Комишуваха (Оріхівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Комишуваха
Komyshuvtska otg orihiv gerb.png Komyshuvtska otg orihiv prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Оріхівський район
Рада Комишуваська селищна рада
Код КОАТУУ: 2323955400
Основні дані
Засноване 1770[1]
Статус з 1957 року
Площа 6.77 км²
Населення 5308 (2018)[2]
Густота 784 осіб/км²
Поштовий індекс 70530—532
Телефонний код +380 6141
Географічні координати 47°43′10″ пн. ш. 35°31′29″ сх. д. / 47.71944° пн. ш. 35.52472° сх. д. / 47.71944; 35.52472Координати: 47°43′10″ пн. ш. 35°31′29″ сх. д. / 47.71944° пн. ш. 35.52472° сх. д. / 47.71944; 35.52472
Висота над рівнем моря 29 м
Водойма річки: Кінська, Комишувата
Відстань
Найближча залізнична станція: Фісаки
До райцентру:
 - залізницею: 39 км
 - автошляхами: 29,1 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 34 км
Селищна влада
Адреса 70530, смт. Комишуваха, вул. Б.Хмельницького, 49
Голова селищної ради Карапетян Юрий Владимирович
Карта
Комишуваха. Карта розташування: Україна
Комишуваха
Комишуваха
Комишуваха. Карта розташування: Запорізька область
Комишуваха
Комишуваха

Комишува́ха — селище міського типу в Оріховському районі Запорізької області. Населення становить 5308 осіб (2018). Орган місцевого самоврядування — Комишуваська селищна рада.

До селища було приєднано село Хитрівка.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Селище міського типу Комишуваха знаходиться в глибокій долині, по обидва береги річки Кінська та її притоки Комишувати (звідси і назва населеного пункту), вище за течією на відстані 3 км розташоване село Жовтеньке, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Юльївка (Запорізький район). Через селище проходять автомобільна дорога Н08 і залізниця, станція Фісаки, названа на честь кургану-могили козака Фісака, який знаходиться за 3 км на північ.

Відстань до райцентру становить близько 29 км і проходить автошляхом Н08.

Історія[ред. | ред. код]

Станом на 1886 рік у селі Хитрівка Веселянської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії мешкало 579 осіб, налічувалось 82 двори, існувала лавка[3].

Селище Комишуваха, як населений пункт, виникло в 1770 році. Під час будівництва Микитської фортеці, яка належала до Дніпровської укріпленої лінії. За 4 версти від неї було засновано солдатську слобідку Павлівку (вона ж Комишуваха). Спочатку тут спорудили казарми, а потім — землянки, де мешкали майстрові та рекрутські сім'ї. Після ліквідації 1775 року Запорізької Січі в Комишувасі оселилися кілька сімей запорізьких козаків.

З моменту заснування села населення зростало у 1859 році на території проживало 1660 чоловік а у 1899 році вже 4200 чоловік у 1913 році налічувалося 5177 жителів. Зі зростанням населення село швидко змінювалося. В центрі села в цегляних будинках жили багатії, тут же височіла церква. За цей період було відкрито 15 крамниць та магазин сільськогосподарських машин.

З 1918 року селище входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане радянськими загарбниками.

У 1921 році селу було присвоєно статус селища.

Німецькі війська зайняли Комишуваху 3 жовтня 1941 року.

З 24 серпня 1991 року селище входить до складу незалежної України.

Поблизу селища виявлено чимало корисних копалин, які мають промислове значення. Зокрема, тут залягають великі шари залізної руди, а також марганцеві руди, буре вугілля, каоліни, білі кварцові піски, вапняки й граніти.

Навколо Комишувахи розташовано багато курганів — свідків давнього заселення людиною придніпровських степів. Біля одного з них знайдено кам'яну сокиру-молот доби бронзи (II тисячоліття до н. е.). Збереглися руїни Микитської фортеці, яка належала до Дніпровської укріпленої лінії.

19 лютого 2015 року у селищі було завалено «пам'ятник Леніну»[4].

19 травня 2016 року, на підставі розпорядження № 275 голови Запорізької обласної державної адміністрації, в селищі Комишуваха вулиця Жовтнева отримала нову назву — вулиця Героїчна, а вулиця Стаханівська перейменована на вулицю Козацьку[5].

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Площа населеного пункту становить 676,5 га. Населення станом на 01.01.2011 року складає — 5399 чоловік, а кількість дворів — 1962.

День селища святкується 19 вересня.

На території смт. Комишуваха знаходяться: поштове відділення — ЗДУДППЗ ЦПЗ № 5 (Запорізька дирекція управління державного поштового підприємства зв'язку Центр поштового зв'язку № 5), ТОВ «Укртелеком», САУ-22, ТОВ «Фісаківський елеватор», Виробниче підприємство «Дніпропроменерго» (виробництво гофрокартону), ТОВ «Проліс» (виробництво алюмінієвої побутової продукції), ТОВ «Запорізький експериментальний завод транспортних засобів», Станція «Фісаки» Придніпровської залізниці, 2 підприємства сільськогосподарського виробництва, 16 фермерських господарств, 48 підприємств торгівлі, 12 підприємств обслуговування населення, православна церква, жіночий монастир.

Сьогодні в селищі Комишуваха дві школи: Комишуваська ЗОШ І-ІІІ ст. — навчається 515 учнів, з них 38 першокласників, працює 40 вчителів; Комишуваська загальноосвітня школа соціальної реабілітації І-ІІ ст. Міністерства освіти і науки України — 17 вихованців, працює 66 чол.; КЗ «Комишуваська районна» дитяча музична школа: відвідує 45 дітей, працює 7 вчителів; Комишуваський комунальний дошкільний навчальний заклад «Казка» — 160 дітей з двох до шести років, працює 7 груп, працює 33 чол.; Комишуваський Будинок дитячої творчості — відвідує 386 дітей, працює 35 гуртків, працює 19 чол.; Комунальний заклад «Комишуваська номерна районна лікарня» — прац. 98 чол.; Оріхівська районна державна лікарня ветеринарної медицини — прац. 15 чол.; Комишуваський будинок культури — прац. 3 чол. Дві бібліотеки.

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення[ред. | ред. код]

1959 1979 1989 2001 2017
5528 6757 6530 5433 5322

Розподіл населення за рідною мовою (2001)[ред. | ред. код]

українська мова російська
91,32 % 8,25 %

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятки історії[ред. | ред. код]

Пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ВРУ
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. «Ленінська зачистка» на Запоріжжі набирає обертів: повалено ще два пам'ятники
  5. Розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 19.05.2016 року № 275 Перейменування об’єктів топоніміки міст та районів Запорізької області
  6. Створений рішенням Запорізької обласної ради № 4 від 30 жовтня 2013 року «Про оголошення території природно-заповідного фонду місцевого значення Оріхівського району Запорізької області»