Комікс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комікс про Вікіпедію

Ко́мікс (від англ. comic — комедійний, комічний, смішний; рідше вживається термін англ. sequential art  — дослівно «послідовне мистецтво», яке використовує прийом «далі буде») — послідовність малюнків, зазвичай з короткими текстами, які створюють певну зв'язну розповідь. Тексти, зазвичай, мають специфічну форму «мовної бульки» («мовної хмарки», «мовного димка», виноски; англ. speech balloon), яка передає мову чи думку (мисль) персонажу, заголовків і титрів. Початково комікси використовували карикатури для ілюстрації і розважали цікавими і простими історіями, розвинулись в літературне середовище з багатьма піджанрами.

В залежності від уточнення терміну, походження коміксів в Європі можна віднести до 15 століття. Однак, сучасна форма коміксу (з панелями (панель в коміксі — окремий малюнок чи малюнок з текстами), використанням тексту всередині картинки в «мовній бульці»), як і сам термін «комікс», датується кінцем 19 століття.

В 1854 році виходить перша самостійна книжка-альбом французького художника Ґюстава Доре «Історія Святої Русі» (повна назва «Мальовнича, драматична та карикатурна історія Святої Русі на підставі текстів хронікерів і істориків Нестора, Сильвестра, Карамзина, Сегура і т. д. в 500 рисунках з коментарями» фр. Histoire pittoresque dramatique et caricaturale de la Sainte Russie , d'après les chroniqueurs et historiens Nestor Nikan Sylvestre Karamsin Ségur etc.)[1]. Цей твір вважається одним із перших провісників жанру коміксу (протокомікс).

Чудові серії карикатур данського художника Герлуфа Бідструпа — це фактично комікси майже без текстів.

Визначення[ред. | ред. код]

Графічні романи на продажі у спеціалізованому магазині.

Існує багато визначень коміксу, всі вони в цілому зводяться до того, що комікс — це серія зображень, в якій розповідається якась історія. Комікс — це єдність оповідання і візуальної дії. Скотт МакКлауд, автор книги «Суть коміксу» (англ. Understanding comics), пропонує коротке визначення «послідовні зображення», і повніше — «суміжні малюнки та інші зображення у смисловій послідовності».

У коміксах не обов'язково присутній текст, існують і «німі» комікси з інтуїтивно зрозумілим сюжетом (наприклад, «Арзак» Жана Жиро). Але найчастіше, пряма мова в коміксі передається за допомогою філактер — «словесної бульбашки», яка «видувається» з вуст персонажа. Слова автора зазвичай поміщають над, або під кадрами коміксу. Стандартний комікс має розмір 17х26 см.

Комікси можуть бути будь-якими і за літературним жанром, і за стилем малювання. У вигляді коміксів адаптуються навіть твори класиків літератури. Але історично склалося, що найпоширеніші жанри коміксу — пригоди та карикатура. Цей стереотип довго псував репутацію коміксів. Малюнок у коміксах має деяку частку умовності. Він спрощується для швидкості малювання і зручності сприйняття та ідентифікації читача з персонажем.

За об'ємом комікси варіюються від коротких «стрипів» до об'ємних графічних романів і серіалів з безліччю випусків.

Комікс тісно пов'язаний з кіно, і особливо з мультиплікацією. Як відзначає все той же МакКлауд, «Фільм на плівці — це дуже повільний комікс. Простір для коміксу означає те саме, що час для фільму». В англійській мові, слово «cartoon» — «карикатура» може означати і комікс, і мультфільм. В основі ж практично всіх японських мультфільмів «аніме» лежить екранізація японських коміксів «манга».

Стандартний склад коміксу[ред. | ред. код]

  • Обкладинка — передає основний зміст коміксу. Крім малюнка на обкладинці можуть перебувати: назва, емблема фірми, ціна, реклама, дата, підписи художників. Обкладинка може бути на двох аркушах, права сторона обкладинки «лицьова», ліва «тильна».
  • Фронтиспис — малюнок перед титульним листом. Дає змогу читачеві більше дізнатися про комікс.
  • Титульний лист — на ньому можуть бути: короткий вступ, імена авторів, художників, контуровщиків тощо. Може супроводжуватися невеликими ілюстраціями.
  • Основна частина — сторінки, кількість яких необмежена, але в стандартних коміксах їх від 20 до 40.
  • Pin-Up Page — додаткові малюнки від основних художників, або від інших людей, що мають якийсь стосунок до коміксу, наприклад, альтернативні варіанти обкладинок.

