Комп'ютерні гонки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гоночна відеогра (або автосимулятор у широкому сенсі) - жанр відеоігор, в якому гравець керує автомобілем. Для гри в автосимулятори часто застосовується спеціальний контролер - комп'ютерне кермо.

Історія[ред.ред. код]

1970-ті[ред.ред. код]

У 1973 р. Space Race компанії Atari стала першою грою з гонками - щоправда, не на гоночній трасі, а в космосі. Два космічні кораблі вели перегони проти керованих автоматом кораблів і один проти одного, уникаючи зіткнень з кометами і метеоритами. Гравець міг кермувати кораблем в одній площині.[1] В тому ж році Taito випустила аналогічну гру Astro Race вже з чотирипозиційним джойстиком.[2] У наступному році та ж Taito випустила Speed Race, першу гру з гонками по дорозі. Автором був Томохіро Нісікадо, відомий за Space Invaders.[3][4] Гра була виконана в перспективі «з пташиного польоту» і з графікою, що прокручується.[5] Дорога розширювалася і звужувалася; проти гравця були машини, що керувалися автоматом, яких ставало все більше, коли кількість очок зростала. Автомат був забезпечений кермом і педалями.[6] У США гра вийшла під назвою Wheels, перевидана Midway Games.[5] У тому ж 1974 Atari випустила свою гоночну гру, Gran Trak 10, в якій була видна вся траса цілком. Треба було їздити на час (але не один проти одного).[7]

Fonz (1976)

У 1976 році та ж Taito випустила Crashing Race, автомат на двох гравців, в якому слід було не уникати ворожих машин, а стикатися з ними, щоб набирати очки; гравець, який отримав більше очок, вигравав. [8] У тому ж році вийшов Moto-Cross (згодом перейменований в Fonz, за аналогією з тодішнім сіткомом «Щасливі дні») компанії Sega з перспективою «зверху -ззаду ».[9] Завданням було їхати на мотоциклі, ухиляючись від перешкод та інших мотоциклістів.[9] У грі були зачатки force feedback: кермо вібрувало при зіткненні.[10] У тому ж 1976 Sega випустила аналогічну за характеристиками автогонку Road Race.[11] Night Driver компанії Atari показав вид з кабіни. Аналогічно Gran Trak 10, була тільки гонка на час.

У 1977 році Micronetics випустила Night Racer, гонку з видом з кабіни, аналогічну Night Driver.[12] Twin Course TT від Sega дав можливість двом змагатися один з одним. [13] Road Champion компанії Taito став першою гонкою проти керованих комп'ютером машин - треба було перетнути фінішну межу раніше них. [14] Head On (Sega, 1979) був «грою в машинки» в лабіринті; гру можна назвати предтечею Pac-Man 'у. [15] Monaco GP (Sega, 1979)[16] відрізнявся від попередніх ігор вертикальною прокруткою і кольоровою графікою. Гонка-бойовик The Driver (Kasco) проектувала на екран відео з 16-мм плівки; гравець повинен був повторювати кермом і педалями руху машини (пізніше це було переванайдено у вигляді Quick Time Events).[17]

1980-ті[ред.ред. код]

У грі Rally-X (Namco, 1980) з'явилися фонова музика [18] і прокрутка в обох напрямках.[19] На мінікарті відображалося положення суперників.[20] Гра Alpine Ski (Taito, 1981), хоч і не гонка, дозволяла маневрувати лижником на слаломній трасі.[21] Turbo (Sega, 1981) дала гоночним іграм класичний вид «з хвоста»[22] и псевдотривимірній спрайтовій графіці.[23]

Найвдалішим автоматом свого часу був Pole Position (Namco / Atari, 1982). У грі була одна, але справжня траса ( Фудзі), спочатку треба було пройти кваліфікаційне коло, потім гонку. Хоч і не перша гонка з виглядом «з хвоста», Pole Position стала еталоном для численних наслідувань.[24] Pole Position II поліпшив графіку і додав ще кілька трас. [25]

TX-1 (Tatsumi, 1983)[26] була цікава тим, що перед поворотами доводилося гальмувати, а при втраті управління можна було увійти в керований занос. У кермі була вібрація, а дорога була з розвилками.[27]

Change Lanes (Taito, 1983) ввела витрату палива.[28] Roller Aces/Fighting Roller (Kaneko, 1983) став першою гонкою на роликах.[29] Першою спробою принести кермовий контролер в будинок став Turnin' Turbo Dashboard (Tomy, 1983).[30] У 1984 році випустили перші ігри на лазерних дисках з «живим» відео. Тривали експерименти з геймплеєм: наприклад, Excitebike (Nintendo, 1984)[31], трюкова мотогонка в бічній проекції, дозволяла будувати власні траси.

