Конан Варвар (персонаж)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Конан
Портрет
Творець: Роберт Говард та послідовники
Стать: чоловіча
Національність: кіммерієць
Роль виконує:
У кіно
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Ко́нан (англ. Conan) — персонаж творів американського письменника-фантаста Роберта Говарда.

Конан — темноволосий та блакитноокий воїн племени кімерійців. Цей варвар живе в Гарборійську добу (приблизно 12 000 років тому) й походить із Кімерії — це північна гірська країна давнього світу. Він дуже сильний та вправний з різною зброєю. У своїх пригодах Конан подорожує величезними просторами тодішніх земель і потрапляє в різні казкові пригоди, що з них він виходить переможцем.

Говард написав кілька оповідань про Конана. Після Говарда ще кілька письменників повели далі пригоди цього героя. За мотивами оповідань про Конана малювали комікси, фільмували кіна та серіал.

Особистість[ред.ред. код]

Зовнішність Конана описувалася Говардом часто і детально. Це високий мускулистий чоловік з довгим чорним волоссям і яскраво-синіми очима. Бороди і вусів Конан не носить. Конан володіє величезною фізичною силою і звірячою витривалістю, але при цьому доволі спритний. Привабливий для жінок, але і сам ласий до жіночої уваги (чим використовуються, щоб заманити його у пастку у оповіданні «Залізний демон»). Він добре володіє більшістю видів зброї, але найчастіше використовує меч або сокиру. Одяг Конана, змінюється в залежності від поточного роду діяльності і місця подій. Всупереч поширеним ілюстраціям, зокрема, Френка Фразетти і Луїса Ройо, в оповіданнях Говарда Конан з'являвся напівоголеному лише кілька разів.

Конан наділений здібностями природженого лідера і полководця. Швидко завойовує прихильність воїнів і здобуває перемоги, командуючи ними (але, як правило, Конану не вдається зберегти плодів своїх перемог). При цьому кіммеріец майже не амбітний: будучи в підпорядкуванні у інших, він виконує їх накази і легко залишає навіть перспективну службу, тільки-но вона йому набридне.

Незважаючи на варварське походження, в ході своїх мандрів Конан побував у найрізноманітніших куточках світу і придбав великі пізнання як щодо географії, так і укладу життя різних народів і рас, а також непогано вивчив людську психологію. Він знає всі основні мови Хайборії і вміє на них читати[1].

З дитинства Конан сповідував традиційну для кіммерійців віру в войовничого бога Крома[2], ставлячись до інших релігій «з терпимістю, властивою варварам». Однак в пізній період він зізнавався в симпатії до культів Мітри та Асури (в оповіданні «Чорний Колос» бог Мітра сам вказує на Конана як на свого обранця для захисту королівства Хорайя). У оповіданні «Фенікс на мечі», Епіметріус — легендарний засновник Аквілонії та жрець Мітри, надає Конану чародійний знак на меча і відмічає, що доля Конана, це доля Аквілонії. У оповіданні «Час Дракона», саме жерці Асури допомагають Конану, коли його позбавили влади, позаяк він захищав цей культ від мітраїтів, а також від забобонних наклепів.

Конан не позбавлений расизму, характерного для Говарда (в посмертно опублікованій повісті «Скарби Транікоса» Конан рятує від піктів двох своїх ворогів, мотивуючи це тим, що не може дозволити кольоровим дикунам вбити хайборійців).

Книжкова біографія[ред.ред. код]

Мапа світу Хайборійської ери. На мапі присутні землі козаків на півдні на заході від моря Вілайет.

Конан — син кіммерійського коваля, народжений під час бою. Брав участь в битвах з тих пір, як зміг тримати в руках меча, і в 14 років першим піднявся при штурмі на стіну фортеці Венаріум. Приблизно в 15 років потрапив у полон, але незабаром втік і вирушив у мандрівку по світу, лише ненадовго відвідавши Кіммерію.