Види коміксів[ред. | ред. код]

  • Single — це тоненькі комікси (як звичні невеличкі журнали) приблизно від 20 сторінок до 50.
  • TPB (англ. Trade Paper Back) — ці комікси товстіші, у м'якій обкладинці (але вона щільніше, ніж у сінглів). Іноді це просто довгі історії (від 90 сторінок) або зібрані в одній книзі кілька сінглів, тобто кілька частин.
  • Hardcover — багатосторінкові комікси, у твердій, як у стандартній книзі, обкладинці.

Історія[ред. | ред. код]

Робота з книги Рудольфа Топлера Histoire de Monsieur Cryptogame, 1830

Виникнення[ред. | ред. код]

Послідовне зображення картин на Колоні Траяна, що була встановлена у 133 році у Римі.

Хоча історії в картинках відомі з давнини, наприклад у формі лубка, або ілюстрованих житіїв святих, комікси у сучасному розумінні цього слова оформилися в першій половині 19 століття. Першим виданням, що спеціалізувалося на такій формі стало «The Glasgow Looking Glass», засноване в 1825 році.[2] У другій половині 19 століття з'явилися комікси з постійними героями, наприклад, «Жовтий малюк», що був створений Ричардом Фелтоном Аутколтом у 1895 році, і друкувався в газеті New York World, а пізніше в New York Journal-American. Першим виданням, присвяченим пригодам одного героя став британський комікс «Ally Sloper's Half Holiday» Чарльза Росса, що розповідав про пригоди лінивого та шахраюватого Александра Слопера, і виходив з 1884 року.

Хоча з'явилися комікси в Європі, найбільшого розвитку ця індустрія зазнала в США.

Хронологія розвитку індустрії коміксів у Європі[ред. | ред. код]

Хронологія розвитку індустрії коміксів у США[ред. | ред. код]

  • 1892 рік — надруковано перший американський комікс «Ведмежата і тигр» у журналі «The San Francisco Examiner»
  • 1907 рік — комікс «Mutt and Jeff» починає виходити в «San Francisco Chronicle», і стає першим коміксом, що виходить щоденно.
  • 1922 рік Журнал «Comic Monthly» починає регулярно виділяти колонку спеціально для коміксів.
  • C 1929 по 1933 роки Джордж Делакот надрукував 36 випусків коміксу під назвою «The Funnies» — це було першим кольоровим окремим виданням коміксу.
  • 1933 рік Цю ідею підхопили працівники Нью-Йоркської фірми Eastern Colour Printing Company. Вони надрукували комікс на тридцять дві сторінки «Funnies On Parade» накладом 10 тисяч примірників, який незабаром виріс до чверті мільйона. Комікси почали розкуповувати за лічені дні.
  • З 1933 по 1940 роки Комікси почали друкуватися регулярно в різних газетах і видаватися окремими книжками. Але найголовніше те, що почав виходити щомісячний журнал «Famous Funnies», тираж якого був вже спочатку великим (400 тисяч примірників).

Золота доба коміксів[ред. | ред. код]

Супермен в «Action comics»

Головною зміною, що визначає цю епоху, є перехід від гумористичних та саркастичних історій до героїчних і пригодницьких.

  • 1938 рік З'явився ще один журнал — «Action Comics» — основним героєм якого був Супермен, а трохи пізніше з'явився похмурий герой — Бетмен.
  • З 1944 по 1952 роки Цілий шквал нових суперкоміксів, таких як «Капітан Америка», «Дивовижна жінка», серіал «Військових коміксів», «Поліцейських коміксів» і цілий набір героїв мультфільмів: «Кролик Баґз Банні», «Каченя Дональд», «Міккі Маус», «Свинка Поркі» тощо. Серії патріотичних, антивоєнних, антифашистських коміксів, перші появи комікс-страшилок з лиходієм Франкенштейном і багато іншого.
  • 1953-1959 роки Невеликий спад у продажу коміксів через відносно низьку їх якість.

