Конвенційний талер
Конвенційний талер (нім. Conventionstaler або Konventionstaler)[a] — грошова одиниця і стандартна срібна монета з 1750 року Австрійського ерцгерцогства (згодом Австрійської імперії), а з 1753 року згідно австрійсько-баварської монетної конвенції — також Баварського курфюрства та низки інших південних німецьких земель Священної Римської імперії, де він перебував в обігу до початку XIX століття. Замінив в Південній Німеччині рейхсталер, що використовувався з середини XVI століття. Найвідомішим зразком є талер Марії Терезії, який карбують і сьогодні. Конвенційний гульден дорівнював 1⁄2 конвенційного талера.
Лейпцизький стандарт 1690 року, затвердив стандартною грошовою одиницею північнонімецький талер, вартістю 3⁄4 рейхсталера з вагою 25,984 г, або 19,488 г чистого срібла.
У 1730-х роках співвідношення цін на золото та срібло впало з 15/1 до 14,5/1 і це спричинило потік дешевших золотих монет типу фрідріхсдор з фіксованим номіналом у талерах. Оскільки золотий прусський фрідріхсдор, що карбувався з 1741 року, мав вагу 6.05 г чистого золота і фіксований номінал у 5 срібних талерів, це при фактичному курсі золота до срібла 14,5/1 призвело до зменшення срібла в золотому талері вагою 1,21 г чистого золота до 17,545 г (1,21×14,5) чистого срібла, майже на два грама менше, ніж у північнонімецькому талері. Таким чином оплата зобов'язань золотими монетами ставала вигіднішою, ніж сплата того ж номіналу срібними монетами. З 1750 року в Пруссії почали карбувати прусські талери згідно грауманської стопи (Graumannscher Fuß), де з однієї срібної кельнської марки карбувалось 14 талерів вагою 22,27 грам срібла 750 проби, тобто кожна монета містила 16,704 г чистого срібла, що було на 9 грам менше, ніж класичний імперський талер (рейхсталер), хоча нові прусські талери також містили назву «рейхсталер».
У відповідь на таку девальвацію вартості «рейхсталера» однією з провідних німецьких держав, 7 листопада 1750 року в Австрійському ерцгерцогстві було скасовано Лейпцизький стандарт 1690 року і введено новий стандарт талера, що більше не був привязаний до рейхсталера. Новий талер карбувався за стопою 10 монет з 1 кельнської марки, тобто відповідав 1⁄10 кельнської марки і містив 23,386 г чистого срібла. Новий австрійський талер коштував 32 гроша, на відміну від рейхсталера, який оцінювався в 24 гроші. Тому розрахунково він відповідав 4⁄3 рейхсталера.
20 вересня 1753 року між Австрією і Баварією було укладено монетну конвенцію, якою новий стандарт талера також був поширений у Баварському курфюрстві, через що цей талер отримав назву «конвенційний». У 1761 році він також був представлений у Баварському імперському окрузі. Поступово він поширився на південь Німеччини та Саксонію і карбувався там до 1838 року (в самій Австрії конівенційний талер карбувався до 1856 року).
З гідно підписаною конвенцією, з однієї кельнської марки чистого срібла Баварія та Австрія могли карбувати по 10 талерів або 20 гульденів. Відповідно 1 талер дорівнював 2 гульденам. Австрійська імперія запровадила Конвенційний стандарт в 1754 році.
Новий конвенційний талер (10-талерова стопа, 23,386 г срібла) відповідав 1⁄10 кельнської марки і спочатку відповідав рівно двом конвенційним гульденам (20-гульденова стопа, 11,693 г срібла),[1] що означало, що це могла бути одна й та сама монета, що й подвійний гульден. Таким чином пів конвенційного талера дорівнювала гульдену. Однак цього паритету не існувало з південнонімецькими монетами нижчого номіналу, де конвенційний талер коштував 2 гульдена і 12 крейцерів. Тому стандарт карбування монет був скоригований у 1760 році.
