Конан III (герцог Бретані)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Конан III
брет. Konan III
фр. Conan III le Gros

брет. Konan III
фр. Conan III le Gros
B29 denier de Conan III, duc de Bretagne (18964049549).jpg
Armoiries Bretagne - Arms of Brittany.svg Герцог Бретані
Правління 1112 — 1148
Попередник Ален IV
Наступник Гоель III
Біографічні дані
Народження 1095
Смерть 17 вересня 1148(1148-09-17)
Дружина Матильда Нормандська
Діти Гоель III, Берта I і Constance de Bretagned[1]
Династія Корнуай
Батько Ален IV
Мати Ерменґарда Анжуйськаd
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Конан III Гладкий (брет. Konan III, фр. Conan III le Gros; нар. бл. 1095/1096 — пом. 17 вересня 1148) — герцог Бретані у 11121148 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з роду Корнуай. Син Алена IV, герцога Бретані, та Ерменгарди Анжуйської. Народився 1095 або 1096 року. 1112 року батька через хворобу зрікся влади, передавши її Конану.

У 1113 році визнав зверхність Генріха I, короля Англії. разом з тим це була номінальна залежність. У 1112—1115 роках Конан III керував, спираючись на поради своєї матері. 1118 року герцог Бретані оженився на позашлюбній доньці англійського короля.

У 1120 році герцог виступив проти Одо, барона Пончато, та Саварі, віконта Донґеса, який стали спустошувати маєтності абатства Сен-Совер в Редоні. До 1125 року Конан III захопив усі замки ворохобників.

Разом з тим Конан III дотримувався союзних стосунків з Людовиком VI Гладким, королем Франції. У 1122 та 1126 роках брав участь у поході французького короля проти Вільгельма VI, графа Оверні, на захист єпископа Клермону.

У 1124 році був учасником великих зборів в Реймсі королівства Франції, причиною яких було вторгнення до меж держави Генріха V, імператора Священної Римської імперії. 1128 року, спираючись на підтримку католицьких прелатів, почав приборкувати впливових феодалів — графів Леону та Пент'євру. Того ж року зібрав в Нанті збори, на яких було прийнято рішення щодо обмеження прав феодалів на спадщину їх васалів. При цьому було скасовано бретонське право.

У 1132—1135 роках вимушений був діяти проти амбітних баронів Вітрі — спочатку Андре I, потім Роберта II, а також їхнього родича Гі III де Лаваля. 1135 року підтримав Стефана Блуаського в боротьбі за трон після смерті Генріха I, короля Англії.

З 1140 року став надавати численні пожертви майном та землями впливовим абатствам Бретані, особливо цистерціанському абатству Бузей. У 1144 році почалася війна з Жоффруа V, графом Анжу і герцогом Нормандії. Конан III зазнав поразки, тому вимушений був відмовитися від союзу зі Стефаном, королем Англії, а також замиритися з родами Вітрі та Лаваль, повернувши їм замки.

У 1148 році перед смертю оголосив спадкоємцем онука Конана (сина доньки Берти та Алена Чорного). При цьому були скасовані права сина Гоеля.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Матильда, позашлюбна донька Генріха I, короля Англії.

Діти:

  • Констанція (д/н—1148), дружина Жоффруа III, графа Мена
  • Берта (бл. 1114—1156), дружина: 1) Алена Чорного, графа рішмонда; 2) Одо, графа Пороета
  • Гоель (д/н—1156)

Джерела[ред. | ред. код]

  • André Chédeville & Noël-Yves Tonnerre La Bretagne féodale XIexiiie siècle av. J.-C.. Ouest-France Université Rennes (1987) (ISBN 9782737300141).
  • Louis Halphen, «La Francia dell'XI secolo», cap. XXIV, vol. II (L'espansione islamica e la nascita dell'Europa feudale) della Storia del Mondo Medievale, 1999, pp. 770—806.

Примітки[ред. | ред. код]