Срібна доба коміксів[ред. | ред. код]

Комікси про супергероїв, що на деякий час поступилися детективним та хоррор-коміксам, знов стають популярними, через підсилення цензури. Винайдене поняття «мультивсесвіту» у світі коміксів, завдяки чому з'явилася можливість перезапустити багато серій, що стали занадто одноманітними, і почати їх з чистого листа, дозволяючи інакше розкрити персонажів.

Бронзова доба коміксів[ред. | ред. код]

Ослаблення цензури сприяло тому, що комікси знов почали переходити до більш «дорослих» тем — зловживання алкоголем і наркотиками, забруднення довкілля, расизм.

  • 1970 Новий бум зробив серіал коміксів «Конан-Варвар» за романом Роберта Говарда.
  • 1970-1980 роки Починається скажена конкуренція на комікс-бізнесі між двома найбільшими компаніями «Марвел» і «Делл». «Делл» починає перевидавати комікси 30-х — 50-х років, а «Марвел Комікс» відповідає на це серією оригінальних і цікавих пригод Людини-Павука.
  • 1977 рік За три місяці до виходу сенсаційного фантастичного фільму Джорджа Лукаса «Зоряні війни» компанія «Марвел Комікс» приступила до видання серії коміксів за сценаріями цього фільму. «Зоряні війни» перевершили всі очікування, побивши всі рекордні тиражі. Агентство Warner Communications також не дрімало, залучаючи читачів персонажами Халк, Доктора Стрендж, Діка Трейсі і Флеша Гордона. Згодом і за цими коміксами були зняті художні та мультиплікаційні фільми. Навіть музичний журнал «Heavy Metal» порадував авангардною комікс-книгою найкращих європейських художників.
  • 1980 — 1990 роки Індустрія коміксів у повному розквіті.
  • 1984 рік Справжню сенсацію створили «Черепашки-ніндзя», яких випустила в світ Mirage Studious, автори сценарію Кевін Істман і Пітер Лерд. Випускається серіал коміксів, виходять однойменні мультсеріал (1987) та художній фільм (1991).

Сучасна доба коміксів[ред. | ред. код]

Історії коміксів стають ще темнішими, персонажі — психологічно складнішими, на відміну від «чисто добрих» та «чисто злих» попередників. Сама індустрія стає значно прибутковішою, з'являється велика кількість фільмів і ігор по коміксах, творці коміксів стають більш загальновідомими.

  • 1986 рік — виходить перший епізод коміксу «Хранителі», що вважається початком ери.
  • 1988 рік Компанія Mirage Studious, продає частину прав на Черепашок-ніндзя «Archie Comics». Комікс під її егідою називався «TMNT Adventures». Власне з цієї серії почалося поширення коміксів про TMNT по інших країнах. У Великій Британії ці комікси випускала марка «Fleetway Publications».
  • 1989 рік став п'ятдесятою річницею Бетмена. До цього року був приурочений цикл коміксів і знято художній фільм « Бетмен», в якому брали участь такі знамениті актори як Майкл Кітон (Бетмен) і Джек Ніколсон (Джокер), фільм став найкасовішим в списку американського прокату за всю історію кіно у поточний рік.
  • 1990 рік Виходить серія «Класика в ілюстраціях», яка включала в себе «Мобі Дік», « Ворон», поеми Едгара По, «Великі надії» Діккенса, «Аліса в Задзеркаллі» Льюїса Керрола.
  • 1993 рік Метт Ґрейнінґ (автор коміксу «Життя в Аду») разом з колегами, створює «Bongo Comics Group». Вони випускають безліч коміксів на основі мультсеріалу «Сімпсони». А пізніше «Футурама».
  • 2000 рік Marvel Comics перезапускає найпопулярніші класичні комікси, для сучасного покоління. Під загальною назвою Ultimate Marvel (Сучасні)

Компанія «Dark Horse» починає друкувати комікси за мотивами фільмів, таких як «Чужий», «Хижак», «Термінатор». У той час, коли комікс-компанії змагаються між собою, «Walt Disney Company» займається випуском дитячих історій з Міккі Маусом, Гуфі, Дональдом Даком та іншими своїми персонажами, перебуваючи наче поза конкуренцією.