Гонки того часу більше тяжіли до аркадного керування, в першу чергу через апаратні обмеження. Втім, знаходилися люди, що намагалися зробити комп'ютерні гонки настільки реалістичними, наскільки це можна; в їх числі був Джефф Креммонд. Гра REVS, випущена для BBC Micro являла собою гонку « Формули-3» і забезпечувала максимально реалістичне (на ті часи) управління машиною.[32]

Ігровий автомат Hang-On (Sega, 1985) управлявся нахилами корпусу, як справжній мотоцикл,[33][34] і вважався першим мотосимулятором як за реалізмом, так і за штучним інтелектом комп'ютерних мотоциклів.[33] Автомат використовував16-бітний процесор и псевдотривимірну графіку с високою кадровою частотою.[35] Turbo Esprit (Durell, 1986) став першою грою з їздою по місту і першою грою, в якій у машини працювали «поворотники». Out Run (Sega, 1986), з двома процесорами Motorola 68000 на борту, став однією з найкрасивіших гоночних ігор свого часу.[36] WEC Le Mans (Konami, 1986) Став спробою точно відтворити відому гонку, зі зміною дня і ночі, вдалим керуванням і вібруючим кермом.[37] Final Lap (Namco, 1987) дозволяв з'єднати до 8 автоматів між собою.[38] У грі мався «автодогін» ( catch-up, rubber-banding): чим швидше їздив гравець, тим швидше їздили суперники. Надалі автодогін стане однією з візитних карток Mario Kart.[39] Rad Racer (Square, 1987) став першою стереоскопічною гонкою.[40] RoadBlasters (Atari, 1987) стала однією з перших гонок зі стріляниною.

Chase H.Q. (Taito, 1988) міг похвалитися захоплюючим динамічним геймплеєм.[41] Namco в тому ж році відповіла грою Winning Run з примітивною тривимірною графікою.[42]

Автомат Hard Drivin' (Atari, 1989) давав повноцінну тривимірну графіку і справжній force feedback - на поворотах кермо виривався з рук гравця. При зіткненні запускався повтор з іншої точки. У тому ж році Papyrus Design Group, в особі Девіда Каеммера і Омара Хударі, розробила найбільш реалістичну гру свого часу - Indianapolis 500: The Simulation. Вперше реалізували настоянку підвіски, телеметрію, розподіл ваги між колесами. Модель ушкоджень, хоч і нереалістична за сучасними мірками, давала видовищні завали.

1990- ті[ред.ред. код]

Formula One Grand Prix Креммонда в 1992 році стала найкращою грою в сімрейсингу - поки в 1993 не вийшов IndyCar Racing.[43] Formula One Grand Prix могла похизуватися деталями, яких тоді в комп'ютерних іграх ще не було: хорошою симуляцією, зручним управлінням і повністю відтвореним сезоном 1991 «Формули-1».

Найкращою аркадною гонкою того часу став Virtua Racing (Sega, 1992). Хоч і не перша гонка з тривимірною графікою (до цього були Winning Run, Hard Drivin ' та Stunts), вона поєднала найкращі риси цих ігор: дозволяла грати на кількох автоматах один проти одного, мала чітку тривимірну графіку - загалом, стала еталоном гоночних ігор.[44] Nintendo запропонувала на SNES гру Super Mario Kart. Знайомі персонажі із серії Super Mario ганяли один проти одного на маленьких маневрених апаратах, з яскравою, різнобарвною графікою і бонусами, що розганяли гравця і гальмували супротивників.

