Комуністична партія Чилі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комуністична партія Чилі

Partido Comunista de Chile
Країна Flag of Chile.svg Чилі
Голова партії Гільєрмо Тейлер
Ген. секретар Lautaro Carmonad
Дата заснування 1922
Штаб-квартира Сантьяго, Чилі
Ідеологія комунізм
Молодіжна організація Communist Youth of Chiled
Офіційний сайт pcchile.cl

Комуністична партія Чилі (ісп. Partido Comunista de Chile, КПЧ) — ліва політична партія в Чилі. При партії діє молодіжна організація — Комуністична молодь Чилі (ісп. Juventudes Comunistas de Chile), заснована в 1932 році. В палаті депутатів Чилі партія має 3 місця. Партія видає газету «Сіґло» ("El Siglo", «Вік», з 1940).

Серед видатних діячів Коммуністичної партії були письменник Пабло Неруда, чилійський бард Віктор Хара, Луїс Корвалан.

Історія[ред. | ред. код]

Партія була заснована 2 січня 1922 на IV з'їзді Соціалістичної робітничої партії (заснованої у 1912 році) в м. Ранкагуа, який перейменував її на КПЧ. Одним із її засновників був Л.Е.Рекабаррен. У 1922 році КПЧ вступила до Комінтерну. З 192730 та у 1932 році партія працювала в підпіллі.

У 1936 році ввійшла до Народного фронту — антифашистського блоку політичних партій. У 1942 році за ініціативою КПЧ створено Демократичний, альянс — блок КПЧ, Радикальної та Демократичної партій. У 194647 роках комуністи входили до складу уряду. У 194858 роках діяв «Закон про захист демократії», який заборонив компартію. З ініціативи КПЧ у 1953 році був створений Єдиний профспілковий центр трудящих Чилі, а 1956 — Фронт народної дії, який ставив своїм завданням здійснення демократичних перетворень в країні.

Компартія відіграла значну роль у створенні в грудні 1969 року політичної коаліції Народна єдність, яка у вересні 1970 перемогла на виборах і прийшла до влади. В уряді Народної єдності, очолюваному Сальвадором Альенде Ґоссенсом, комуністи обіймали ряд ключових постів. Після військового перевороту 11 вересня 1973 КПЧ зазнала жорстоких репресій. Діючи в глибокому підпіллі, вона вела активну боротьбу проти диктатури Піночета. У 1983 році за ініціативою КПЧ було створено Патріотичний фронт Мануеля Родрігеса (ПФМР), організації, яка почала збройну боротьбу з диктатурою. Однією з найвідоміших акцій фронту став замах на генерала Піночета в 1986 році.

22 жовтня 1990 року партію було легалізовано.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Політичний словник. Редакція: В. К. Врублевський, В.М. Мазур, А. В. Мяловицький. Видання друге. Головна редакція УРЕ. Київ. 1976. стор. 234.