Багато монетних дворів Священної Римської імперії карбували монети за типом конвенційного талера номіналом 20-Gulden стандарт Монетної конвенції 1753 р., згідно з яким карбувалося по 10 монет 5⁄6 кельнської марки срібло (= 1 кельнська марка ≈ 233 г срібла). З цієї причини напис «X EINE FEINE MARK» написаний на багатьох конвенційних талерах (одна десята кельнської марки чистого срібла)[2]. Таким чином, чиста вага конвенційного талера становила 23,385 грамів срібла, відповідно до ваги кельнської марки.
Конвенційний талер змінив рейхсталер (містив 25,984 г чистого срібла) як стандартну монету в більшій частині Священної Римської імперії, з використанням різноманітних розмінних номіналів:
- 1 конвенційний талер = 2 австро-угорських флорина, кожен флорин дорівнює 20 грошам або 60 крейцерам.
- 1 конвенційний талер = 2,4 південнонімецьких гульдена, кожен також містить 60 крейцерів.
- 1 конвенційний талер =1+1⁄3 північнонімецького талера, кожна по 24 гроша.
Таким чином, у перерахунку на рахунковий рейхсталер старої Німецької імперії, який коштував 24 гроші, конвенційний талер відповідав стандарту 13+1⁄3 талера по відношенню до кельнської марки. Тим часом прусський «новий» рейхсталер, що карбувався з 1750 року, відповідав стандарту в 14 талерів, розробленому Йоганном Філіпом Грауманом.
- 4⁄3 талер (конвенційний талер) 10 монет з 1 кельнської марки срібла[b]
- 2⁄3 талер (конвенційний талер) 20монет з 1 кельнської марки срібла
- 1⁄3 талер (8 грошів) 40 монет з 1 кельнської марки срібла
- 1⁄6 талер (4 гроша), 80 монет з 1 кельнської марки срібла
- 1⁄12 талер (2 гроша), 160 монет з 1 кельнської марки срібла
- 1⁄24 талер (1 грош), 320 монет з 1 кельнської марки срібла
- 1⁄48 талер (6 пфенінгів), білонна розмінна монета[c]
- 1⁄240 талер (1 пфеннінг), мідна розмінна монета
- 1⁄480 талер (1 геллер), мідна розмінна монета
На початку XIX століття конвенційний талер вартістю 1+1⁄3 рейхсталера (17,54 г чистого срібла) був замінений у Північній Німеччині прусським талером, що карбувався за стопою 14 монет з 1 кельнської марки або 16,70 г чистого срібла, тоді як конвенційний талер 2,4 південнонімецьких гульдена (9,73 г чистого срібла на гульден) було замінено на 2,7 гульдена кроненталер містить 9,524 г чистого срібла на гульден.
Відповідно до Дрезденського монетного договору 1838 року конвенційний талер в країнах Німецького митного союзу було замінено на новий талер, де 2 талера, карбованих за стопою 14 талерів з 1 кельнської марки срібла дорівнювали 3½ гульденам, о карбувались за стопою 24½ з 1 кельнської марки[3].
- ↑ В Німеччині до 1901 року писався як –thaler
- ↑ A Kurantmünze is type of currency coin, i.e. one whose value is based on its intrinsic worth and so usually made of gold or silver.
- ↑ A Scheidemünze is a type of fiat money; a circulation coin of lower value than its intrinsic worth.
- ↑ Miller, Manfred (2020). Münzverwaltungslehre at academia.edu. Retrieved 30 May 2022.
- ↑ _ (1975). Archiv für deutsche Postgeschichte. Geselleschaft für Deutsche Postgeschichte, p. 121.
- ↑ Hans-Dietrich Kahl: Main lines of German coin history from the end of the 18th century to 1878. Dr. Busso Peus Nachf., Frankfurt/Main 1972, pp. 7–10, quote p. 9.
- Konventionstaler на germanycash.de
