Перейти до вмісту

Комітет незаможних селян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Членський квиток організації незаможних селян Олександрійської округи Катеринославської губернії, 1924 рік.

Коміте́ти незамо́жних селя́н (КНС, комнезам) — орган Радянської влади на селі в Україні в 1920–1933 роках.

На підставі декрету ВУЦВК від 9 травня 1920 року були організовані волосні та сільські комітети незаможних селян (скорочено СКНС[1])<ref>[2]. Через зміни адміністративно-територіального устрою у 1923 році волосні КНС ліквідовані та створені окружні (скорочено окркомнезами) та районні комітети незаможних селян. У 1930 році окружні комнезами припинили свою діяльність. Районні та сільські КНС було ліквідовано Постановою ВУЦВК від 8 березня 1933 року після завершення суцільної колективізації[3].

Комітети незаможних селян були частиною адміністративного механізму, створеного більшовиками у формі тимчасових надзвичайних органів, наділених широкими повноваженнями. Комнезами займалися розподілом між бідняками конфіскованих панських та надлишків куркульських земель, приладдя, худоби, зерна, допомагали бідноті обробляти землю і збирати врожай. Це здійснювалося з метою розколу селян.

Документи свідчать, що каральним органам рекомендувалося у своїй діяльності спиратися на комнезами[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Членський квиток організації незаможних селян Катеринославщини

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Голодний мор 1932–1933 років на Кіровоградщині. Мовою архівних документів: Збірник документів і матеріалів / Редакційна колегія: Тетяна Дмитренко, Тамара Чвань, Євгенія Шустер. — Кіровоград : Державний архів Кіровоградської області, 2008. — 398 с. — 300 прим. — ISBN 978-966-8225-31-4.
  2. Комітети незаможних селян України (1920–1933), 1968, с. 7—9.
  3. Державний архів Дніпропетровської області: Путівник, 2009, с. 52.
  4. Круцик, 2011, с. 117.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]