Під час своїх мандрів Конан приєднується до козаків — Говард називав дав таку назву кочовникам, які сформувалися зі злочинців, людей які розорилися, рабів-утікачів та солдатів-дезертирів. Ці люди які згодом склали своєрідну націю і визнавали лише свої закони, ставши доволі вагомою силою, яка загрожувала сусіднім державам. Козаки мали свою мову, а сама назва "козак"нею мала значення (залежно від перекладу книги): руйнівник, пропаща чи нікудишня людина (англ. wastrel). Самі козаки мешкали між внутрішнім морем Вілайет та східними кордонами хайборійських держав, а також біля гірканських земель. Згадувані Говардом запорозькі козаки мали таку назву від назви річки Запорозка (англ. Zaporoska River), саме там мав військовий табір Конан. Підчас подій оповідання «Залізний демон», Конан вже фігурує як гетьман (керівник) козаків.

«
"У широких степах між морем Вілайєт і межами самих східних хайборійскіх королівств в останній половині століття виникла нова раса, сформована спочатку з злочинців, що втекли, що розорилися людей, рабів-утікачів і солдат-дезертирів. Це були люди, які заплямували себе багатьма злочинами з багатьох країн, народжені в степах або втекли з західних королівств. Вони звалися козаками, що значить «руйнівник». Живучи в диких відкритих степах, не маючи ніякого закону, крім свого власного кодексу, вони стали силою, здатною кинути виклик навіть великому монархові."
Оригінальний текст (англ.)

"On the broad steppes between the Sea of Vilayet and the borders of the easternmost Hyborian kingdoms, a new race had sprung up in the past half-century, formed originally of fleeing criminals, broken men, escaped slaves, and deserting soldiers. They were men of many crimes and countries, some born on the steppes, some fleeing from the kingdoms in the west. They were called kozak, which means wastrel. Dwelling on the wild, open steppes, owning no law but their own peculiar code, they had become a people capable even of defying the Grand Monarch."

 »
«
"Я – Конан, гетьман козаків"
Оригінальний текст (англ.)

"I am Conan, a hetman among the kozaks"

 »

Козаки заповзято ворогували з імперією Туран. У оповіданні «Тіні в місячному світлі», описується як козаки серед яких був Конан, були розбиті туранськими військами на річці Іллбар. Також у оповіданні «Дорога орлів» розповідається як туранський генерал Артабан руйнує піратський табір на річці Запорозка, поки пірати пішли на допомогу запорозьким козакам у їх боротьбі з гірканськими кочівниками.

Кілька років Конан був піратом, прославившись серед жителів Чорних королівств як Амра (мовою чорного населення «Лев»).

Після загибелі його супутниці Баліт і команди зійшов на берег і став найманцем. Служив спершу під керівництвом принца Амальріка, незабаром сам став воєначальником, часто знінюючи господарів.

Підчас подій пов'язаних з тимчасовою узурпацією відьмою Саломією трону, її сестри-близнючки королеви Хаурана Тараміс (події оповідання «Народиться Відьма»), Конана, капітана гвардії, присуджують до розп'яття. Але врятований запорозьким авантюристом Ольгердом Владиславом, Конан пристає до кочівників. Хоч повернена до трону Тараміс, пропонує кіммерійцю знову стати капітаном королівської гвардії, він вирішує продовжити своє життя вже як вождь кочівників — зуагірів.

Ворогував з королівством Туран. Пізніше люди Конана були розбиті військами короля Йездігерда і їх керманич деякий час блукає по південних землях у пошуках скарбів.

Повернувшись на північ, Конан завербувався в армію Аквілонії, де борючись проти піктів досяг успіху, швидко дослужившись до генерала. Король Нумедідес, побоюючись його зростаючої популярності, кинув кіммерійця до в'язниці Залізна Вежа. Конан біжить з ув'язнення, що б згодом разом з бароном Троцеро очолити заколот, який скінчується поваленням і вбивством Нумедідеса. Після цього варвара коронують як Конана I. Конан царював Аквілонією до старості, незважаючи на численні замахи і змови.

Бібліографія[ред.ред. код]

Книги про Конана не мають наскрізного сюжету і точної послідовності. В основному це повісті про окремі пригоди в різних частинах світу, не пов'язані одна з одною.

За непрямими ознаками — згадками про попередні пригоди, віком Конана, окремими наскрізними персонажами — бібліографи складають послідовності для читання, а Лайон Спрег де Камп і Лін Картер навіть написали сполучні передмови до повістей. Проте, в деталях ці послідовності часто різняться.

Роберт Говард[ред.ред. код]

Частина повістей і оповідань опубліковані посмертно.

Доопрацьовані і опубліковані посмертно:

Інші літератори[ред.ред. код]

  • Повернення Конана (англ. The Return of Conan, 1957) — автори: Л. Спрег де Камп, Б. Ніберг
  • Конан-корсар (англ. Conan the Buccaneer, 1966)
  • Тварюка в склепі (англ. Thing in the Crypt, 1967)
  • Місто черепів (англ. The City of Skulls, 1967)
  • Прокляття моноліту (англ. The Curse of the Monolith, 1968)
  • Чорні сльози (англ. Black Tears, 1968)
  • Конан-островитянин (англ. Conan of the Isles, 1968)
  • Лігво крижаного хробака (англ. The Lair of the Ice Worm, 1969)
  • Замок страху (англ. The Castle of Terror, 1969)
  • Гіперборійська чаклунка (англ. The Witches of the Mists, 1972)
  • Чорний сфінкс Нептху (англ. Black Sphinx of Nebthu, 1973)
  • Червоний місяць Зембабве (англ. Red Moon of Zembabwei, 1974)
  • Тіні кам'яного черепа (англ. Shadows in the Skulls, 1975)
  • Легіони смерті (англ. Legions of the Dead, 1978)
  • Народ вершин (англ. The People of the Summit, 1978)
  • Тіні в темряві (англ. Shadows in the Dark, 1978)
  • Зірка Хорали (англ. The Star of Khorala, 1978) — автори: Л. Спрег де Кемп, Б. Ніберг
  • Самоцвіт в башті (англ. The Gem in the Tower, 1978)
  • Богиня зі слонової кістки (англ. The Ivory Goddess, 1978)
  • Кривавий місяць (англ. Moon of Blood, 1978)
  • Під прапором чорних драконів (англ. Conan the Liberator, 1979)
  • Конан і бог павук (англ. Conan and the Spider God, 1980) — автор: Л. Спрег де Кемп
  • Конан-варвар (англ. Conan the Barbarian, 1982) — новеллізація однойменного фільму
Ендрю Оффут 
  • Око Ерліка (англ. Conan and the Sorcerer, 1978)
  • Меч Скелоса (англ. The Sword of Skelos, 1979)
  • Конан-найманець (англ. Conan the Mercenary, 1980)
  • Дорога Королів (англ. The Road of Kings, 1979)
  • Конан-бунтівник (англ. Conan the Rebel, 1980)
Джон Меддокс Робертс 
  • Конан на окрасу палати Крома (англ. Conan the Valorous, 1985)
  • Переможець (англ. Conan the Champion , 1987)
  • Дика орда (англ. Conan the Marauder , 1988)
  • Конан що не знає страху (англ. Conan the Bold , 1989)
  • Місто негідників (англ. Conan the Rogue , 1991)
  • Конан в цитаделі мороку (англ. Conan and the Manhunters, 1994)
  • Конан і скарби Пифона (англ. Conan and the Treasure of Python , 1994)
  • Степова цариця (англ. Conan and the Amazon , 1995)
  • Чотири стихії (англ. Conan the Fearless, 1986)
  • Конан кидає виклик (англ. Conan the Defiant, 1987)
  • Повелителі печер (англ. Conan the Indomitable, 1989)
  • Господар туману (англ. Conan the Free Lance, 1990)
  • Ціна перемоги (англ. Conan the Formidable, 1990)
Леонард Карпентер 
  • Конан-зрадник (англ. Conan the Renegade, 1986)
  • Конан та неслава праху (англ. Conan the Raider, 1986)
  • Конан-полководець (англ. Conan the Warlord, 1988)
  • В країні Чорного Лотоса (англ. Conan the Hero, 1989)
  • Конан Великий (англ. Conan the Great, 1989)
  • Вигнанець (англ. Conan the Outcast, 1991)
  • Прокляте золото (англ. Conan the Savage, 1992)
  • Конан з Червоного Братства (англ. Conan of the Red Brotherhood, 1993)
  • Гроза Кривавого узбережжя (англ. Conan, Scourge of the Bloody Coast, 1994)
  • Конан-гладіатор (англ. Conan the Gladiator, 1995)
  • На забороненому березі (англ. Conan, Lord of the Black River,1996)

