Комбінаційний принцип Рітца

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Комбінаційний принцип Рітца — основний закон спектроскопії, встановлений емпірично Вальтером Рітцем у 1908 році. Згідно з цим принципом все різноманіття спектральних ліній будь-якого елемента може бути представлено через комбінації якихось величин, які отримали назву терми. Спектроскопічне хвильове число (не плутати з хвильовим вектором k) кожної спектральної лінії можна виразити через різницю двох термів:

\overline{\nu} = \frac{1}{\lambda} = T_{n_1} - T_{n_2};

Якщо зафіксувати n_1 і перебирати всі можливі значення n_2, то вийде набір ліній, що називається спектральною серією. З комбінаційного принципу випливає, що різниця хвильових чисел двох спектральних ліній однієї і тієї ж серії атома дає хвильове число спектральної лінії якийсь інший серії того ж атома.

Наслідок комбінаційного принципа: Різниця хвильових чисел двох спектральних ліній однієї і тієї ж серії атома дає хвильове число спектральної лінії якийсь іншої серії того ж атома. Доведення: Розглянемо дві спектральні лінії одної серії:

\overline{\nu}_{12} = T_{n_1} - T_{n_2}, \overline{\nu}_{13} = T_{n_1} - T_{n_3}

Нехай \overline{\nu}_{12} > \overline{\nu}_{13}, тоді n_2 > n_3\,. Віднімаючи другу рівність з першої отримуємо

\overline{\nu}_{23} = \overline{\nu}_{12} - \overline{\nu}_{13}= T_{n_3} - T_{n_2},.