Рок-музика — ще одна тема, яка зустрічається в коміксах 90-х років, історії у картинках видані практично про всіх рок-зірок. У коміксах навіть були відбиті майже всі теми та події в Перській затоці у 1990 році, особливо гостро вони були сприйняті американцями. Також з'явилися комікси з ухилом у порнографію та насильство. Це привернуло увагу Інституту Американської Цензури в галузі мистецтва. Були прийняті жорсткі заходи — на обкладинках найбільш «сміливих» коміксів стоять написи «Лише для дорослих» (англ. Adults only!).

Комікси українською[ред. | ред. код]

Джеронімо Стілтон роздає автографи тепер уже й в Україні, на ХХІІ Форумі Видавців у Львові

За словами Бориса Філоненка, арткритика та аспіранта ХНУ ім. В. Н. Каразіна, станом на 2014 рік феномену коміксів в Україні як такого ще не було й ті поодинокі спроби, які існували, то були окремі експерименти окремих людей, але аж ніяк не масова культура".[3] З Філоненком погоджується Олена Колесник, професор кафедри теоретичної, прикладної культурології і музикознавства Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, яка наголошувала що станом на 2013 рік «український комікс та графічний роман знаходяться [ще] в стані формування».[4]

Все ж, графічні романи, комікси та манга поступово стають елементом масової української культури. Цьому посприяли, зокрема, хвиля успішних екранізацій коміксів Marvel та DC, які мали значний успіх в українських кіноманів. Інтерес до коміксів також дав поштовх до створення коміконів, НФ/фентезі та косплей-фестивалів в Україіні. Зокрема за останні кілька років з'явилися львівський фестиваль косплею ANICON (з 2009 року), київський фестиваль науково-фантастичної літератури LiTerra (з 2014 року), київський фестиваль ґікової культури Kyiv Comic Con (з червня 2015 року), івано-франківський фестиваль фентезі літератури «Brama» (з 2017 року), київський фестиваль Kyiv Comix Con,[5] київський фестиваль Comix Fest,[6] київський фестиваль ґікової культури Comic Con Ukraine (з 2018 року) тощо.

Україномовні комікси та графічні романи почали набирати популярність лише на початку 2010-их. Так протягом 2010-х з'явилися перші видавництва, що розпочали випускати україномовні графічні романи: трилогія «Даогопак» (2012—2016) та «Чуб: Зоряна байка про козака Чубенка» (2013) від видавництва NebesKey; «Війна богів» (2015),[7] трилогія «Козаки на орбіті» (2013—2016),[8] збірка «Саркофаг» («Сон», «Світ 912» та «Саркофаг», 2016) від Андрія Данковича;[9] «Патріот. Атака Клонів» (2014) та «Патріот. Ренегат» (2016) від Вадима Назарова; «Герой поневолі»; (2014) від видавництва Леополь[10] Максим Оса (прим.: переклад з російської) (2011 та 2016) та «Звитяга. Савур-Могила» (прим.: двомовний, російсько-український) (2015) від видавництва Асґардіан комікс тощо.[11] Також у 2013 автори та видавці брати Капранови презентували коміксову версію історії України під назвою «Мальована історія Незалежності України».[12]

Одним з перших коміксів на основі роману, став комікс «Ворошиловград» за мотивами роману Сергія Жадана, що вийшов у 2012 році.[13]. Авторами коміксу стали митці з Польщі Мартін Сурма (ілюстрації) та Артур Вабік (сценарій та консультації)[14]. Комікс був виданий в Україні та Польщі накладом у 1000 примірників у кожній з країн, де книжка була розповсюджена безкоштовно[14]. Оригінальний комікс було офіційно викладено в мережу Інтернет його авторами[15].

