Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження та покарання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Конве́нція ООН про́ти катува́нь
Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження та покарання
CAT members.svg
Тип договору international human rights instruments[d]

Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження та покарання у Вікісховищі?

Конве́нція про́ти катува́нь та і́нших жорсто́ких, нелю́дських або́ прини́жуючих гі́дність ви́дів пово́дження та покара́ння (англ. The Convention against Torture and Other Cruel, Inhuman or Degrading Treatment or Punishment), більше відома під назвою Конве́нція ООН про́ти катува́нь — це міжнародний інструмент захисту прав людини, що прийнятий ООН в 1984 році[1] та набув чинності в 1987 році. Конвенція забороняє катування при будь-яких обставинах, забороняє видачу осіб у країни, де для них існує серйозна загроза катувань, та встановлює обов'язковість кримінального переслідування за катування. Станом на вересень 2014 року в конвенції беруть участь 156 держав[1].

Нагляд за виконанням конвенції здійснює Комітет ООН проти катувань[ru] у складі десяти експертів; він робить зауваження по доповідям держав-учасниць конвенції та розглядає скарги на ті держави-учасниці, які визнали відповідну компетенцію комітету, зробив заяву згідно зі статтями 21 і 22 конвенції. В 1992 році прийняті поправки до конвенції, котрі не набули чинності станом на 2012 рік.

В 2002 році був прийнятий, а в 2006 році набув чинності факультативний протокол до конвенції, який створив механізм візитів за моделлю ЄКПП. Ці функції виконує Підкомітет з попередження катувань та інших жорстоких, нелюдських та принижуючих гідність видів звернення та покарання Комітету проти катувань. Також протокол встановлює для держав-учасниць обов'язковість створення національного превентивного механізму. Станом на вересень 2012 у факультативному протоколі — 72 підписанти і 63 сторони[2].

Станом на березень 2009 року, заяву про визнання компетенції комітету розглядати індивідуальні скарги зробили 64 держави, розглянуто 379 скарг, з них по 47 констатовані порушення.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б United Nations Treaty Collection: Convention against Torture and Other Cruel, Inhuman or Degrading Treatment or Punishment. Retrieved on 13 September 2012.
  2. Parties to the Optional Protocol to the Convention against Torture and Other Cruel, Inhuman or Degrading Treatment or Punishment. United Nations Treaty Collection. Процитовано 2012-09-04. 

Посилання[ред. | ред. код]