684-31559-1
  4. ↑ http://www.kilmodan-colintraive.org.uk/history/the-maclaurin-family/
  5. ↑ https://www.geni.com/people/Colin-Maclaurin/6000000017883055489
  6. ↑ SNAC — 2010.
  7. ↑ Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
  8. ↑ а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  9. ↑ https://learngaelic.scot/dictionary/index.jsp?abairt=MacLabhrainn
  10. ↑ https://learngaelic.scot/dictionary/index.jsp?abairt=Cailean
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Колін_Маклорен&oldid=46396479