Комаров Олексій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комаров Олексій Миколайович
 Капітан
Загальна інформація
Народження 23 вересня 1973(1973-09-23)
Міллерово, Ростовська область, РРФСР, СРСР
Смерть 12 лютого 2015(2015-02-12) (41 рік)
Дебальцеве, Горлівський район, Донецька область, Україна
Поховання Глухів
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Олексі́й Микола́йович Комаро́в — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

В армії з початку 1990-х. В зоні ведення бойових дій з травня 2014-го. Заступник командира батареї з озброєння, 30-а окрема механізована бригада.

12 лютого 2015-го загинув під час бою за Дебальцеве при масованому обстрілі позицій російськими бойовиками. Підрозділи ЗСУ займають штурмом частину Логвинового та розблоковують трасу Бахмут — Дебальцеве, в селі залишилися осередки опору, які придушуються; частини батальйону «Донбас» проводять зачистку селища і прилеглої ділянки траси. Танкісти у 20-хвилинному бою під Логвиновим ліквідували щонайменш 8 російських Т-72 5-ї танкової бригади, з українського боку втрати в техніці склали 2 танки батальйону «Донбас», у 30-ї бригади — 2 танки та БМП. В бою по очистці Логвинового вояки «Донбасу» спільно із ЗСУ ліквідували до 50 одиниць живої сили терористів, полонили 12, знищено ворожий танк, підбито БТР. По мірі просування вглиб населеного пункту «Донбас» потрапив у засідку та, розбившись на дві групи, почав відхід — перша група відходила із полоненими, друга група прикривала. Тоді ж полягли вояки батальйону «Донбас» Андрій Камінський, Роман Мельничук, Володимир Самойленко, Володимир Панчук, Анатолій Поліщук, 30-ї ОАМБр Андрій Браух, Микола Сущук, Володимир Шульга, 79-ї бригади — Ігор Марквас та Володимир Суслик.

Вдома залишилися дружина, також військовик, та 16-річний син. Похований у Глухові 15 лютого 2015-го.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (26.2.2015, посмертно).

Джерела[ред. | ред. код]