Комплютенська Поліглотта
Автор | Антоніо де Небріха, Demetrio Ducasd, Hernán Núñezd, Alfonso de Zamorad, Alfonso de Alcalád і Pablo de Coroneld |
---|---|
Країна | Іспанія |
Мова | латина, грецька, іврит і арамейська мова |
Місце | Алькала-де-Енарес |
Видавництво | Алькальський університет[d] |
Видано | 1520 |
Редактор | Франсіско Хіменес де Сиснерос |
Комплютенской Поліглотта (лат. Biblia Polyglotta Complutense)[Прим 1] — перше друковане видання Біблії у вигляді поліглотти, здійснене за бажанням кардинала Хіменеса в 1514–1517 роках і яке побачило світ в 1522 році в іспанському місті Алькала-де-Енарес (римська назва Complutum). Старий Завіт надрукований на чотирьох мовах — єврейський текст Танаха з арамейською таргумам Онкелоса (тільки П'ятикнижжя), латинська Вульгата і грецька Септуагінта; Новий Завіт був опублікований латинською і грецькою мовами. Комплютенской Поліглотта містила перше повне друковане видання грецького Старого і Нового Завіту, але, в силу ряду обставин, у світ вийшла вже після публікації грецького Нового Заповіту Еразма Роттердамського (+1516) і тритомної грецької Біблії Альда Мануція (1518). Поліглотта призначалася для навчальних цілей, була забезпечена греко-латинською, єврейською, арамейською словниками та єврейської граматикою; на полях єврейського і арамейської тексту були поміщені коріння слів. З 600 надрукованих шеститомного поліглотт відоме місцезнаходження щонайменше 97[1]; значна частина тиражу загинула ще в XVI столітті під час аварії корабля при транспортуванні в Італію. Комплютенской Поліглотта стала зразком для наступних багатомовних біблійних видань.
- ↑ Загального заголовка у оригінального видання не було. На титульному аркуші першого тому значилося: лат. Vetus Testamentū multiplici lingua nūc primo impressum, et imprimis Pentateuchus Hebraico Greco atq Chaldaico idiomate, adiūcta vnicuiqsua latina interpretatione, — «Старий Завіт на декількох мовах нині вперше надрукований, і перш за все П'ятикнижжя єврейське і грецьке, також з халдейским мовою, з додаванням до всіх оним латинським перекладом». Три наступні томи Старого Завіту забезпечувалися підзаголовком «Друга частина Старого Завіту...» і далі. (лат. Secūda pars Veteris testamenti... [etc.]) Новий Завіт був озаглавлений: лат. Nouum Testamentum Grece Latine in Academia Complutensi, nouiter impressum — «Новий Завіт грецький [і] латинський в Алькальской Академії знову надрукований». Шостий — словниковий — тому іменувався: лат. Vocabularium Hebraicum atq chaldaicū totius veteris Testamenti cū alijs tractatibus prout infra in prefatione continentur in academia complutensi nouiter impressum — «Словарь еврейский и халдейский ко всему Ветхому Завету, содержащий толкование всех слов, в Алькальской Академии вновь напечатанный».
- ↑ Мецгер, 1996, с. 93.
- Вигуру Ф. Руководство к чтению и изучению Библии. Т. I. Пятикнижие. — Тип. Г. Лисснера и В. Совко, 1916. — Т. 1. — 676 с.
- Мецгер Б. Текстология Нового Завета. — ББИ, 1996. — 325 с. — ISBN 5-87507-011-0.
- The Aramaic Bible: Targums in Their Historical Context. — A&C Black, 1994. — 470 p. — ISBN 9781850754541.
- Hebrew Bible, Old Testament: From the Renaissance to the Enlightenment [1300-1800]. — Vandenhoeck & Ruprech, 2008. — P. 277—291. — 1248 p. — ISBN 9783525539828.
- Hendricks, D. Profitless Printing: Publication of the Polyglots. — 1967. — Vol. 2, no. 2. — P. 98—116.
- Maas, Anthony. Editions of the Bible. — Robert Appleton Company, 1911. — Т. 5. Архівовано з джерела 20 Листопада 2021. Процитовано 5 Січня 2020.
- Reilly, Wendell. Polyglot Bibles. — Robert Appleton Company, 1911. — Т. 12. Архівовано з джерела 7 Січня 2010. Процитовано 5 Січня 2020.
- Wilkinson, R. The Kabbalistic Scholars of the Antwerp Polyglot Bible. — Brill, 2007. — 156 p. — ISBN 9789047422532.
- Complutensian Polyglot Bible Old Testament New Testament. — 1514—1522.
Це незавершена стаття про релігію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |