Комарницький Віталій Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Віталій Комарницький
Віталій Комарницький
Віталій Комарницький
Особисті дані
Повне ім'я Віталій Станіславович
Комарницький
Народження 2 серпня 1981(1981-08-02) (42 роки)
  Вінниця, УРСР
Зріст 180 см
Вага 65 кг
Громадянство  Україна
Позиція захисник, півзахисник
Номер 13
Юнацькі клуби
Україна «Нива» В
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1997
1998
1998—1999
1999—2000
2000—2003
2003
2004
2005
2005—2009
2009
2010—2012
2012—2017
Україна «Фортуна»
Україна «Нива» В
Ізраїль «Хапоель» ПТ
Ізраїль «Маккабі» КА
Ізраїль «Маккабі» РлЦ
Україна «Дніпро» Д
Україна «Металіст» Х
Україна «Арсенал» Х
Україна «Харків»
Україна «Кривбас»
Україна «Закарпаття»
Україна «Геліос»
4 (0)
15 (1)
2 (0)
? (2)
74 (0)
3 (0)
30 (0)
16 (1)
103 (0)
11 (0)
59 (0)
97 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1999—2001
2003
Україна Україна (U-19)
Україна Україна (U-21)
23 (1)
9 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2017—2018 Україна «Геліос» U-19
2020 Україна «Вовчанськ»
2020—2022 Україна «Вовчанськ» (асист.)
2022—2023 Україна «ЛНЗ» (асист.)
2024— Україна «Буковина» (асист.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 18 січня 2024.

** Тільки на посаді головного тренера.

Віталій Станіславович Комарницький (* 2 серпня 1981, Вінниця) — український футболіст, який виступав на позиціях центрального півзахисника та флангового захисника[1]. Нині тренер.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець ДЮСШ «Ниви» з рідної Вінниці. Перший тренер — Юліан Павлович Мисак[2].

Професійні виступи розпочав 1997 року у складі клубу «Фортуна» з Шаргорода, що брав участь у змаганнях другої ліги чемпіонату України 1997/98.

На початку 1998 року перейшов до основного складу вінницької «Ниви», а наприкінці того ж року вирішив продовжити футбольну кар'єру в Ізраїлі.

Переїхавши до Ізраїлю, розпочав виступи за «Хапоель» з Петах-Тікви, згодом проходив оглядини в інших місцевих клубах, однак більшу частину часу, проведеного у країні, виступав за середняк «Маккабі» з міста Рішон-ле-Ціон.

Надіям на те, що виступи в Ізраїлі стануть містком до продовження кар'єри в одному з провідних європейських чемпіонатів, не довелося збутися і 2003 року Комарницький повертається до України. Спочатку укладає контракт з дніпропетровським «Дніпром», однак, відігравши у складі команди лише декілька ігор на старті сезону 2003/04, припиняє потрапляти до основного складу і під час зимового міжсезоння переїжджає до Харкова.

У Харкові розпочинає виступи у першій лізі за «Металіст», разом з командою по результатах сезону 2003/04 повертається до вищої ліги.

Однак 2005 рік гравець знову розпочинає у першій лізі, цього разу у складі харківського «Арсенала». І знов таки за півроку йому вдається повернутися до «еліти» — по результатах сезону 2004/05 «Арсенал» виборює право виступати у вищій лізі чемпіонату. Команда була перетворена на ФК «Харків», за який став виступати і Комарницький. Протягом наступних 4 сезонів «городяни» виступали у вищій лізі, а Комарницький став ключовим гравцем основного складу і був обираний капітаном команди.

За результатами сезону 2008/09 ФК «Харків» втрачає «прописку» у вищому дивізіоні і команду залишає велика група досвідчених гравців. Комарницький з липня 2009 року продовжує виступи у вищій лізі у складі криворізького «Кривбаса», зайнявши у команді проблемну позицію правого захисника.

На початку 2010 року виставлений своїм новим клубом на трансфер[3], після чого уклав контракт з першоліговим «Закарпаттям». В ужгородському клубі Комарницький швидко став основним гравцем і у сезоні 2011/12 допоміг команді виграти першу лігу і повернутись до Прем'єр-ліги. Проте на початку липня 2012 року в команді відбулися серйозні кадрові зміни і Комарницький покинув закарпатський клуб.

У вересні 2012 року на правах вільного агента підписав контракт з першоліговим «Геліосом»[4], який став для Комарницького четвертим харківським клубом в кар'єрі. Наприкінці червня 2017 року вирішив завершити кар'єру професіонального футболіста[5]

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Викликався до юнацьких та молодіжних збірних команд України.

Входив до складу юнацької збірної України 1981 року народження, яка зайняла друге місце на Чемпіонаті Європи серед юнаків віком до 18 років, що проходив 2000 року у Німеччині, програвши по ходу турніру лише одну гру — фінальний матч французьким одноліткам.

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Перша ліга. Підсумки півріччя. Геліос. Sportarena.com. 13 березня 2017. Архів оригіналу за 3 Березня 2018. Процитовано 5 травня 2017. 
  2. Виталий КОМАРНИЦКИЙ: «Хотелось бы поиграть в каком-нибудь европейском клубном турнире» [Архівовано 10 Вересня 2011 у Wayback Machine.] — інтерв'ю виданню «Про Футбол», 20 грудня 2004 року (рос.)
  3. Офіційно — «Кривбас» заявився[недоступне посилання з червня 2019], новини на офіційному сайті «Кривбаса».
  4. Комарницкий стал игроком Гелиоса. Архів оригіналу за 17 Вересня 2012. Процитовано 18 Вересня 2012. 
  5. Захисник Геліоса завершив кар'єру. Архів оригіналу за 1 Березня 2022. Процитовано 23 Червня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]