Комсомольська (станція метро, Кільцева лінія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 55°46′35″ пн. ш. 37°39′22″ сх. д. / 55.77639° пн. ш. 37.65611° сх. д. / 55.77639; 37.65611

Комсомольська
Кільцева лінія

Центральна зала станції
Загальні дані
Тип Колонна трисклепінна глибокого закладення
Глибина закладення 37 м
Кількість платформ 1
Тип платформ(и) острівна
Форма платформ(и) пряма
Довжина платформ(и) 190 м
Ширина платформ(и) 10 м
Дата відкриття 30 січня 1952
Архітектор(и) А. В. Щусев (рос.), В. Д. Кокорин (рос.), А. Ю. Заболотная (рос.), В. С. Варванин (рос.), О. А. Великорецкий (рос.)
Архітектор(и) вестибюлів А. В. Щусев (рос.), В. С. Варванин (рос.), О. А. Великорецкий (рос.)
Інженер(и)-конструктор(и) А. И. Семёнов (рос.)
Станція споруджена Будівництво N24 Мосметробуду
Пересадка на Moskwa Metro Line 1.svg «Комсомольська»,
Ярославський вокзал,
Казанський вокзал,
Ленінградський вокзал
Виходи до Комсомольская площадь,
Час відкриття 5.20
Час закриття 1.00
Код станції 070
Кільцева лінія
Київська  ↔  Київська  ↔  Київська  +зал
     
Російська  ↔  Конюшковська
     
Краснопресненська  ↔  Барикадна
     
ТЧ-4 «Червона Пресня»
     
Білоруська  ↔  Білоруська  +зал
     
Новослобідська  ↔  Менделєєвська
     
Суворівська площа  ↔  Достоєвська
     
Проспект Миру  ↔  Проспект Миру
     
Комсомольська  ↔  Павелецька  +зал  +зал  +зал  +зал
     
Курська  ↔  Марксистська  ↔  Курська  +зал
     
Таганська  ↔  Марксистська  ↔  Таганська
     
Павелецька  ↔  Павелецька  +зал
     
Добринінська  ↔  Серпуховська
     
Жовтнева  ↔  Жовтнева
     
Парк культури  ↔  Парк культури

Комсомольська — станція Кільцевої лінії Московського метрополітену. Відкрита 30 січня 1952 року у складі ділянки «Курська» — «Білоруська». Розташована під Комсомольською площею між станціями «Проспект Миру» і «Курська». Знаходиться на території Красносільського району Центрального адміністративного округу Москви.

Названа по Комсомольській площі, під якою розташована.

Вестибюлі і пересадки[ред.ред. код]

У північному торці станції — сходи, що ведуть в невеликий купольний аванзал. Довгий і широкий коридор виводить з аванзалу до ескалаторного тунелю. Ескалаторний тунель у свою чергу виводить в наземний вестибюль, загальний для обох станцій вузла. Вестибюль об'єднує верх двох ескалаторних тунелів двох станцій, вхід з Комсомольської площі, вихід на площу між Ярославським і Ленінградським вокзалами і вхід з підземного вестибюля з коридорами з обох цих вокзалів[1].

Перехід на Сокольницької лінію можливий в середині залу — через малий ескалатор, потім розташований нижче станції довгий вигнутий коридор і далі з тунельного ескалатору вгору, в підземний циркульний колонний зал з виходом в південний торець «Комсомольської» Сокольницької лінії. В іншій стороні циркульного колонного залу — вихід до Казанського вокзалу .

Технічна характеристика[ред.ред. код]

Конструкція станції — колонна трисклепінна глибокого закладення. У конструкції використано збірне чавунне оздоблення, як лотка використана монолітна плита. Довжина посадкового залу 190 метрів, ширина центрального нефу 11 м (замість характерних для станцій такої конструкції 8 м), висота залу 9 м (замість характерних 5,5 м)[2]. На станції 68 восьмигранних колон (крок становить 5,6 метри)[3]

Оздоблення[ред.ред. код]

Архітектурно станція «Комсомольська» — апофеоз сталінського ампіру, що відрізняється грандіозністю, помпезністю, поєднанням елементів класицизму, ампіру і московського бароко[3].

У наземному вестибюлі восьмикутний об'єм під великим куполом. Купол прикрашений ліпниною і фігурними барельєфами трубящих сурмачів (автор Г. І. Мотовилов). По осі купола дві підвісні люстри у вигляді церковних панікади, по всіх кутках — великі торшери.

Вхід з Ярославського і Ленінградського вокзалів знаходиться всередині вуличного павільйону, що є великою двоповерховою будівлею хрестової форми з двома шестиколонними портиками з боку Комсомольської площі і з виходом до перону Ленінградського і Ярославського вокзалів з ​​протилежного боку. Внутрішнє склепіння вестибюля видається назовні великим куполом сірого кольору. Увінчаний цей купол височенним шпилем з п'ятикутною зіркою. На зірці зображені серп і молот[4].

У куполі склепіння аванзалу зображена червона п'ятикутна зірка з розбіжними в усі сторони золотими променями. У центрі аванзалу підвішена масивна багаторіжкові люстра[1].

Аркади, включають в себе два ряди колон, з'єднані витонченими арками. Вони тримають на собі загальні антаблементи з карнизами, що тягнуться по всій довжині станції. На карнизи спираються підстави склепіння центрального і бічних залів. Склепіння центрального залу в півтора рази вище бічних[3].

Стеля жовтого кольору також прикрашена мозаїчними вставками і ліпниною. Зал освітлений масивними багаторіжкові люстрами, висячими між панно; платформи висвітлюються люстрами меншого розміру. Колони прикрашені мармуровими капітелями і оброблені світлим мармуром, як і стіни станції. Підлога викладена рожевим гранітом. У тупиковій торці залу встановлено бюст В. І. Леніна.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Наумов, 2010, С. 268
  2. Ю. С. Фролов, Д. М. Голицынский, А. П. Лебедев, «Метрополитены», «Желдориздат», М., 2001, стр. 252
  3. а б в Наумов, 2010, С. 264
  4. Наумов, 2010, С. 269

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]



Автошлях Це незавершена стаття з транспорту та руху.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.