Комишуваха (Оріхівський район)
| смт Комишуваха | |
|---|---|
  |
|
| Країна |  Україна |
| Область | Запорізька область |
| Район/міськрада | Оріхівський район |
| Рада | Комишуваська селищна рада |
| Код КОАТУУ: | 2323955400 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1770 |
| Статус | з 1957 року |
| Площа | 6.77 км² |
| Населення | 5 350 (2016)[1] |
| Густота | 790 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 70530—532 |
| Телефонний код | +380 6141 |
| Географічні координати | 47°43′10″ пн. ш. 35°31′29″ сх. д. / 47.71944° пн. ш. 35.52472° сх. д.Координати: 47°43′10″ пн. ш. 35°31′29″ сх. д. / 47.71944° пн. ш. 35.52472° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 29 м |
| Водойма | р. Конка |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Фісаки |
| До райцентру: | |
| - залізницею: | 39 км |
| - автошляхами: | 29,1 км |
| До обл. центру: | |
| - автошляхами: | 34 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 70530, смт. Комишуваха, вул. Б.Хмельницького, 49 |
| Голова селищної ради | Карапетян Юрий Владимирович |
| Карта | |
 Комишуваха
|
|
Комишуваха
|
|
Комишува́ха — селище міського типу в Оріховському районі Запорізької області. Населення становить 5350 осіб (2016). Орган місцевого самоврядування — Комишуваська селищна рада.
До селища було приєднано село Хитрівка.
Зміст
Географічне розташування[ред. • ред. код]
Селище міського типу Комишуваха знаходиться в глибокій долині, по обидва береги річки Кінська та її притоки Комишуватки (звідси і назва населеного пункту), вище за течією на відстані 3 км розташоване село Жовтеньке, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Юльївка (Запорізький район). Через селище проходять автомобільна дорога Т 0803 і залізниця, станція Фісаки, названа на честь кургана-могили козака Фісака, який знаходиться за 3 км на північ.
Відстань до райцентру становить близько 29 км і проходить автошляхом Т 0803.
Історія[ред. • ред. код]
Станом на 1886 рік у селі Хитрівка Веселянської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії мешкало 579 осіб, налічувалось 82 двори, існувала лавка[2].
Селище Комишуваха, як населений пункт, виникло в 1770 році. Під час будівництва Микитської фортеці, яка належала до Дніпровської укріпленої лінії. За 4 версти від неї було засновано солдатську слобідку Павлівку (вона ж Комишуваха). Спочатку тут спорудили казарми, а потім — землянки, де мешкали майстрові та рекрутські сім'ї. Після ліквідації 1775 року Запорізької Січі в Комишувасі оселилися кілька сімей запорізьких козаків.
З моменту заснування села населення зростало у 1859 році на території проживало 1660 чоловік а у 1899 році вже 4200 чоловік у 1913 році налічувалося 5177 жителів. Зі зростанням населення село швидко змінювалося. В центрі села в цегляних будинках жили багатії, тут же височіла церква. За цей період було відкрито 15 крамниць та магазин сільськогосподарських машин.
В 1918 році селище входить до складу Української Народної Республіки.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане радянськими загарбниками.
В 1921 році селу було присвоєно статус селища.
Німецькі війська зайняли Комишуваху 3 жовтня 1941 року.
З 24 серпня 1991 року селище входить до складу незалежної України.
Поблизу селища виявлено чимало корисних копалин, які мають промислове значення. Зокрема, тут залягають великі шари залізної руди, а також марганцеві руди, буре вугілля, каоліни, білі кварцові піски, вапняки й граніти.
Навколо Комишувахи розташовано багато курганів — свідків давнього заселення людиною придніпровських степів. Біля одного з них знайдено кам'яну сокиру-молот доби бронзи (II тисячоліття до н. е.). Збереглися руїни Микитської фортеці, яка належала до Дніпровської укріпленої лінії.
19 лютого 2015 року у селищі було завалено «пам'ятник Леніну»[3] .
Загальні відомості[ред. • ред. код]
Площа населеного пункту становить 676,5 га. Населення станом на 01.01.2011 року складає — 5399 чоловік, а кількість дворів — 1962.
День селища святкується 19 вересня.
На території смт. Комишуваха знаходяться: поштове відділення — ЗДУДППЗ ЦПЗ № 5 (Запорізька дирекція управління державного поштового підприємства зв'язку Центр поштового зв'язку № 5), ТОВ «Укртелеком», САУ-22, ТОВ «Фісаківський елеватор», Виробниче підприємство «Дніпропроменерго» (виробництво гофрокартону), ТОВ «Проліс» (виробництво алюмінієвої побутової продукції), ТОВ «Запорізький експериментальний завод транспортних засобів», Станція «Фісаки» Придніпровської залізниці, 2 підприємства сільськогосподарського виробництва, 16 фермерських господарств, 48 підприємств торгівлі, 12 підприємств обслуговування населення, православна церква, жіночий монастир.
Сьогодні в селищі Комишуваха дві школи: Комишуваська ЗОШ І-ІІІ ст. — навчається 515 учнів, з них 38 першокласників, працює 40 вчителів; Комишуваська загальноосвітня школа соціальної реабілітації І-ІІ ст. Міністерства освіти і науки України — 17 вихованців, працює 66 чол.; КЗ «Комишуваська районна» дитяча музична школа: відвідує 45 дітей, працює 7 вчителів; Комишуваський комунальний дошкільний навчальний заклад «Казка» — 160 дітей з двох до шести років, працює 7 груп, працює 33 чол.; Комишуваський Будинок дитячої творчості — відвідує 386 дітей, працює 35 гуртків, працює 19 чол.; Комунальний заклад «Комишуваська номерна районна лікарня» — прац. 98 чол.; Оріхівська районна державна лікарня ветеринарної медицини — прац. 15 чол.; Комишуваський будинок культури — прац. 3 чол. Дві бібліотеки.
Населення[ред. • ред. код]
Чисельність населення[ред. • ред. код]
| 1959 | 1979 | 1989 | 2001 | 2016 |
|---|---|---|---|---|
| 5528 | 6757 | 6530 | 5433 | 5350 |
Розподіл населення за рідною мовою (2001)[ред. • ред. код]
| українська мова | російська |
|---|---|
| 91,32% | 8,25% |
Відомі люди[ред. • ред. код]
Народилися[ред. • ред. код]
- Голова Президії Верховної Ради УРСР Грушецький Іван Самійлович.
- Марьєнко Сергій Вікторович — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017 років.
- Суховий Сергій Іванович (1978—2014) — солдат Збройних сил України, боєць Добровольчого корпусу «Правий Сектор».
- Сущевський Андрій Вікторович — старший солдат ЗСУ, загинув у бою під смт Калинове Попаснянського району.
Пам'ятки[ред. • ред. код]
Пам'ятки історії[ред. • ред. код]
- Земська школа кінця XIX — початку XX ст.
- Микитинська фортеця Дніпровської лінії 1770-х років (за 4 км на схід від селища).
- Торгові лавки XIX ст.
Пам'ятки природи[ред. • ред. код]
- На південний захід від селища розташований ландшафтний заказник місцевого значення Балка Широка[4].
Джерела[ред. • ред. код]
- Комишуваха — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
- Облікова картка
- ІМСУ
- Сторінка на сайті Оріхівської райради
- Банк даних Державної служби статистики України(укр.)
- Cities & towns of Ukraine(англ.)(укр.)
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ «Ленінська зачистка» на Запоріжжі набирає обертів: повалено ще два пам'ятники
- ↑ Створений рішенням Запорізької обласної ради № 4 від 30 жовтня 2013 року «Про оголошення території природно-заповідного фонду місцевого значення Оріхівського району Запорізької області»
|
||||||||||||||
|
||||||||
 |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
 |
Цю статтю потрібно вікіфікувати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії. (Квітень 2012) |
