Компанія Аведіса Зільджяна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Avedis Zildjian Company
англ. Avedis Zildjian Company
Тип Private
Форма власності приватна компанія
Галузь Musical Instruments
Засновано 1623; 401 років тому (1623), Стамбул, Османська імперія
Засновник(и) Аведіс Зільджян
Штаб-квартира Норвелл
Ключові особи
Список
    • Armand Zildjian (executive)
    • Craigie Zildjian (executive)
    • Debbie Zildjian (vice president)
    • John Stephans (CEO)[1]
Продукція Cymbals, drumsticks
zildjian.com
Мапа
CMNS: Компанія Аведіса Зільджяна у Вікісховищі

Компанія Аведіса Зільджяна (Avedis Zildjian Company, скорочено Zildjian [ˈzɪldʒən[непідтримувані символи]-dʒiən]),[2] — один найстаріших у світі виробників ударних музичних інструментів. Компанію засновав у 1623 році в Стамбулі вірменин Аведіс Зільджян. Зараз компанія Zildjian базується в Норвеллі, штат Массачусетс, США і випускає тарілки, барабанні палички та інші аксесуари для барабанів під брендами Zildjian, Vic Firth та Balter Mallet.[3][4][5][6][7][8]

Історія[ред. | ред. код]

Перші тарілки алхімік Аведіс Зільджян створив у 1618 році.[9] Як і його батько, який також був ковалем, він працював при дворі султана Османської імперії в Константинополі.[10]. Він навчився відливати листи зі сплаву олова, міді та срібла, здатні видавати музичні звуки і при цьому не руйнуватись.[11]. За даними сайту компанії, султан Осман II дав Аведісу прізвище Зільджян, що означає «коваль тарілок» вірменською мовою.[12] У 1623 р. Султан дозволив Аведісу покинути палац і розпочати власний бізнес у вірменському секторі Константинополя.[13][14]

Зілджян виготовляв тарілки для османських військових оркестрів, що складалися з духових та ударних інструментів; ці оркестри належали яничарам, грали для війська, а також улещували музикою османських правителів.[9][15][16]. Зілджян також виробляв інструменти для грецьких та вірменських церков, суфійських дервішів та танцівниць живота османського гарему.[9]

Після смерті Аведіса бізнес і секрети виробництва передавалися з покоління в покоління спадкоємцям чоловічої статі. На початку 19 століття Харутун Зільджян передав його своєму синові Аведісу II.[17]. У 1850 році Аведіс II побудував 7-метрову шхуну, завдяки якій розпочав торгівлю музичними інструментами у Великій Британії[9] а згодом і в інших країнах Європи.[18][19]. Він помер у 1865 році, а оскільки його сини були ще маленькими, компанію очолив його брат Кероп II.[20]. Він представив серію інструментів під назвою K Zildjian, якими користуються класичні музиканти і донині.[9][21]

1900 -ті роки[ред. | ред. код]

Після смерті Керопа (1909)[20] бізнес повернувся до родини Аведіса. Виробництвом музичних інструментів зайнався Арам Зільджян. Після масових вбивств вірменів 1905 року Арам Зільджян був вимушений втікти з Бухареста, де створив невелику ливарню.[22][23][24][12],тоді як константинопольською фабрикою залишилась керувати друга дочка Керопа Вікторія.[17]

У 1909 році один із нащадків Аведіса — Хароутун, виїхав у США, де заснував сім'ю та кондитерський бізнес.[19][25]. У 1927 році він став спадкоємцем сімейного бізнесу Зільджянів[19], і продовжив виробництво тарілок Зільджяна у США, в місті Квінсі, штат Массачусетс[26][27], а 1929 року було створив компанію Avedis Zildjian Co.[28]

Продажі тарілок Зільджяна різко зросли після того, як Рінго Старр використав їх під час виступу гурту The Beatles на шоу Еда Саллівана в 1964 р.[29]. Завдяки цьому виступу компанія отримала величезну кількість замовлень, що дозволило у 1968 році відкрити новий завод у Медуктиці, (Канада).[30]

У 1979 внаслідок конфлікту між братами Робертом і Арманом, компанія розділилась — Арман надалі очолював компанію Zildjian, натомість Роберт заснував компанію Sabian, яка поряд із Zildjian стала одним із світових лідерів з виробництва тарілок.

У 2010 році Зілджян придбав компанію Vic Firth, а у 2018 році придбав компанію Mike Balter Mallet, що дозволило розширити асортимент компанії, включивши палички для барабанів та пластинчатих ударних.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ About page on Zildjian page, 18 Sep 2020
  2. ↑ Pronunciation of zildjian. howjsay.com. Архів оригіналу за 13 Квітня 2018. Процитовано 21 грудня 2010.
  3. ↑ Robert Kreitner, Carlene M. Cassidy (2011). Management (вид. 12th). Mason, OH: South-Western Cengage. с. 35. ISBN 9781111221362. Company, based in Norwell, Massachusetts, is the largest cymbal maker in the world and the oldest continuously family-run business in the United States.
  4. ↑ Lamb, Charles W. (2002). The Subject is Marketing (вид. 2nd Canadian). Scarborough, Ont.: Nelson Thomson Learning. с. 26. ISBN 9780176169558. Avedis Zildjian of Norwell, Massachusetts, can trace its history back to 1623 in Istanbul. It is the world's largest maker of cymbals for drummers and musicians.
  5. ↑ Newsweek, Volume 71, Issues 1-9, 1968, p. 71 «As the only producer of cymbals in the U.S., the Zildjian company dominates a world market rapidly expanding with the proliferation of per- cussionary rock 'n' roll bands.»
  6. ↑ The Music Trades, Volume 135, Issues 1-6, p. 90 «Maintaining its position as the world's largest cymbal producer, the Avedis Zildjian Company has announced an exciting joint venture with Barcus-Berry, Inc.»
  7. ↑ Robert Zildjian Dead: Founder Of Sabian Cymbal Company Dies At 89. The Huffington Post. 29 березня 2013. Архів оригіналу за 25 Травня 2017. Процитовано 25 травня 2013.
  8. ↑ Vic Firth Company and Avedis Zildjian Company Announce Merger. VicFirth.com. Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 21 грудня 2010.
  9. ↑ а б в г д Lara Pellegrinelli (3 серпня 2018). A Family's 400-Year-Old Musical Secret Still Rings True. New York Times (англ.). Архів оригіналу за 3 Серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2018.
  10. ↑ Cohan, Jon (1999). Zildjian: A History of the Legendary Cymbal Makers. Hal Leonard Corporation. с. 7—11. ISBN 978-0-7935-9154-1. Архів оригіналу за 3 Серпня 2021. Процитовано 3 Серпня 2021.
  11. ↑ Charles C. Sharpe (1 листопада 1999). Patent, Trademark, and Copyright Searching on the Internet. McFarland. с. 71–. ISBN 978-0-7864-6261-2. Архів оригіналу за 3 Серпня 2021. Процитовано 3 Серпня 2021.
  12. ↑ а б The Zildjian Brand Journey. Zildjian. Архів оригіналу за 5 Жовтня 2019. Процитовано 6 червня 2020.
  13. ↑ The Zildjian Brand Journey. Zildjian. Процитовано 6 June 2020.
  14. ↑ Down Beat. Maher Publications. 1977. Архів оригіналу за 3 Серпня 2021. Процитовано 3 Серпня 2021.
  15. ↑ The Middle East. IC Publications Limited. 1986. Архів оригіналу за 3 Серпня 2021. Процитовано 3 Серпня 2021.
  16. ↑ SPIN Media LLC (May 1989). SPIN. SPIN Media LLC. с. 19–. ISSN 0886-3032.
  17. ↑ а б Cohan, Jon (1999). Zildjian: A History of the Legendary Cymbal Makers. Hal Leonard Corporation. с. 7—11. ISBN 978-0-7935-9154-1. Архів оригіналу за 3 Серпня 2021. Процитовано 3 Серпня 2021.
  18. ↑ The School Musician Director and Teacher. Ammark Publishing Company. 1973. Архів оригіналу за 3 Серпня 2021. Процитовано 3 Серпня 2021.
  19. ↑ а б в Dev Patnaik; Peter Mortensen (2009). Wired to Care: How Companies Prosper when They Create Widespread Empathy. FT Press. с. 52–. ISBN 978-0-13-714234-7. Архів оригіналу за 3 Серпня 2021. Процитовано 3 Серпня 2021.
  20. ↑ а б Percussive Notes. Percussive Arts Society. 2008. Архів оригіналу за 3 Серпня 2021. Процитовано 3 Серпня 2021.
  21. ↑ The Trade-mark Reporter. United States Trademark Association. 1953. Архів оригіналу за 3 Серпня 2021. Процитовано 3 Серпня 2021.
  22. ↑ Woodwind World-brass & Percussion. Evans Publications. 1975. Архів оригіналу за 3 Серпня 2021. Процитовано 3 Серпня 2021. When it came time to hand down the secret, Kerope had no sons, which resulted in his returning the secret to the sons of Avedis II who by then were old enough to carry on the tradition. Haroutian, who had since become a lawyer, was holding a high post equivalent to Attorney General for Turkey, consequently uninterested. The privilege was then passed to Aram, also a colorful figure in government but for different reasons. Aram was involved with the Armenian underground implicated with attempts to assassinate a powerful and dreaded sultan. The attempt failed and resulted in his fleeing to Bucharest, Rumania.
  23. ↑ Aldridge, John (1994). Guide to Vintage Drums. Hal Leonard Corporation. ISBN 978-0-931759-79-6. Архів оригіналу за 3 Серпня 2021. Процитовано 3 Серпня 2021.
  24. ↑ Flagler, J. M. (6 грудня 1958). A Far Cry from the Corybantes. The New Yorker. Архів оригіналу за 3 Липня 2020. Процитовано 30 червня 2020.
  25. ↑ Anwar, Syed Tariq; Anwar, Susan Martin (September 2011). Evolution of entrepreneurship and organizational configurations at Zildjian, 1623–2010. Journal of International Entrepreneurship. 9 (3): 128. doi:10.1007/s10843-011-0076-z.
  26. ↑ Percussive Notes. Percussive Arts Society. 1965. Архів оригіналу за 3 Серпня 2021. Процитовано 3 Серпня 2021.
  27. ↑ Music Trades. Music Trades Corporation. 1983.
  28. ↑ The United States Patents Quarterly. Associated Industry Publications. 1957. Архів оригіналу за 3 Серпня 2021. Процитовано 3 Серпня 2021.
  29. ↑ Last week's trivia answer. Florida Weekly. 26 червня 2019. Архів оригіналу за 3 Серпня 2021. Процитовано 4 липня 2019.
  30. ↑ James Holland (16 вересня 2005). Practical Percussion: A Guide to the Instruments and Their Sources. Scarecrow Press. с. 84ff. ISBN 978-1-4616-7063-6. Архів оригіналу за 3 Серпня 2021. Процитовано 3 Серпня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Компанія_Аведіса_Зільджяна&oldid=41582081