Комбінований Знак Пілот-Спостерігач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
Gemeinsame Flugzeugführer-
und Beobachterabzeichen
Країна Третій Рейх
Тип нагрудний знак
Вручається: військовослужбовці Люфтваффе
Статус не вручається
Нагородження
Параметри 52×43 мм, розмах крил 65 мм
Засновано: 26 березня 1936
Перше: 19 жовтня 1939
Нагороджені:
Черговість

CMNS: Комбінований Знак Пілот-Спостерігач у Вікісховищі

Комбінований Знак Пілот-Спостерігач (нім. Gemeinsame Flugzeugführer- und Beobachterabzeichen) — німецька військова нагорода заснована рейхсмаршалом Германом Герінгом 26 березня 1936[1] замість Знаку льотного складу. Підлягали нагородженню військовослужбовці Люфтваффе, які мали право на одночасне отримання, чи вже були нагороджені Знаком Пілота, або Спостерігача.

Історія, зовнішній вигляд нагороди та статут[ред. | ред. код]

Знак в золоті з діамантами (денацифікований варіант),

Перше вручення відбулося 19 жовтня 1939. Мав три ступені: 3-й ступінь в бронзі, 2-й — в золоті та 1-й — в золоті з діамантами[2]. Знаки у золоті та у золоті з діамантами були засновані у березні 1938. Кількість нагороджених 2-м ступенем — 53 особи. Кількість нагороджених 1-м ступенем — 60 осіб, з них 2 жінки — Ханна Райч (нім. Hanna Reitsch) та графиня Мелітта Шенк фон Штауффенберг (нім. Melitta Klara Schenk Gräfin von Stauffenberg).

Нагорода вручалася разом з посвідченням підписаним старшим офіцером або начальником атестаційної комісії, в простому футлярі синього кольору з відповідним трафаретним надписом готичним шрифтом. Внутрішня поверхня футляру складалася з синього шовку, або іншого матеріалу. Знак носили в нижній частині лівої нагрудної кишені кітеля, мундира, або одностройвої сорочки під Залізним хрестом 1-го класу, якщо особа була ним нагороджена.

Ханна Райч із Залізним хрестом ІІ класу та Знаком Пілота-Спостерігача для жінок. За нею Карл Ханке[Вин. 1], гауляйтер Нижньої Сілезії, квітень 1941

Перші два ступеня мали бронзовий та позолочений вінок, відповідно, з дубового і лаврового листя, на який накладався посріблений орел з розпростертими крилами, що тримає в кігтях свастику. Розміри знака 52×43 мм, розмах крил орла 65 мм. Спочатку знак виготовлявся з алюмінію, потім з нейзильберу, а пізніше з більш дешевих сплавів. Складався з двох частин — посріблений орел та золочений вінок. Орел кріпився до вінка за допомогою двох заклепок[3]. Зворотний бік знаку гладкий, проставлено клеймо фірми-виробника, кріплення знака — тонка заколка. Золотий знак з діамантами робився виключно вручну та виготовлялися віденьською ювелірною фірмою Рудольфа Штубігера[4]; кількість діамантів: праве крило орла — 36 штук, ліве — 31 штука, тіло орла — 19 штук, свастика — 18 штук.

Інші версії знака[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Знак льотного складу

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. country-osi. Архів оригіналу за 2 Квітня 2015. Процитовано 20 Березня 2015. 
  2. TracesOfWar. Архів оригіналу за 16 Березня 2022. Процитовано 31 Березня 2022. 
  3. wehrmacht-awards. Архів оригіналу за 1 Жовтня 2013. Процитовано 20 Березня 2015. 
  4. Пятов Г. В. Боевые награды Германии 1933—1945, ст. 61
  5. Сайт «Відзнаки та Сувеніри». Архів оригіналу за 2 Квітня 2015. Процитовано 12 Лютого 2012. 

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Карл Аугуст Ханке (нім. Karl August Hanke; *24 серпня 1903, Любань — †8 червня 1945, Нойдорф) — функціонер нацистської партії, гауляйтер Нижньої Сілезії, останній Рейхсфюрер СС

Джерела з Інтернету та література[ред. | ред. код]

Зовнішні зображення
Знак в бронзі
Знак в золоті
Знак в золоті з діамантами