Колін Ґрінвуд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колін Ґрінвуд
англ. Colin Greenwood
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яКолін Чарльз Ґрінвуд
Дата народження26 червня 1969(1969-06-26) (55 років)
Місце народженняОксфорд, Англія
Роки активності1985 — дотепер
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
ПрофесіяМузикант, басист, композитор
ОсвітаКоледж св. Петра і Школа Абінгдонаd
ІнструментиБас-гітара
ЖанрАльтернативний рок, артрок, електроніка
КолективиRadiohead
ЧленствоRadiohead
ЛейблиXL-Recordings
Сайт Radiohead
CMNS: Файли у Вікісховищі

Колін Чарльз Ґрінвуд (англ. Colin Charles Greenwood; нар. 26 червня 1969, Оксфорд, Велика Британія) — англійський музикант, бас-гітарист рок-гурту Radiohead. Окрім бас-гітари, Ґрінвуд грає на контрабасі та електронних інструментах.

Разом зі своїм молодшим братом, гітаристом Radiohead Джонні Ґрінвудом, відвідував школу Абінгдонську школу, де і познайомився з майбутніми учасниками гурту. Radiohead отримали визнання критиків і продали понад 30 мільйонів альбомів. У 2019 році Ґрінвуд та інші учасники Radiohead були включені до Зали слави рок-н-ролу.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Колін Ґрінвуд — старший брат гітариста Radiohead Джонні Ґрінвуда. Їхній батько служив у Британській армії експертом зі знешкодження бомб[1]. Сім'я Ґрінвудів має історичні зв'язки з Британською комуністичною партією та соціалістичним Товариством Фабіана[2].

У дитинстві Ґрінвуд жив у Німеччині і вільно володіє німецькою мовою[3]. Колін вважає, що його старша сестра, Сьюзен, вплинула на їхні з Джонні музичні смаки у підлітковому віці: «Вона відповідальна за нашу ранню любов до жалюгідної музики. The Fall, Magazine, Joy Division. Нас піддавали остракізму в школі, тому що всі інші захоплювалися Iron Maiden»[3].

Коли Ґрінвуду було 12 років, він познайомився з майбутнім вокалістом Radiohead Томом Йорком у Абінгдонській приватній школі для хлопчиків в Оксфордширі. Їхні майбутні колеги по гурту Ед О'Браєн, з яким Колін познайомився під час шкільної постановки опери «Суд присяжних», та Філіп Селвей також відвідували цю школу[3].

Ґрінвуд купив свою першу гітару, коли йому було 15 років[4]. Він навчався грі на класичній гітарі у вчителя музики з Абінгдона Теренса Ґілмора-Джеймса, який познайомив його та інших майбутніх учасників Radiohead з джазом, музикою до фільмів, післявоєнним авангардом і класичною музикою 20-го століття. Грінвуд розповідав: «Коли ми починали, було дуже важливо отримати підтримку від нього, тому що ми не отримували її від директора школи. Знаєте, одного разу він надіслав нам рахунок за користування шкільним майном, тому що ми займалися в одному з музичних кабінетів у неділю»[1].

За словами Ґрінвуда, він почав грати на бас-гітарі через необхідність, навчаючись самостійно, підігруючи New Order, Joy Division та Отісу Реддінгу. Серед його музичних впливів — Booker T and the MGs, Білл Візерс і Кертіс Мейфілд: «Ми були людьми, які взяли в руки свої інструменти, тому що хотіли грати музику разом, а не просто тому, що хотіли грати на цьому конкретному інструменті. Тож це був скоріше колективний підхід, і якщо ти міг зробити свій внесок, змусивши когось іншого грати на твоєму інструменті, то це було дійсно круто»[5].

Ґрінвуд вивчав англійську мову в Пітерхаузі з 1987 по 1990 рік, і читав сучасну американську літературу, зокрема Раймонда Карвера, Джона Чівера та інших післявоєнних американських письменників[6]. Під час навчання в Пітерхаузі він працював організатором заходів та розваг[5]. Після закінчення навчання влаштувався продавцем-консультантом у магазин платівок Our Price в Оксфорді[7].