Екранізації і ігри[ред.ред. код]

Художні фільми[ред.ред. код]

В 1982 і 1984 роках про Конана були зняті два фільми, завдяки виконанню головної ролі в яких прославився Арнольд Шварценеггер:

Обидва фільми не є екранізацією будь-яких конкретних книг, а мають повністю нові, самостійні сценарії, хоча і використовують деякі ідеї і сцени з творів Говарда і деяких інших книг. Згідно стрічці «Конан-Руйнівник» Роберт Джордан пізніше написав його новеллізацію, яку назвав «Ріг Дагота». Третім, завершальним фільмом повинен був стати «Конан-завойовник» (англ. Conan the Conqueror), заснований на повісті Говарда «Час Дракона», де Конан стає королем Аквілонії. Однак Шварценеггер відмовився брати участь в цьому фільмі, а обраний замість нього Кевін Сорбо не хотів грати чужу роль. Внаслідок цього задумана трилогія залишилася незавершеною. Сценарій переробили, змінивши Конана на іншого героя Говарда — Кулла з Атлантиди, а стрічку назвали «Кулл-завойовник» (1997)[3].

У 2011 році[4] була знята ще одна версія «Конана-варвара» від режисера Маркуса Ніспела, де у головній ролі знявся актор Джейсон Момоа.

Про Конана також знятий телесеріал з Ральфом Мюллером в головній ролі. Готується до виходу повнометражний мультиплікаційний фільм «Червоні цвяхи», за однойменною повістю Роберта Говарда.

До виходу також готувався новий фільм про Конана з Арнольдом Шварценеггером у головній ролі — «Легенда про Конана» (англ. The Legend of Conan)[5], однак у квітні 2017 року проект був закритий через можливі проблем з бюджетом.

Мультсеріали[ред.ред. код]

  • Пригоди Конана-варвара (англ. Conan the Adventurer) — американський мультиплікаційний серіал на базі створеного Говардом в 1930 році літературного персонажа Конана-варвара (1992—1993; 65 епізодів)
  • Конан і молоді воїни (англ. Conan and the Young Warriors) — спін-оф мультсеріалу «Пригоди Конана –варвара» (1994 рік; 13 епізодів).

Відеоігри[ред.ред. код]

Компанії Paradox Interactive і Digital Development Management збираються створити нову відеогру про Конана.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Р. І. Говард — «Скарби Гвалура» (1935)
  2. За Говардом, молитися Крому марно, позаяк бог тільки давав життя, силу і волю новонародженому, а все інше залежало від самої людини.
  3. Eric's Bad Movies: Kull the Conqueror (1997)
  4. Lenta.ru: Кіно: Sony назвала дату виходу нового «Конана»
  5. 10/26 / konan-arnold-site.html Российская газета: Шварценеггер снова станет Конаном

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]