У 1993 році Namco завдали удару у відповідь з Ridge Racer, тим самим почавши полігональну війну гоночних ігор. У цьому ж році Sega випустила Daytona USA, одну з перших відеоігор, що включала фільтрацію, текстуровані полігони, даючи найбільш деталізовану графіку, досі небачену у відеоіграх.[45] Через рік Electronic Arts випустила The Need for Speed, яка пізніше породила найуспішнішу в світі серію гоночних ігор і одну з десяти найбільш успішних відеоігрових серій. У цьому ж році Midway представили Crusin 'USA. У 1995 році була випущена Sega Rally Championship, яка представляла гравцям ралійні гонки і включала кооперативну гру разом із звичайним змагальним мультиплеером .[46] Sega Rally була також першою грою, що включала водіння на різних поверхнях (включаючи асфальт, гравій і бруд) з різними властивостями тертя, відповідно змінюючи поведінку машини, роблячи гру важливою віхою жанру. [47] У 1996 році Konami представили GTI Club, яка дозволяла вільно їздити в ігровому світі. Atari не приєднуватися до 3D манії до 1997 року, коли була випущена San Francisco Rush.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Space Race на Killer List of Videogames
  2. Astro Race на Killer List of Videogames
  3. Chris Kohler (2005), Power-up: how Japanese video games gave the world an extra life, p. 16, BradyGames, ISBN 978-0-7440-0424-3
  4. Interview: 'Space Invaders' creator Tomohiro Nishikado. USA Today. May 6, 2009. Архів оригіналу за 2012-10-30. Процитовано 2011-03-22. 
  5. а б Bill Loguidice & Matt Barton (2009), Vintage games: an insider look at the history of Grand Theft Auto, Super Mario, and the most influential games of all time, p. 197, Focal Press, ISBN 978-0-240-81146-8
  6. Speed Race на Killer List of Videogames
  7. Gran Trak 10. The Arcade Flyer Archive. 2012-07-09. Процитовано 2012-07-09. 
  8. Crashing Race на Killer List of Videogames
  9. а б Moto-Cross на Killer List of Videogames
  10. Mark J. P. Wolf (2008), The video game explosion: a history from PONG to Playstation and beyond, p. 39, ABC-CLIO, ISBN 978-0-313-33868-7
  11. Road Race на Killer List of Videogames
  12. Night Racer. The Arcade Flyer Archive. 2012-07-09. Процитовано 2012-07-09. 
  13. Twin Course T.T. на Killer List of Videogames
  14. Road Champion на Killer List of Videogames
  15. Forgotten Gems of the Maze Chase Genre, The Next Level
  16. System16 Hardware: DISCRETE LOGIC HARDWARE
  17. The Driver на Killer List of Videogames
  18. Gaming’s Most Important Evolutions (Page 2), GamesRadar
  19. Gaming’s Most Important Evolutions (Page 3), GamesRadar
  20. Rally-X на Killer List of Videogames
  21. Alpine Ski на Killer List of Videogames
  22. Turbo на Killer List of Videogames
  23. IGN Presents the History of SEGA, IGN
  24. Loguidice, Bill; Barton, Matt (2009). Vintage Games: An Insider Look at the History of Grand Theft Auto, Super Mario, and the Most Influential Games of All Time. Focal Press. с. 195–6. ISBN 0-240-81146-1. 
  25. Pole Position II на Killer List of Videogames
  26. TX-1. The Arcade Flyer Archive. 2012-07-09. Процитовано 2012-07-09. 
  27. TX-1 на Killer List of Videogames
  28. Change Lanes на Killer List of Videogames
  29. Fighting Roller на Killer List of Videogames
  30. The top ten retro gaming secrets: Steering wheel controllers are older than you think, CNET.com
  31. Excitebike на Killer List of Videogames
  32. The History of Papyrus Racing - Page 2. Gamespot. Процитовано 2008-04-07. 
  33. а б Hang On на Killer List of Videogames
  34. GameCenter CX — 2nd Season, Episode 13
  35. IGN Presents the History of SEGA: World War, IGN
  36. Комп'ютерні гонки на Killer List of Videogames
  37. WEC Le Mans 24 на Killer List of Videogames
  38. Final Lap на Killer List of Videogames
  39. Gifford, Kevin (March 16, 2011). Final Lap Twin. MagWeasel. Архів оригіналу за 2012-10-30. Процитовано 28 April 2012. 
  40. James Cameron: True 3D Gaming Is the Future, Already in Upcoming Avatar Game, Shacknews
  41. Chase H.Q. на Killer List of Videogames
  42. Winning Run на Killer List of Videogames
  43. The History of Papyrus Racing - Page 3. Gamespot. Процитовано 2011-01-30. 
  44. Virtua Racing--Arcade (1992). 15 Most Influential Games of All Time. GameSpot. 2001. Архів оригіналу за 2012-11-24. Процитовано 12 April 2012. 
  45. IGN Presents the History of SEGA: Reap What You Sow, IGN
  46. Top 25 Racing Games... Ever! Part 2. Retro Gamer. 21 September 2009. с. 5–6. Процитовано 2011-03-17. 
  47. Guinness World Records Gamer's Edition, 2009. с. 103. ISBN 978-1-904994-45-9.