Radiohead

[ред. | ред. код]
Докладніше: Radiohead

Наприкінці 1991 року торговий представник EMI Кіт Возенкрофт відвідав Our Price і завів розмову з Ґрінвудом. Коли Возенкрофт згадав, що переходить на посаду A&R скаута у дочірню компанію EMI Parlophone, Колін дав йому копію останнього демо On a Friday[5].

On a Friday підписали контракт з EMI на запис шести альбомів і змінили назву на Radiohead[1]. До 2011 року Radiohead продали понад 30 мільйонів альбомів по всьому світу[8]. У березні 2019 року гурт був включений до Зали слави рок-н-ролу[9]. Про гру в гурті зі своїм молодшим братом Джонні Колін розповідав: "Я був у гурті разом зі своїм молодшим братом Джонні: «Окрім звичайних братських стосунків, я поважаю його як людину і музиканта»[4].

Інша діяльність

[ред. | ред. код]

У 1997 році Ґрінвуд взяв участь у промо-кампанії своєї альма-матер Кембриджського університету, позуючи для фото зі студентами державних і приватних шкіл для плаката під назвою «Put Yourself in the Picture» («Постав себе на фото»). Плакат був «покликаний зруйнувати деякі стереотипи, які утримують здібних студентів від вступу до Кембриджу» і заохотити більше абітурієнтів з державних шкіл[10].

Колін зіграв на бас-гітарі в дебютній сольній роботі свого брата Джонні «Bodysong» (2003) і саундтреку до фільму «Woodpecker» (2008)[11]. Він грав на бас-гітарі в альбомі «Amir» бельгійсько-єгипетського співака Таміно (2018)[12], а також в альбомі «World's Strongest Man» (2018) Газа Кумбеса[13]. Він також грав на бас-гітарі на пісні «Brasil» з альбому «Earth» (2020) Еда О'Браєна[14]. Він взяв участь у програмуванні барабанів для пісні Тома Йорка «Hearing Damage» з саундтреку до фільму «Сутінки. Сага: Молодий місяць», а також для треку з альбому Йорка «Tomorrow's Modern Boxes» (2014)[15].

У 2004 році Ґрінвуд брав участь у панелі на щорічній конференції для учнів шостих класів, яку проводив коледж Редлі у співпраці зі школою Святої Єлени та Святої Катерини, виступаючи з доповіддю про керування цифровими правами[16]. 2013 року Ґрінвуд граючи на бас-гітарі, озвучив шоу на показі Дріса ван Нотена[17]. 2018 року він написав рецензію на книгу Майкла Пеліна «Erebus: The Story of a Ship for the Spectator»[18]. Наприкінці 2022 року він гастролював Австралією у складі гурту Ніка Кейва та Воррена Елліса[19]. Також Колін приєднався до північноамериканського туру Кейва наприкінці 2023 року,[20] і взяв участь у записі бас-гітари для альбому Кейва 2024 року Wild God.[21] У жовтні 2024 року Ґрінвуд випустить книгу How to Disappear: A Portrait of Radiohead, до якої увійдуть його фотографії Radiohead, зроблені між 2003 і 2016 роками.[22]

Музичний стиль

[ред. | ред. код]

Ґрінвуд здебільшого грає у стилі «фінгерстайл», а з медіаторами, за його словами, у нього «не дуже»[23]. В основному використовує бас-гітари Fender та підсилювачі Ampeg і Ashdown[23], також грає на контрабасі та синтезаторах[23]: «Моя участь полягає у грі на бас-гітарі, але до наших ідей і пропозицій у певних сферах, щодо того, куди має рухатися або розвиватися музика, прислухаються. Ми дуже схожі на гурт»[6]. В іншому інтерв'ю він сказав, що не вважає себе бас-гітаристом і «просто грає в гурті з іншими людьми»[5].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Ґрінвуду подобаються такі письменники, як Томас Пінчон, Відьядхар Сураджпрасад Найпол і Делмор Шварц[24]. У грудні 1998 року він одружився з Моллі Макґранн, американською літературною критикесою і письменницею[25]. У них троє синів: Джессі[26], народжений у грудні 2003 року, Аса, народжений у грудні 2005 року, і Генрі, народжений у грудні 2009 року. Вони живуть в Оксфорді[27].

