Комісія зі збереження морських живих ресурсів Антарктики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Комісія зі збереження морських живих ресурсів Антарктики, АНТКОМ (англ. Commission for the conservation of Antarctic marine living resources, CCAMLR) — міжурядова організація, яка відповідає за виконання положень Конвенції про збереження морських живих ресурсів Антарктики та здійснює контроль за промисловою та науково-дослідною діяльністю у межах районів, на які розповсюджується дія Конвенції.

Історія створення[ред. | ред. код]

З 1819 р. по 1821р. проведена антарктична експедиція на чолі вчених мореплавців Ф.Беллінсгаузена та М. Лазарева, під час якої був відкритий шостий материк — Антарктида.

Початок ХХ ст. — Нова Зеландія, Австралія, Аргентина, Чилі, Франція, Велика Британія, Норвегія висунули територіальні претензії на райони Антарктиди, які складали 4/5 усієї її території.

1959 р. — у Вашингтоні відбувають переговори між 12-ма країнами, оголосившими  Антарктику сферою своїх інтересів. У результаті  між країнами підписується Договір про Антарктику, якій набрав чинність у 1961 р.

1964 р. — підписані Узгоджені заходи зі збереження флори та фауни Антарктики, які почали діяти тільки з 1982 р.

В період з 1960 р. по 1970 р. помітно зростає промисловий вилов риби та масштабний вилов криля у Південному океані

1980 р. — в Австралії підписується Конвенція про збереження морських живих ресурсів Антарктики[1].

Метою підписання документа був захист популяції криля від надмірного вилову у Південному океані з комерційною метою, враховуючи що криль — основне джерело харчування риб, птахів, тюленів та інших морських мешканців.

Для слідкування за реалізацією положень Конвенції приймається рішення про створення Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики.

Діяльність[ред. | ред. код]

АНТКОМ співпрацює з 17 урядовими та 3 неурядові організаціями, серед них:

 АНТКОМ на сьогоднішній день реалізує такі програми[2]:

  • Програма з мічення риб
  • Програма з морських відходів
  • Програма з  моніторингу екосистем
  • Система з міжнародного  наукового нагляду – важливіший дієвий метод отримання наукових даних, необхідних для вивчення впливу промислу на екологію в цілому та популяцію цільових видів риб і залежних видів морських мешканців.
  • Заходи зі збереження підтримують дієвість моніторингу та систем спостереження. Країни-учасниці впроваджують системі спостереження та контролю, як:

-ліцензування суден

-моніторинг за пересуванням та станом суден 

-порядок нагляду за вантажними роботами на суднах

-інспекційний нагляд

-оформлення документів на вилов 

Члени[ред. | ред. код]

Країни отримують статус члена АНТКОМ після ратифікації Конвенції про збереження морських живих ресурсів Антарктики[1] або приєднання до неї.

Члена АНТКОМ є  Європейський Союз та 24 держави:  Україна, Велика Британія, Австралія, Бельгія, Швеція, Франція, Польща, Німеччина, Польща, Норвегія, США, Бразилія, Аргентина, Нова Зеландія, Китай, Чилі, Індія, Італія, Японія, Уругвай, Росія, Корея, Намібія, ПАР, Іспанія.

Перераховані держави сплачують щорічні внески та мають право брати участь у процесі затвердження рішень.

Країни, які офіційно заявили про дотримання положень Конвенції та взяли юридичне зобов'язання, але без відповідної процедури підписання документа, працюють у форматі приєднаних до Конвенції: Канада, Фінляндія, Нідерланди, Болгарія, Острови Кука, Маврикій, Пакистан, Греція, Панама, Вануату, Перу.

Участь України у Комісії по збереженню морських живих ресурсів Антарктики[ред. | ред. код]

  • Дата набуття Україною членства: 22.05.1994 р.;
  • Підстава для набуття членства в міжнародній організації: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3937-12 Постанова Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3937-XII "Про участь України у Конвенції про збереження морських живих ресурсів Антарктики 1980 року";
  • Статус членства: Повноправний член;
  • Характер фінансових зобов'язань України: Сплата щорічного членського внеску;
  • Джерело здійснення видатків, пов'язаних з виконанням фінансових зобов'язань: Загальний фонд Державного бюджету;
  • Вид валюти фінансових зобов'язань: Австралійський долар;
  • Обсяг фінансових зобов'язань України на 2017 рік: 128 200,00;
  • Обсяг невиконаних Україною у попередні роки фінансових зобов'язань: 162 610,24;
  • Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за виконання фінансових зобов'язань: Державне агентство рибного господарства України.[3]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]