Наприкінці 2010-их українською нарешті почали перекладатися та видаватися всесвітньовідомі комікси. Видавництво «Ірбіс Комікси», починаючи з 2015 року, почало видавати по ліцензії українською мовою всесвітньо відому серію коміксів «Джеронімо Стілтон» видавництва Papercutz, присвячену відомим подіям та особистостям в історії людства. Станом на 2018 рік українською вийшли майже всі комікси серії — «Відкриття Америки», «Таємниця Сфінкса», «Шахраї в Колізеї», «Слідами Марко Поло» та «Динозаври наступають» тощо.[16][17]. Окрім того, видавництво «Ірбіс Комікси» з 2016 році також видає по ліцензії українською мовою відому бельгійську серію коміксів «Смурфики» видавництва Papercutz. Станом на 2018 рік українською вийшли вже 6 коміксів з серії.[18]

У грудні 2016 року «Рідна Мова» (разом з видавництвом «Махаон-Україна» є підрозділом російської видавничої групи «Азбука-Аттікус») отримало екслюзивні права на переклад коміксів DC Comics українською мовою. Перші примірники DC коміксів українською з'явилися навесні 2017 року.[19] Наприкінці 2017 року «Рідна Мова» отримала також ексклюзивні права на переклад українською мовою коміксів «Vertigo» (Імпринт DC Comics).

У липні 2017 року вийшов графічний роман авторства Чака Поланніка Бійцівський клуб 2: графічний роман у видавництві КСД.[20][21] Графічний роман «Бійцівський клуб 2» став першим перекладом графічного роману українською.

У лютому 2018 році українське представництво британського видавництва коміксів «Fireclaw» отримало ексклюзивні права на переклад коміксів Marvel Comics українською мовою від Panini Comics, власника ліцензії на переклади коміксів Marvel італійською, французькою, німецькою тощо. Першим коміксом Marvel Comics перекладеним українською мовою став легендарний комікс «Людина-павук».[22][23][24]

У 2018 році Видавництво «Vovkulaka» отримало ексклюзивні ліцензійні права на переклад коміксів Dark Horse Comics українською мовою. Першим коміксом видавництва Dark Horse Comics перекладеним українською мовою став американський комікс Відьмак на основі романів Анджея Сапковського.[25][26]

Список україномовних коміксів[ред. | ред. код]

До списку увійшли всі україномовні комікси видані до і після здобуття Україною незалежності:[27][28][29][30]

Україномовні в оригіналі

Станом на 2018 рік, в Україні діють наступні видавництва що спеціалізуються на випуску україномовних коміксів (в оригіналі чи в перекладі):