Грінвуд — фотограф-аматор[24]. 2003 року він обговорював свої улюблені фотографії в Музеї Вікторії та Альберта, обравши серед інших знімки Фредеріка Зоммера та Гарольда Еджертона[28].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в BBC. The Searchers (англ.). Нью-Йоркер. Процитовано 28 квітня 2023.
  2. Stephen Dalton. Radiohead: “We were spitting and fighting and crying…” (англ.). Uncut. Процитовано 30 квітня 2023.
  3. а б в RACC. Colin Greenwood Biography (англ.). RACC. Процитовано 28 квітня 2023.
  4. а б Hot Press. Transistor Act (англ.). Hot Press. Процитовано 30 квітня 2023.
  5. а б в г Colin Greenwood (англ.). Spirit of Rock. Процитовано 30 квітня 2023.
  6. а б MOJO - June 2001 - Happy now? (англ.). Архів оригіналу за 6 лютого 2012. Процитовано 30 квітня 2023.
  7. Radiohead, Foals and 25 years of discovering Oxford music (англ.). BBC. Процитовано 30 квітня 2023.
  8. BBC Worldwide takes exclusive Radiohead performance to the world (англ.). BBC. Процитовано 30 квітня 2023.
  9. Andy Greene. Radiohead, Stevie Nicks, the Cure, Janet Jackson Enter Rock Hall at Epic Ceremony (англ.). Rolling Stone. Процитовано 30 квітня 2023.
  10. Andy Greene. Access All Areas (англ.). University of Cambridge Annual Report. Архів оригіналу за 17 березня 2007. Процитовано 30 квітня 2023.
  11. Michael Leonard. Radiohead bassist works on soundtrack (англ.). Music Radar. Процитовано 30 квітня 2023.
  12. Roisin O'Connor. Is Tamino the heir to Jeff Buckley? (англ.). Індепендент. Процитовано 30 квітня 2023.
  13. Gaz Coombes — World's Strongest Man
  14. Lake Schatz. Radiohead’s Ed O’Brien to release debut solo album in 2020, new single “Brasil” coming this week (англ.). Consequence of Sound. Процитовано 30 квітня 2023.
  15. Thom Yorke — Tomorrow's Modern Boxes
  16. Today, Truth! (англ.). Preoccupations. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 30 квітня 2023.
  17. Jenn Pelly. Watch: Radiohead's Colin Greenwood Performs Solo at Dries van Noten Fashion Show (англ.). Pitchfork. Процитовано 30 квітня 2023.
  18. Jazz Monroe. Radiohead’s Colin Greenwood Reviews New Michael Palin Book (англ.). Pitchfork. Процитовано 30 квітня 2023.
  19. Jenny Valentish. Nick Cave and Warren Ellis review – a transcendent night that verged on holy (англ.). Ґардіан. Процитовано 30 квітня 2023.
  20. Evan Minsker. Nick Cave Announces Tour Featuring Radiohead Bassist Colin Greenwood (англ.). Pitchfork. Процитовано 30 квітня 2023.
  21. Grow, Kory (6 березня 2024). Nick Cave and the Bad Seeds Tease Wild God LP with bright title track: 'It seems we're happy'. Rolling Stone (амер.). Процитовано 22 травня 2024.
  22. Monroe, Jazz (21 березня 2024). Colin Greenwood to Publish Book of Radiohead Photography and Essays. Pitchfork (амер.). Процитовано 22 травня 2024.
  23. а б в Jon D'Auria. Colin Greenwood: How To Disappear Completely (англ.). Bass Magazine. Процитовано 30 квітня 2023.
  24. а б Wook Kim. School of Rock: 10 Supersmart Musicians (англ.). Тайм. Процитовано 28 квітня 2023.
  25. Chuck Klosterman. Fitter Happier: Radiohead Return (англ.). Spin. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 30 квітня 2023.
  26. Colin Greenwood. Operatic: "we've done the music in parts for Chris Senn, Tom Penny, Jeremy Wray, Darren Navarrette and like 20 others …" (англ.). Thrasher Magazine. Архів оригіналу за 12 жовтня 2007. Процитовано 28 квітня 2023.
  27. Giving back from the bassline (англ.). Mail & Guardian. Процитовано 30 квітня 2023.
  28. Photography collection at the V&A redisplayed and online (англ.). Cogapp. Архів оригіналу за 6 липня 2007. Процитовано 30 квітня 2023.

Поклики

[ред. | ред. код]