Комплекс будівель Морського відомства
| Комплекс будівель Морського відомства | |
|---|---|
| 46°58′21″ пн. ш. 32°00′17″ сх. д. / 46.97250° пн. ш. 32.00472° сх. д. | |
| Країна |
|
| Адреса | вул. Набережна, вул. Перша Слобідська. |
| Тип | комплекс будівельd |
| Тип будівлі | громадські, службові, житлові |
| Стиль | архітектура неокласицизму |
| Автор проєкту | К. Акройд |
| Архітектор | Карл Акройд |
| Дата заснування | І п. ХІХ ст. |
| Стан | задовільний |
|
| |
![]() | |
Комплекс будівель Морського відомства — пам'ятка архітектури національного значення[1], розташована в Миколаєві (Україна). Включає браму і мури суднобудівної верфі (1849), чоловічу гімназію (1850) та два корпуси Старофлотських казарм (1850).
Комплекс казарм збудований у І половині ХІХ століття у стилі пізнього англійського класицизму за проектом архітектора Чорноморського адміралтейського департаменту Карла Акройда. Складається з трьох однакових П-образно розташованих будівель. Споруди призначались для матросів флотських екіпажів, у кожному з них розміщувалось від 1200 до 2000 осіб. Комплекс будівель лише третина ансамблю, який планувалось збудувати навколо площі Адміралтейства: реалізації задуму завадила Кримська війна.[2][3]
Брама і мури суднобудівної верфі[ред. | ред. код]
| Брама і мури корабельні | |
|---|---|
| Корабельна брама | |
| 46°58′21″ пн. ш. 32°00′16″ сх. д. / 46.97250000002777170° пн. ш. 32.00472222002777301° сх. д.Координати: 46°58′21″ пн. ш. 32°00′16″ сх. д. / 46.97250000002777170° пн. ш. 32.00472222002777301° сх. д. | |
| Країна |
|
| Місто | Миколаїв |
| Адреса | вул. Набережна |
| Тип | комплекс будівельd |
| Стиль | архітектура неокласицизму |
| Архітектор | Карл Акройд |
| Дата заснування | 1848 рік |
| Статус | Пам'ятка архітектури національного значення |
|
| |
![]() | |
| | |
Брама і мури зведені на місці первісної верфі, побудованої у 1788 р. Брама, що слугувала головним входом Миколаївського адміралтейства, являє собою призматичний об'єм з проїзною аркою посередині і кордергардіями по боках. Проїзд оформлено колонами доричного ордера. Бічні входи оформлені сандриками і наличниками, над ними — рельєфні зображення. Площини стін брами рустовані. На теперішній час брама є головною прохідною Суднобудівного заводу ім. 61 Комунара. Охоронний № 534/1.
Галерея[ред. | ред. код]
Олександрівська чоловіча гімназія[ред. | ред. код]
| Чоловіча гімназія | |
|---|---|
| 46°58′21″ пн. ш. 32°00′16″ сх. д. / 46.97250000002777170° пн. ш. 32.00472222002777301° сх. д.Координати: 46°58′21″ пн. ш. 32°00′16″ сх. д. / 46.97250000002777170° пн. ш. 32.00472222002777301° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку | |
| Країна |
|
| Місто | Миколаїв |
| Адреса | вул. Перша Слобідська, 2 |
| Тип | комплекс будівельd |
| Стиль | архітектура неокласицизму |
| Архітектор | Карл Акройд |
| Дата заснування | 1850 рік |
| Статус | Пам'ятка архітектури національного значення. Пам'ятка історії місцевого значення |
|
| |
![]() | |
| | |
Будівля, зведена для проживання матросів флоту Російської імперії, у 1862 році була передана Олександрівській чоловічій гімназії. Пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 534/2) та пам'ятка історії місцевого значення: у 1882–1887 рр.. у гімназії навчався Віргілій Шанцер.[4]
Споруда П-подібна в плані, триповерхова, складена з камня-черепашника, не тинькована. Поле стін тамбуру оброблено рустом. Фасад фланковано ризалітами. У дорадянські часи при гімназії була облаштована домова церква, в якій на початку XX сторіччя сталася пожежа. У Другу світову війну будівля згоріла. Під час відновлення у 1946 по осі головного фасаду на постаменті встановлено шестиколонний портик доричного ордера, увінчаний трикутним фронтоном.
У радянські часи у будівлі розміщувався Будівельний технікум, нині Будівельний коледж Київського національного університету будівництва і архітектури. У 1985 році за ініціативи колективу технікуму біля входу встановлено пам'ятник Гнату Шевченко, який з 1850 року служив тут матросом у 37-му флотському экипажі. Погруддя є копією першого в Російській Імперії пам'ятника нижньому чину, що встановили у серпні 1874 року біля головних воріт флотських казарм[5]
Галерея[ред. | ред. код]
Старофлотські казарми[ред. | ред. код]
| Старофлотські казарми | |
|---|---|
| Сучасний вигляд першого корпусу | |
| 46°58′21″ пн. ш. 32°00′16″ сх. д. / 46.97250000002777170° пн. ш. 32.00472222002777301° сх. д.Координати: 46°58′21″ пн. ш. 32°00′16″ сх. д. / 46.97250000002777170° пн. ш. 32.00472222002777301° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку | |
| Країна |
|
| Місто | Миколаїв |
| Тип | комплекс будівельd |
| Стиль | архітектура неокласицизму |
| Архітектор | Карл Акройд |
| Дата заснування | 1850 р. |
| Статус | Пам'ятка архітектури національного значення |
|
| |
![]() | |
| | |
Старофлотські казарми були одними з перших монументальних будівель міста. Ансамбль складається з двох триповерхових споруд, що призначались для проживання матросів флоту Російської імперії. За радянських часів у корпусах розташовувалася бригада, зайнята на будівництві та ремонті кораблів ВМС. Охоронні номери 534/3 та 534/4.
Обидві будівлі П-образні, складені з камня-черепашника, нетиньовані. Фасади ритмічно членовані прямокутними віконними отворами, між першим і другим поверхами проходить карниз. Центральні і кутові частини корпусів підкреслені слабко вираженими ризалітами, оформленими плоскими пілястрами.
На початку 2010-х рр. було проведено реставрацію та реконструкцію першого корпусу під музейне містечко. З січня 2012 року у відреставрованому комплексі «Старофлотські казарми» розташовується Миколаївський обласний краєзнавчий музей.
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Морського відомства будівлі. Пам'ятка архітектури національного значення
- ↑ http://ukurier.gov.ua/uk/articles/staroflotski-kazarmi-stanut-misteckim-arsenalom/ О.Івашко. Старофлотські казарми стануть мистецьким арсеналом]
- ↑ А.Шинкаренко. Старофлотские казармы принимают новый экипаж!
- ↑ Перелік пам'яток історії, монументального мистецтва та архітектури, взяті на державний облік по м. Миколаєву станом на 01.01.2015
- ↑ В.Щукин. Шевченко Игнатий Владимирович
Джерела[ред. | ред. код]
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Ил. справ.-каталог. В 4-х т. / Госстрой УССР и др.; Н. Л. Жариков (гл. ред.) и др. — К.: Будівельник, 1986 — Т. 3.: ст. 238–239.