  • Часопис «Америка»: «України в боротьбі» (1953)
    • перевидано у 2007 році в Спілкою української молоді
  • Часопис «Крилаті»: «Вбивства з наказу КДБ» (1978)
    • перевидано у 2008 році в Спілкою української молоді
  • Видавництво Веселка: Де ростуть пиріжки з маком (1982), серія книг про пригоди Хрюші (Кому дістався гостинець? (1983), «Як вітатися з Їжачком» (1984), Дружок-годинничок (1984), Як Хрюша скарб знайшов (1989), Як Хрюша зиму зимував (1991)), Як дружити з дракончиком (1984), Чарівна кулька (1989)
  • Журнал «Соняшник»: «Похід князя Олега на Царгород» (1991)
  • МП Хортиця: «Бій богатирів» (1992)
  • МСП «Козаки»: «Марко Пиріг, запорожець. Як Пиріг став Пирогом» (1992);
    • довша версія цього коміксу у тому ж видавництві «Як Пиріг став Пирогом» (2003)
  • Видавництво «Україна»: «Облога печенігами Києва» (1992)
  • Журнал КОКА (додаток «Пригоди в коміксах»): «Країна чарівників» (1992)
  • ВЦ "Фенікс Лтд.: «Комікс-збірка» («Майкл 1», «Комп'ютер-гільйотина», «Жах»; 1993)
  • Часопис «Молода Галичина»: «Повернення Мамая» (1993)
  • «Молода січ»: «Святослав і вікінг» (1993)
  • «Збруч»: «Мамай Змієборець — Кіква» (1993)
  • Видавництво «Генеза» (журнал «Мандрівник» № 6): «Страшна помста» (1993) прим.: паралельно двома мови, українською та англійською
  • Видавництво «Генеза» (журнал «Мандрівник» № 7): «Вій» (1993) прим.: паралельно двома мови, українською та англійською
  • Видавництво «Генеза» (журнал «Мандрівник» № 8: «Ніч перед Різдвом» (1993) прим.: паралельно двома мови, українською та англійською
  • Видавництво «Генеза» (журнал «Мандрівник» № 9): «Тарас Бульба» (1993) прим.: паралельно двома мови, українською та англійською
  • Часопис «Робітнича газета»: Буйвітер (1995)
  • Видавництво «Грані-Т»: серія «Класні комікси» («Захар Беркут», «Кайдашева сім'я», «Конотопська відьма», «Мина Мазайло», «Ніч проти Різдва», «Москаль-чарівник», «Хазяїн»; 2007—2009)
  • Видавництво «Книга»: «Мені тринадцяте минало» (2008)
  • Видавництво «Фрески»: «Лис Микита» (2008)
  • Видавництво «Зелений пес»: Босоногий Ген (2 з 10 томів; 2009), «Мальована історія Незалежності України» (2013)
  • Видавництво «Перо»: Бізенгаст, Warcraft. Легенди, Зоряний шлях. До нових зірок, Поцілунок вампіра: Кровні брати, Принцеса Аі. Поневіряння, Персиковий пух, «Ангели ковчега», «Ван-Вон Хантер» (2010)
  • ГО «Форму видавців» / КМО «Rita Baum»: «Ворошиловград» (2012)
  • Видавництво Асґардіан комікс / Ugar Production: Максим Оса (прим.: переклад з російської; 2011 та 2016), «Звитяга. Савур-Могила» (прим.: двомовний, російсько-український; 2015), «Воля: The Wіll» (2017), «Княжа Воля: Легенди Хом'якиєва» (2018)
  • Видавництво NebesKey: трилогія «Даогопак» (2012—2016), «Чуб: Зоряна байка про козака Чубенка» (2013)
  • Вадим Назаров (самвидав): «Патріот. Атака Клонів» (2014), дилогія «Патріот. Ренегат» (2016)
  • ГО "Вірні Традиціям" (самвидав):"Кіборги.Історія Трьох" (2016), "Кіборги.Незламні:Місія-ДАП.29.11.14"(2017), дилогія "Кіборги.Початок.26.05.14»"(2016-17),"Кіборги.Штурм.17.01.2015"(2017), "Кіборги.Хроніки 3 полку.26.05.2014"- том 1(2018), "Кіборги.Хроніки 3 полку.29.07.2014"- том 2 (2018).
  • В'ячеслав Кокошкін (самвидав): багатосерійна серія «Оселя грішників» (2018)
  • Видавництво Леополь: дилогія «Герой поневолі» (2014—2017)
  • Видавництво Кальварія: «Неймовірні пригоди Тягнизуба» (2017)
  • Видавництво 5KMT: серія «Троє проти Зла» (2017),
  • Видавництво «Ірбіс Комікси»: «Володимир, князь Київський» (2017)
  • Видавництво hunta.in.ua: «Охоронці країни. Хранителі» (2016—2018)
  • Видавництво ЦивілізаХія: дилогія «12! Поїхали» (1-ша частина «Хакер», 2-га частина «Алекс», 3-тя частина «Гопота»; 2017—2018)
  • Видавництво Vovkulaka: трилогія «Серед овець» (2017—2018), Банда (2018), Відлюдники (2018), Тиша (2019), Пітмен (2019)
  • Видавництво UA Comics: трилогія «Козаки на орбіті» (2013—2016), «Війна богів» (2015), збірка «Саркофаг» («Сон», «Світ 912» та «Саркофаг», 2016), «Сага про Сонценосців» (2017), Зомбі-Україна (прим.: лише epub; 2018), «Фартман» (2018), «Хроніки Аптауна» (2018), «Мор» (2018)
  • Видавництво Рідна Мова / FLAT Company: «Укрмен. Початок» (2018)
  • Видавництво Northern Lights / серія: «ПараБлог» (2018)
В перекладі українською

