Кома (медицина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ко́ма — глибокий сон) — стан організму, що характеризується повною втратою свідомості, розладом життєво важливих функцій — кровообігу, дихання, обміну речовин, відсутністю рефлексів, реакції на подразники. Виникає гальмування функцій кори головного мозку, потім підкірки.

Спостерігають кому при інсульті, цукровому діабеті, гепатитах, уремії, епілепсії, отруєннях (в тому числі алкоголем), деяких інфекційних хворобах, тяжких черепно-мозкових травмах, пухлинах головного мозку, тощо. Глибока кома відноситься до термінальних станів.

Причини[ред.ред. код]

Конкретні причини коматозних станів:

  1. Великі ушкодження мозку: (гематома, абсцес, пухлина мозку, епілепсія).
  2. Дифузні деструктивні ушкодження тканини мозку: механічна травма, контузія мозку, енцефаліт, менінгіт, субарахноїдальні крововиливи, електротравма мозку.
  3. Токсичні ураження мозку: отруєння алкоголем і його сурогатами, етиленгліколем, вуглеводнями і іншими отрутами, грибами, наркотиками, седативними препаратами, барбітуратами тощо.
  4. Неспроможність мозкового кровообігу: синдром малого викиду, напади Морганьї-Адамса-Стоксу, наслідку асистолії, ішемічний інсульт, гіпертензивна енцефалопатія.
  5. Метаболічні чинники: розлади водного і електролітного балансу, гіперосмолярний синдром, гіпер- або гіпонатріємія, розлади кислотно-основного стану, порушення балансу кальцію, гіпоксія, гіпер- і гіпокапнія, печінкова недостатність, уремія.
  6. Ендокринні чинники: гіпер- і гіпоглікемія, гіпер або гіпотиреоідизм та ін.
  7. Фізичні чинники: розлади температурного гомеостазу (тепловий удар, гіпотермія), іонізуюча радіація.

Розрізняють коми первинного церебрального генезу (апоплексична, травматична, епілептична, кома інфекційного або пухлинного генезу) і вторинного генезу. Коматозний стан з вторинним ураженням центральної нервової системи зустрічається при захворюваннях внутрішніх органів і ендокринних залоз (коми діабетична, гіпоглікемічна, печінкова, уремічна, еклампсична, гіпохлоремична, надниркова залозиста, тиреотоксична, мікседематозна, аноксична, аліментарно-дистрофічна).

Виявлення причини коматозних станів нерідко представляє значні труднощі, особливо за відсутності анамнестичних даних. Важливе значення має темп розвитку коматозного стану і симптоми, передуючі комі.


Симптоми[ред.ред. код]

  • глибока втрата свідомості
  • пульс прискорюється або сповільнюється
  • зіниці широкі або вузькі
  • поступове зникнення сухожильних та шкірних рефлексів
  • розлад дихання
  • падіння артеріального тиску

Лікування[ред.ред. код]

Основну увагу приділяють усуненню патологічного процеса, який спричинив кому. Для лікування застосовують дегідратацію. Призначають серцеві засоби, при порушенні дихання — цититон, лобелін, апаратне дихання. Проводять протипролежневі заходи, не допускають затримки сечі та стула.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Кома.


захворювання Це незавершена стаття про хворобу, захворювання або розлад.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.