Комарівка (зупинний пункт, Південна залізниця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комарівка
залізнична платформа
Розташування
Розташування м. Південне
Координати 49°52′44″ пн. ш. 36°04′58″ сх. д. / 49.879083333360775° пн. ш. 36.08283333336077447° сх. д. / 49.879083333360775; 36.08283333336077447Координати: 49°52′44″ пн. ш. 36°04′58″ сх. д. / 49.879083333360775° пн. ш. 36.08283333336077447° сх. д. / 49.879083333360775; 36.08283333336077447
Структура
Лінія(ї) ХарківМерефа
ЛюботинМерефа
Платформ 3
Тип платформ 2 бічні високі (на лінії Харків — Мерефа)
1 бічна низька (на лінії Люботин — Мерефа)
Колій 3:
2 на лінії Харків — Мерефа,
1 на лінії Люботин — Мерефа
Історія
Відкрито 1910 (на лінії Харків — Мерефа)[1]
Електрифіковано 1957 (на лінії Харків — Мерефа)
Інша інформація
Власник Південна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код 441127
Код ЄМР (АСУЗТ) 441127
Код Експрес-3 2204207
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Харків-Пасажирський 19 км
Мерефа 6 км
Люботин 12 км
Мапа

Комарівка — зупинний пункт Південної залізниці на лінії Харків — Мерефа та на лінії Люботин — Мерефа, який розташований у м. Південне Харківського району Харківської області. Створений у 1910 році. У 1914 — початку 2000-х років Комарівка була станцією. Відноситься до Харківської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці.

Зупинний пункт має дві територіальні локації на різних лініях, що відокремлені одна від одної на близько 1,5 км, зберігаючи єдину назву та залізничний код станції.

Зупинний пункт Комарівка на лінії Харків — Мерефа[ред. | ред. код]

Зупинний пункт знаходиться на двоколійній лінії Харків — Мерефа між зупинними пунктами Південний та Артемівка. Найближчими станціями є Покотилівка (9 км) та Мерефа (6 км). До станції Харків-Пасажирський — 19 км[2][3].

На Комарівці зупиняються потяги приміського сполучення у напрямку Харкова, а також Мерефи, Лозової, Змієва та Краснограда[4].

Історія[ред. | ред. код]

Зупинний пункт було створено у 1910 році.

У 1914 році між Південним та Комарівкою було збудовано обгінну колію з тупиком на станції Комарівка[5].

У 1957 році тоді станція була електрифікована постійним струмом під час електрифікації лінії Харків — Мерефа[6].

В довідниках 1960-х — 1970-х років Комарівка фігурує як станція[7][8][9]. Відомо, що станом на 1990 рік Комарівка залишалась станцією[10]. Остання згадка про Комарівку як станцію датується 2004-м роком[11]. Водночас з 2006 року вона відома як зупинний пункт[12][13].

На теперішній час обгінну колію з тупиком демонтовано. Час цих дій точно не встановлено.

Зупинний пункт приписано до станції Покотилівка[14].

Зупинний пункт Комарівка на лінії Люботин — Мерефа[ред. | ред. код]

Зупинний пункт знаходиться на одноколійній лінії Люботин — Мерефа між станцією Буди (3 км) та зупинним пунктом Артемівка (4 км). До станції Мерефа — 6 км, а до станції Люботин — 12 км.[2][3] Відноситься до Харківської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці.

Час виникнення зупинного пункту невідомий. Станом на 1978 рік лінія Люботин — Мерефа була електрифікована постійним струмом.[15]

На зупинному пункті зупиняється 2 приміські потяги на добу (Огульці імені Олександра Пучка — Мерефа та Мерефа — Люботин[16])

Поблизу зупинного пункту знаходиться база Південної залізниці.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 1. — С. 239. — 100 000 прим.(рос.)
  2. а б Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000 — К.: ДНВП «Картографія», 2008 — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7
  3. а б Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 1.04.2019) Page white excel.png(рос.) Архівовано з першоджерела 08.04.2019.
  4. Южная железная дорога. Расписание пригородных поездов по станции Комаровка (Харьков — Мерефа).
  5. Неофициальный сайт города Пивденное. Исторические сведения о Пивденном — часть 14. Архівовано 4 February 2015[Дата не збігається] у Wayback Machine. (рос.)
  6. История электрификации железных дорог СССР. 1956—1958 гг. Архів оригіналу за 2012-07-18.  (рос.)
  7. Південне // Історія міст і сіл Української РСР: В 26-ти тт. — Харківська область. — К., 1967. — С. 879.
  8. Південне // Українська радянська енциклопедія.
  9. Пивденное // История городов и сел Украинской ССР: В 26-ти тт. — Харьковская область. — К., 1976. — С. 622. (рос.)
  10. Расписание движения пассажирских и пригородных поездов Харьковского узла на 1990—1991 гг. / Подгот. В. Д. Ковтун. — Х.: Транспорт, 1990. (рос.)
  11. Светлана Шекера. Помогите установить личность! MediaPort. 30.10.2004. (рос.)
  12. Олег Столбецов. В Мерефу и Казачью Лопань — чаще. Вечерний Харьков. 19.06.2006. (рос.)
  13. Служебное расписание пригородных поездов с 25 мая 2008 года / Южная железная дорога; Подгот. П. Г. Вакуленко. — Х., 2008. (рос.)
  14. Южная железная дорога. Покотиловка. Архівовано 4 February 2015[Дата не збігається] у Wayback Machine. (рос.)
  15. История электрификации железных дорог СССР. 1976—1980 гг. (рос.)
  16. Южная железная дорога. Расписание пригородных поездов по станции Комаровка (Люботин — Мерефа).

Джерела[ред. | ред. код]

  • А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 1. — С. 239. — 100 000 прим.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000 — К.: ДНВП «Картографія», 2008 — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 1.04.2019) Page white excel.png(рос.) Архівовано з першоджерела 08.04.2019.

Посилання[ред. | ред. код]