2015-2017[31]

2018

  • Видавництво «Чорним по Білому»: «Скеггі Згуба» (2018)

Комікс-мейджори DC Comics / Marvel Comics / Dark Horse Comics

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. indyworld.com Gustave Doré's «Holy Russia» by Bill Kartalopoulos. INDY Magazine, Summer 2004 (англ.)
  2. World's first comic book from Glasgow in spotlight — The Scotsman, 24 червня 2013 (англ.)
  3. Борис Філоненко: Робити комікси з національними героями зараз на часі — Читомо, 03.11.2014
  4. Колесник О. С. Поетика графічного роману: синтез мистецтв та транспозиція // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. — 2013. — Вип. 31. — С. 301—306.
  5. Kyiv Comix Con у Facebook
  6. Comix Fest у Facebook
  7. Андрій Данкович: «Індустрія коміксів в Україні тільки зароджується» — ТРК «Вежа», 29/09/2016
  8. Друкована версія коміксу «Козаки на орбіті» вже доступна! — Буквоїд, 28.03.2013
  9. Комікси Андрія Данковича
  10. Леополь: Герой поневолі
  11. Офіційний сайт видавництва Асґардіан комікс
  12. У Києві презентували комікс із історії України // Радіо свобода, 2013
  13. Луганськ перетвориться на «Ворошиловград». ЛітА́кцент. 2012-05-11. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-12. 
  14. а б Мартін Сурма та Артур Вабік створили комікс за романом Сергія Жадана Ворошиловград. День. 2012-09-05. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-12. 
  15. Мальовничий «Ворошиловград». Форум видавців. 2012-06-22. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-12. 
  16. Представник видавництва «Ірбіс Комікси» про серію коміксів про Джеронімо Стілтона для ТРК Львів (відео)
  17. Форум видавців-2015: ринок ожив, конкурує і експериментує — Читомо, 2015
  18. Сторінка «Чорних смурфів» на офіційному сайті видавництва
  19. DC comics перекладуть українською мовою — День, 1 грудня, 2016
  20. «Бійцівський клуб-2» та «Егоїстичний ген». 10 популярних книжкових новинок українською. 10 найочікуваніших новинок від видавництва «Клуб Сімейного Дозвілля», які вийдуть до «Книжкового Арсеналу» — espreso.tv, 16 травня 2017
  21. Чак Поланік. Бійцівський клуб 2: графічний роман. Переклад з англійської: Анастасія Рогоза. Харків: КСД, 2017. 280 стор. ISBN 978-617-12-3149-8
  22. Комікси Marvel видаватимуть українською — Gazeta.ua, 22 лютого 2018
  23. В Україні запустили серію коміксів про Людину-Павука — Читомо, 22.02.2018
  24. Про нас - Fireclaw україномовні комікси видавництво Фаеркло Україна. Fireclaw. Процитовано 2018-07-10. 
  25. Українське видавництво взялося за комікс про «Відьмака» // День, 3 липня 2018
  26. Графічна новела «Відьмак. Дім зі Скла» вийде українською // ЛітАкцент, 02.07.2018
  27. Олександра Ринк. Таємна історія українських коміксів. Від середньовіччя і до «Сендмена» — Vergigo, 27.11.2017
  28. Костянтин Родик. Український комікс: сьома спроба — Україна молода, 20.02.2013
  29. Даогопак та інші українські комікси — Das ist fantastisch! Fairy.: Альманах україномовної фантастики #3 (2016/2017). 235 стор.: сс. 110—114
  30. Огляд україномовних коміксів 2017 року — Das ist fantastisch! Fairy.: Альманах україномовної фантастики #4 (2017/2018). 245 стор.: сс. 156—167
  31. Каталог україномовної фантастики — 2017, ukrfantclub.com.ua, 2017

Посилання[ред. | ред. код]