Комуністична партія Греції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Комуністична партія Греції
Κομμουνιστικό Κόμμα Ελλάδας
Logo of the Communist Party of Greece.svg
Голова партії: Алека Папаріга
Штаб-квартира: вул. Іракліу, буд. 145, Афіни, Неа-Іонія
Дата заснування: 1918
Ідеологія: марксизм
Друкований орган: «Різоспастіс»
Девіз: Чини опір[1]
Інтернет-сторінка: kke.gr

Комуністи́чна па́ртія Гре́ції (грец. Κομμουνιστικό Κόμμα Ελλάδας) — одна з найстаріших партій в Греції. Офіційний друкований орган — газета «Різоспастіс».

Історія[ред.ред. код]

Була заснована 17 листопада 1918 за революційного підйому під впливом Жовтневої революції в Росії, під назвою Соціалістичної робочої партії Греції, або СРПГ. Другий з'їзд СРПГ у квітні 1920 р. схвалив рішення про приєднання до Комінтерну. З 1920 року партія носила назву Соціалістична робоча партія Греції (комуністична) (СРПГ (к)), а третій надзвичайний з'їзд 1924 року перейменував партію у КПГ. У 19291931 роки КПГ у зв'язку з фракційної боротьбою в керівництві пережила внутріпартійну кризу, подолану при підтримці Комінтерну в 1931 році. Новопризначений лідер Нікос Захаріадіс був твердим сталіністом. В ецй час до лав КПГ приєднався новогрецький поет Янніс Ріцос.

З встановленням в Греції фашистської диктатури генерала Іоанніса Метаксаса у серпні 1936 року КПГ була проголошена поза законом. З 17 тисяч комуністів до початку німецької окупації вціліло не більше 4 тисяч, причому 2 тисячі осіб перебували у в'язницях і концтаборах на островах Егейського моря.

У роки Другої світової війни КПГ була однією з основних сил, які боролися проти іноземних окупантів. За ініціативою компартії 28 вересня 1941 року було створено Національно-визвольної фронт (ЕАМ). У січні 1942 року була створена регулярна партизанська Народно-визвольна армія (ЕЛАС), яка почала збройну боротьбу проти німецьких, італійських та болгарських фашистів. У березні 1944 року ЕАМ утворив Політичний комітет національного визволення. У ході, очолюваної КПГ, антифашистський боротьби грецького народу в країні закладалися основи для встановлення народно-демократичної влади, однак цей процес було перервано збройною інтервенцією англійських військ у грудні 1944 року.

Втручання англійських, а в подальшому американських військ в політичні справи Греції викликали громадянську війну. У жовтні 1946 була створена Демократична армія Греції, яка повела збройну боротьбу проти внутрішньої та зовнішньої реакції. У грудні 1947 року КПГ була знову оголошена поза законом, 40 тисяч комуністів були ув'язнені, десятки тисяч емігрували з країни. Після закінчення громадянської війни у вересні 1949 року центр ваги роботи партії був перенесений на організацію економічних і політичних виступів усіх верств трудящих. Нікос Захаріадіс замінений Апостолосом Грозосом.

Восьмий з'їзд КПГ 1961 року прийняв нову програму КПГ. Після встановлення 21 квітня 1967 військової диктатури «чорних полковників» КПГ вела боротьбу за об'єднання всіх антидиктаторських сил в єдиний фронт задля повалення режиму. Після ліквідації хунти в 1974 році КПГ взяла активну участь у демократичних процесах новоствореної Грецької республіки. На парламентських виборах 1977 року було обрано 11 депутатів-комуністів.

1991 році партія зазнала розколу. Впродовж 1993—1999 років партія утримує третє місце за політичним впливом у Грецькій республіці. На муніципальних виборах 1998 року КПГ отримала 7,5% голосів. На парламентських виборах 2004 року 5.89% — 12 мандатів, 2007 року 8,15% — 22 мандати.

На парламентських виборах 2009 року Комуністична партія Греції здобула 7.54% голосів виборців, відповідно 21 мандат у парламенті.

Генеральні секретарі[ред.ред. код]

Результати на виборах[ред.ред. код]

Рік Тип виборів Голоси % Місця
1926
Грецький парламент
41,982
4.37%
10
1928
Грецький парламент
1.4%
0
1929
Грецький сенат
1.7%
0
1932
Грецький парламент
58,223
4.97%
10
1932
Грецький сенат
3.91
0
1933
Грецький парламент
4.5%
0
1935
Грецький парламент
9.59%
0
1936
Грецький парламент
5.8%
15
1951
Грецький парламент
*
10.57%
10
1952
Грецький парламент
*
9.55%
29
1958
Грецький парламент
*
24.42%
60
1974
Грецький парламент
464,787
9.47%
8
1977
Грецький парламент
480,272
9.36%
11
1981
Грецький парламент
620,302
10.93%
13
1981
Європарламент
729,052
12.84
3
1984
Європарламент
693,304
11.64
3
1985
Грецький парламент
629,525
9.1%
12
Червень 1989
Європарламент
936,175††
14.30%
4
Червень 1989
Грецький парламент
855,944††
13.1%
28
Листопад 1989
Грецький парламент
734,611††
11.0%
21
1990
Грецький парламент
677,059††
10.3%
19
1993
Грецький парламент
313,087
4.5%
9
1994
Європарламент
410,741
6.29%
2
1996
Грецький парламент
380,167
5.61%
11
1999
Європарламент
557,365
8.67%
3
2000
Грецький парламент
379,517
5.53%
11
2004
Грецький парламент
436,573
5.9%
12
2004
Європарламент
580,396
9.48%
3
2007
Грецький парламент
583,815
8.15%
22
2009
Європарламент
425,963
8.35%
2
2009
Грецький парламент
517 154
7.54%
21
2012
Грецький парламент
531 293
8.5%
26[2]
Примітки:
З іншими партіями.
У складі Об'єднаного фронту.
*У складі Об'єднаних демократичних лівих, легального прикриття забороненої КПГ у цей період.
У складі коаліції Об'єднаних лівих.
††У складі Коаліції лівих і прогресу.

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]