Комплекс надскупчень Риб — Кита

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Комплекс надскупчень Риб—Кита (англ. Pisces–Cetus Supercluster Complex) — скупчення надскупчень галактик або галактична нитка (чи галактична стіна), яка містить, зокрема, Ланіакею, яка, у свою чергу, містить надскупчення Діви (в якому перебуває наша Галактика) [1].

Відкриття[ред. | ред. код]

Комплекс надскупчень Риб—Кита відкрив астроном Річард Таллі з Гавайського астрономічного університету 1987 року[2].

Розміри[ред. | ред. код]

Розмір комплексу надскупчень Риб—Кита оцінюється приблизно в 1 мільярд світлових років у довжину і 150 мільйонів світлових років у ширину. Це одна з найбільших структур, виявлених у Всесвіті — вона на 370 мільйонів світлових років менша Великої стіни Слоуна і в 10 разів менша Великої стіни Геркулеса — Північної Корони.

Комплекс містить близько 60 скупчень галактик і за оцінками їх загальна маса становить 1018 сонячних мас (у 10 разів більша за масу Ланіакеї). За словами першовідкривача, комплекс складається з п'яти частин:

  1. Надскупчення Риб—Кита.
  2. Нитка Персея—Пегаса, включаючи і надскупчення Персея—Риб.
  3. Ланцюг Пегаса—Риб.
  4. Ділянку Скульптора, зокрема, надскупчення Скульптора і надскупчення Геракла.
  5. Ланіакея (раніше називалася «ділянкою Діви—Гідри—Центавра»), яка містить, зокрема, Місцеве надскупчення галактик, а також надскупчення Гідри—Центавра.

Наше надскупчення Діви масою 1015 мас Сонця становить лише 0,1% від загальної маси комплексу.

Карта[ред. | ред. код]

Карта надскупчень, які входять до складу Комплексу надскупчень Риб—Кита

Див. Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Tully, R. B. (1 квітня 1986). Alignment of clusters and galaxies on scales up to 0.1 C. The Astrophysical Journal 303: 25–38. Bibcode:... 303 ... 25T 1986ApJ ... 303 ... 25T. doi:10.1086 / 164049. Архів оригіналу за 11 Грудня 2015. Процитовано 3 травня 2011. 
  2. John Noble Wilford (10 листопада 1987). Massive Clusters of Galaxies Defy Concepts of the Universe. New York Times. Архів оригіналу за 19 Листопада 2018. Процитовано 10 Лютого 2016.